09 липня 2019 р. Справа № 818/831/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
представника позивача - ОСОБА_2.,
представників відповдіача - Войтенко О.В., Жиленко А.М.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення неправомірно утриманих коштів та середнього заробітку,-
20 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за її адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення неправомірно утриманих коштів та середнього заробітку. В обґрунтування зазначила, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 3997 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування безпідставно утриманих коштів (вихідної допомоги), 70317 ( сімдесят тисяч триста сімнадцять) грн. 90 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 74315 ( сімдесят чотири тисячі триста п"ятнадцять) грн. 30 коп., утримавши передбачені законодавством податки і збори. В задоволенні позовних вимог про стягнення з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області компенсації за невикористану відпустку у розмірі 4241,43 грн. відмовлено за необгрунтованістю.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасоване, прийняте рішення про вдмову у задоволенні позову.
Позивач зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не вирішив позовні вимоги в частині стягнення на її користь незаконно утриманої у червні 2016 року вихідної дпомоги у сумі 91,95 грн. стягнувши на її користь лише 3997 грн. 40 коп. Тому позивач просить задовольнити в цій частині позовні вимоги, стягнути на її користь Головного управління ДФС у Сумській області зазначену суму. Крім того, зважаючи на те, що відповідач не провів з нею повний розрахунок при остаточному звільненні, просить стягнути середній заробіток за час затримки на підставі ч.1 ст.116 КЗпП України.
В ході розгляду справи, судом змінено відповідача з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на правнонаступника Головне управління ДФС у Сумській області.
В судовому засіданні представник позивача заяву про ухвалення додатковго рішення підтримав.
Відповідач подав заперечення про позовних вимог, в судовому засіданні представники відповідача пояснили, що під час розгляду справи по суті ним надані докази, що утримана в червні 2016 року з її заробітку частина вихідної допомоги в сумі 91,95 грн., повернута позивачу в тому ж місяці, тобто по цій сумі заборгованість на момент звільнення ОСОБА_1 , була відсутня.
Заслухаввши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог про стягнення коштів у розмірі 91,95 грн. відмовити, виходячи з такого.
Судом встановлено, що наказом Сумської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумськійобласті №36-о від 27.05.2016 року звільнено ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора Білопільськоговідділення Сумської ОДПІ у зв'язку із скороченням штатної чисельності, згідно п. 1 ст.40 Кодексу законів про працю України, нараховано та виплачено компенсацію за 12 календарних днів основної щорічної відпустки за робочий період з 02.07.2015 року по 27.05.2016 року включно, 15 календарних днів додаткової оплачуваної щорічної відпустки за стаж державної службипонад 15 років за робочий період з 05.01.2016 року по 04.01.2017 року включно, вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку у відповідності до ст.44 КЗпП України ( а.с.55).
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного
суду від 13.09.2016 року, наказ про звільнення скасований як протиправний, позивача поновлено на посаді, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу ( а.с. 23-27).
Наказом Сумської ОДПІ №41-о від 03.08.2016 року поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інсектора Білопільського відділення Сумської ОДПІ з 27.07.2016 року ( а.с. 53).
У серпні 2016 року із заробітку ОСОБА_1 утримано виплачену компенсацію за невикористані дні відпусток в сумі 2021,25 грн., та вихідну допомогу при звільненні у розмірі 3997,5 грн., згідно наказу №22-Ф від 08.08.2016 року ( а.с.56).
Відповідно до наказу Сумської ОДПІ №43-о від 03.10.2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора Білопільського відділення Сумської ОДПІ у зв'язку із скороченням штатної чисельності згідно п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, нараховано та виплачено компенсацію за 15 календарних днів основної щорічної відпустки за робочий період з 02.07.2015 року по 01.07.2016 включно і 8 календарних днів основної щорічної відпустки за робочий період з 02.07.2016 року по 03.10.2016 включно, 15 календарних днів додаткової оплачуваної щорічної відпустки за стаж державної служби понад 15 років за робочий період з 05.01.2016 року по 04.01.2017 року включно, вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку у відповідності ст.44 КЗпП України ( а.с. 54, 65-67).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 у даній справі стягнуто з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 3997 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування безпідставно утриманих коштів (вихідної допомоги), 70317 ( сімдесят тисяч триста сімнадцять) грн. 90 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 74315 ( сімдесят чотири тисячі триста п"ятнадцять) грн. 30 коп., утримавши передбачені законодавством податки і збори. В задоволенні позовних вимог про стягнення з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області компенсації за невикористану відпустку у розмірі 4241,43 грн. відмовлено за необгрунтованістю.
При цьому, у своєму позові ОСОБА_1 просила стягнути на її користь утриману з неї вихідну допомогу у розмірі 4089,45 грн. Суд же ухвалив рішення про стягнення 3997 грн. 40 коп., в частині 91,95 грн. позовні вимоги залишилися не вирішеними.
Відповідно до ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що Сумською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Сумській області згідно наказу від 27 травня 2016 року №36-о «Про звільнення працівника», позивачу нараховано та виплачено вихідну допомогу при звільненні в сумі 4089,45 грн. ( а.с.55). У червні 2017 року вихідну допомогу було перераховано в сторону зменшення на суму 91,95 грн. Оскільки, таке зменшення відповідачем здійснено безпідставно, відповідач самостійно виправив свою помилку, перерахуваши в тому ж періоді, вказавши у розрахунку в графі як доплата за минулі місяці ( а.с.47). Таким чином, судом встановлено, що заборгованість в сумі 91,95 грн. відсутня, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області в частині стягнення коштів у сумі 91 грн. 95 коп. - відмовити за необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 15 липня 2019 року.
Суддя Л.М. Опімах