Ухвала від 22.07.2019 по справі 520/7066/19

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

22 липня 2019 р. № 520/7066/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України по правам людини про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- звільнити його від сплати судового збору у зв'язку із вкрай важким матеріальним положенням;

- прийняти даний адміністративний позов до розгляду;

- визнати дії Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України по правам людини неправомірними стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 від 31 березня 2019 року;

- зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України по правам людини відновити порушені права ОСОБА_1 та письмово повідомити номер судової справи Дергачівського районного суду й час судового засідання, в якому представник Уповноваженого в східних областях Краснопьоров С.Г. або начальник відділу регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого приймали участь 04 лютого 2019 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривні.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є пов'язані між собою 2 вимоги немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить 768,40 грн.

У позовній заяві докази сплати судового збору відсутні.

Поряд із тим, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тяжким фінансовим становищем, а також з огляду на те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи.

Дослідивши вказане клопотання, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат, суд з'ясовує майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан.

Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про незадовільний майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у контексті приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Поряд з цим, суд критично ставиться до посилань позивача на довідку № 744 від 20.12.2018 про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії, як на підставу звільнення від сплати судового збору, оскільки вказаною довідкою охоплено період з січня 2018 року по грудень 2018 року, а позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 17.07.2019.

Аналогічно, суд вважає посилання ОСОБА_1 на довідку Головного управління ДФС у Харківській області № 1442/615/2033-20-40-56-14-35 від 06.03.2019, відповідно до якої позивач за період з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року не отримував додаткові доходи безпідставними.

З приводу посилань позивача на те, що він є інвалідом, суд зазначає, що відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 463777, ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що пільги щодо сплати судового збору у відповідності до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір" поширюються на інвалідів І та ІІ групи, а тому, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи, що заявником не надано належних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат або доказів незадовільного майнового стану, а також з огляду на те, що на ОСОБА_1 як на інваліда ІІІ групи не поширюються пільги щодо сплати судового збору, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає, що посилання позивача на практику ЄСПЛ є вибірковою без належної оцінки суті.

Так, ЄСПЛ виходить з того, що судовий збір має бути "розумним", тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії" ("GeorgeІ and Georgeta Stoicescu v. Romania", заява № 9718/03 від 26.07.201 Г).

При цьому, суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому, що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку Держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом ( "Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", "Ейрі проти Ірландії".

Враховуючи зазначений вище виклад принципів, встановлених прецедентним правом, суд не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду, а положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див., mutatis mutandis, рішення суду у справі "Ейрі проти Ірландії", цитоване вище, там само, п.25-26) (п.59).

Отже, згідно з практикою Європейського Суду компетенцією внутрішніх державних органів є визначення найбільш доцільних способів регулювання доступу до правосуддя та ЄС не оцінює фактів, що зумовили прийняття судами саме цього, а не іншого рішення. Вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн за наступними реквізитами: отримувач: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд".

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України по правам людини про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Мороко

Попередній документ
83171628
Наступний документ
83171630
Інформація про рішення:
№ рішення: 83171629
№ справи: 520/7066/19
Дата рішення: 22.07.2019
Дата публікації: 24.07.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів