Справа №500/619/19
10 липня 2019 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мартиць О.І.
за участю: секретаря судового засідання Ногас С.В.
представника позивача адвоката Тришака О.Г.
представників відповідача Тернопільської митниці ДФС Васильчук І.Б., довіреність №379/7/19-70-10-16 від 30.01.2019, Неділеньки В.І., довіреність №1917/7/19-70-10-16 від 14.05.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -
13 березня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС України, в якій позивач просить скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403000/2018/00448 від 21.12.2018 Тернопільської митниці ДФС України, скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Тернопільської митниці ДФС України за №UA403000/2018/000237/2 від 26.12.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 27.11.2018 придбав у нерезидента Аslan Аutomobile е.К. (Німеччина) транспортний засіб (автомобіль) VOLKSWAGEN TOUAREG 3.0 TDI, VIN: НОМЕР_1 , 2014 року випуску, який був в експлуатації та вартість якого становить 10500,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою.
З метою здійснення митного оформлення зазначеного автомобіля 21.12.2018 представник, ТзОВ "Ескорт" (декларант) звернувся до митниці з митною декларацією UA403030.2018.015214, в якій митна вартість була визначена за ціною договору (контракту).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №11180949 від 27.11.2018; декларацію про походження товару ЕН707141 від 09.07.2014; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/68912 від 30.11.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 09.07.2014; договір про надання послуг митного брокера №122 від 29.11.2018; інформацію про позитивні результати здійснення державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 3511971 від 01.12.2018; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні МС026399 від 28.02.1996; інші некласифіковані документи 054477/28358268 від 19.12.2018; копію митної декларації країни відправлення №18DE955196034945Е9 від 28.11.2018; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України ЕК784794 від 17.02.2010.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем подано рахунок-фактуру (інвойс) №11180949 від 27.11.2018, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 53 Митного кодексу України.
Тернопільською митницею ДФС України видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2018/00448 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000237/2, відповідно до якого відповідач визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 19850,00 євро.
Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги статті 57 Митного кодексу України, визначено митну вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG 3.0 TDI, VIN: НОМЕР_1 , 2014 року випуску, який імпортовано, за резервним методом, а не за ціною вказаною в рахунку-фактурі (інвойс).
Крім того, Тернопільською митницею ДФС не було повідомлено декларанта про те, які саме складові митної вартості товару були не підтвердженими, та в порушення вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України не витребувано додаткові документи. Натомість, відповідачем безпідставно визначено митну вартість імпортованого автомобіля в розмірі 19850 євро, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання у справі на 15.04.2019.
02.04.2019 у строк встановлений судом від відповідача Тернопільської митниці ДФС через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву.
15.04.2019 підготовче засідання відкладено до 20.05.2019, а в подальшому до 11.06.2019 і 13.06.2019.
13.06.2019 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2019.
В судовому засіданні 10.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні 10.07.2019 просили відмовити в задоволенні позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
21 грудня 2019 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_2 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA403030/2018/015214. Заявлений до митного оформлення товар - автомобіль легковий марки VOLKSWAGEN TOUAREG 3.0 TDI, ідентифікаційний номер, номер кузова: НОМЕР_1 , кількість місць 5, включаючи водія, тип двигуна: дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна: 2967 куб. см., потужність 150 кВт., номер двигуна не визначено, тип кузова: універсал, календарний рік виготовлення: 2014, модельний рік виготовлення: 2014, кількість дверей: 5, колісна формула 4x4, колір сірий, бувший в користуванні. Торгова марка: VOLKSWAGEN. Виробництво: "VOLKSWAGEN AG", Німеччина (DE). Одержувач товару - ОСОБА_1 (гр. 8 митної декларації)
Згідно інформації, яка міститься в гр. 44 митної декларації №UA403030/2018/015214 від 21.12.2018, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) №11180949 від 27.11.2018;
- декларація про походження товару №ЕН707141 від 09.07.2014;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА20903/2018/68912 від 30.11.2018;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №ЕН707141 від 09.07.2014;
- договір про надання послуг митного брокера №122 від 29.11.2018;
- копія митної декларації країни відправлення №18DЕ955196034945Е9 від 28.11.2018;
- інший некласифікований документ - витяг із каталогу SCHWACKE від 19.12.2018 №054477/28358268.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:
"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";
"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";
"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
Також, АСМО "Інспектор" посадову особу підрозділу митного оформлення проінформовано про можливе заниження митної вартості товару та визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 19750,00".
Відповідно до профілів ризику згенерованих АСАУР та розпорядження Тернопільської митниці ДФС від 19.10.2018 №24-р посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено запит №340 від 22.12.2018 щодо правильності визначення митної вартості товарів до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання.
26.12.2018 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно - тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме уповноваженій особі декларанта направлено електронне повідомлення про необхідність відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У разі неподання документів відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, а саме: копію митної декларації країни відправлення, каталоги, специфікації; прайс-лист виробника товару.
Листом від 26.12.2018 уповноваженою особою декларанта інформовано митницю про те, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість подані із митною декларацією. Інших документів представити не може.
26.12.2018 Тернопільською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UА403000/2018/000237/2 у зв'язку з тим, що декларантом до митного оформлення надані документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари; не поданий повний пакет документів, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
У зв'язку з прийняттям вказаного рішення від 26.12.2018 №UА403000/2018/000237/2 надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2018/00448.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012).
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин першої, другої, третьої статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини першої митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини першої).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини другої статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про митну вартість, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (надалі - Порядок №631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Згідно із частиною другою статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Орган доходів і зборів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України).
Згідно із положеннями частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).
Нормами частини шостої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд зазначає, що операція купівлі-продажу імпортованого транспортного засобу проводилась між фізичною особою: ОСОБА_3 та юридичною особою: фірмою "Аslan Аutomobile", яка зобов'язана вести бухгалтерський облік всіх здійснених нею операцій.
Таким чином, здійснена позивачем ОСОБА_4 сплата по виставленому фірмою "Аslan Аutomobile" рахунку №11180949 від 27.11.2018 за придбаний транспортний засіб мала б бути підтверджена квитанцією про оплату, фіскальним чеком або іншим платіжним документом.
Однак, будь-які платіжні (бухгалтерські) документи, які б підтверджували факт сплати позивачем коштів за придбаний транспортний засіб, як до митного оформлення, так і на вимогу митниці не були подані.
Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі - Методика), затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, визначено, що вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (пункт 7.53 Методики).
Згідно з Методикою провідними країнами-експортерами КТЗ є Німеччина - для КТЗ європейських виробників; США - для КТЗ американського ринку автомобілів (п. 7.53.1 Методики).
У додатку 8 до Методики вказано перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням.
Серед рекомендованих джерел вказаний довідник "SuperSCHWACKE", видавництва "Еutax", який використовується фахівцями-товарознавцями, експертами при визначенні рівня вартості вживаних ТЗ.
Згідно витягу з інтернет каталогу "SCHWACKENET" №040061/28406181 від 22.12.2018 вартість даного колісного транспортного засобу становить 19850,00 EUR.
У спірному рішенні про коригування митної вартості №UА403000/2018/000237/2 від 22.12.2018 описано послідовність застосування методів визначення митної вартості: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме: банківський платіжний документ, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару.
Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості даного транспортного засобу згідно витягу з інтернет каталогу "SCHWACKENET" №040061/28406181 від 22.12.2018 на рівні 19850,00 євро/шт."
Відповідач обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту Schwacke Net.
За змістом пункту 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 за №689, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:
- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС;
- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;
- інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;
- інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;
- інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;
- інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС;
- цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- інформація отримана з мережі Інтернет.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно повідомлення уповноваженої особи декларанта, на вимогу митниці не були надані обов'язкові для підтвердження заявленої митної вартості товарів документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а також додаткові документи, визначені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України.
Тому, судом не приймаються до уваги твердження позивача ОСОБА_4 , що відповідачем не було витребувано ні у позивача, ні у декларанта ТзОВ "Ескорт" будь-яких інших документів на підтвердження заявленої у митній декларації №UA403030/2018/015214 від 21.12.2018 митної вартості ввезеного транспортного засобу за ціною договору.
В зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості №UА403000/2018/000237/2 від 26.12.2018 надано картку відмови №UA403000/2018/00448 у митному оформленні митної декларації №UA403030/2018/015214 згідно розділу VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631.
Частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.
27.12.2018 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію №UA403030/2018/015422, за якою товар: "автомобіль легковий марки VOLKSWAGEN TOUAREG 3.0 TDI, ідентифікаційний номер, номер кузова: НОМЕР_1 , кількість місць 5, включаючи водія, тип двигуна: дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна: 2967 куб. см., потужність 150 кВт., номер двигуна не визначено, тип кузова: універсал, календарний рік виготовлення: 2014, модельний рік виготовлення: 2014, кількість дверей: 5, колісна формула 4x4, колір сірий, бувший в користуванні. Торгова марка: VOLKSWAGEN. Виробництво: "VOLKSWAGEN AG", Німеччина (DE)" 28.12.2018 випущено у вільний обіг.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000237/2 від 26.12.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2018/00448 від 21.12.2018.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, в задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403000/2018/00448 від 21.12.2018 Тернопільської митниці ДФС та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Тернопільської митниці ДФС за №UA403000/2018/000237/2 від 26.12.2018 відмовити повністю.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - Тернопільська митниця ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ 39429537).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 липня 2019 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
копія вірна:
Суддя Мартиць О.І.