22 липня 2019 р. Справа №480/1899/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
третя особа - Попівська сільська рада Великописарівського району Сумської області,
про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Попівська сільська рада Великописарівського району Сумської області, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру Сумській області, викладену в листі від 08.05.2019 № П--5605-2994/21-19, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 100 метрів від найближчого населеного пункту;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 100 метрів від найближчого населеного пункту,
надати звіт про виконання рішення суду у 30-денний термін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.04.2019 р. позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 100 метрів від найближчого населеного пункту.
Листом від 08.05.2019 № П--5605-2994/21-19 Головне управління Держгеокадастру у Сумський області повідомило позивача про неможливість задоволення заяви, мотивуючи тим, що згідно з інформаційною довідкою Відділу Держгеокадастру у Великописарівському районі Сумської області від 18.04.2019 р. №943/413-19 встановлено, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність відносяться до земель сільськогосподарського призначення - пасовища, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначених стаття 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель". Пасовища можуть бути у складі земель для будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання пасовищ (ч.2 ст. 37 ЗУ "Про охорону земель"). Для уникнення земельних спорів та непорозумінь запропоновано уточнити бажане місце розташування земельної ділянки.
Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що діяв у межах чинного законодавства, а суд не вправі зобов'язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом, тобто не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу, оскільки відповідно до статей 118 і 121 Земельного Кодексу України, виключно до компетенції відповідача віднесено право надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмові у наданні такого дозволу. Щодо вимоги зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою зазначило, що у разі задоволення такої вимоги позивача, це буде фактичним втручанням в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Крім цього, за інформаційною довідкою Відділу Держгеокадастру у Великописарівському районі Сумської області від 18.04.2019 р. №943/413-19 встановлено, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність відносяться до земель сільськогосподарського призначення - пасовища, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначених стаття 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель". Пасовища можуть бути у складі земель для будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання пасовищ (ч.2 ст. 37 ЗУ "Про охорону земель"). Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то позивач не надав жодного доказу що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 30-32).
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначив, що не погоджується з позицією відповідача та зазначив, що згідно ч.4, 5 ст. 111 Земельного Кодексу України обмеження у використанні земель (крім обмежень безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. Просить позовні вимоги задовольнити та стягнути судові витрати: судовий збір в розмірі 1536,80 грн. та витрати на правничу допомогу - 1700,00 грн. (а.с. 40-44).
Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позивачу правомірно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Щодо судових витрат на правничу допомогу, то вважає, що адвокат Нежевело В.В. не підтвердила своїх повноважень на представництво в сумському окружному адміністративному суді інтересів ОСОБА_1 , розмір витрат, які просять стягнути з відповідача є неспівмірним та завищеним. Крім цього, дана справа не відноситься до складних, а є типовою адміністративною справою. Просить відмовити в задоволені позовної заяви в повному обсязі (а.с. 53-55).
Третьою особою не надано суду пояснення щодо позовних вимог.
Ухвалою суду від 05.06.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, про що сторони повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.04.2019 р. позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 100 метрів від найближчого населеного пункту (а.с. 15).
Листом від 08.05.2019 № П--5605-2994/21-19 Головне управління Держгеокадастру у Сумський області повідомило позивача про неможливість задоволення заяви, мотивуючи тим, що згідно з інформаційною довідкою Відділу Держгеокадастру у Великописарівському районі Сумської області від 18.04.2019 р. №943/413-19 встановлено, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність відносяться до земель сільськогосподарського призначення - пасовища, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначених стаття 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель". Пасовища можуть бути у складі земель для будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання пасовищ (ч.2 ст. 37 ЗУ "Про охорону земель"). Для уникнення земельних спорів та непорозумінь запропоновано уточнити бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.17).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
За приписами статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
На підставі п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
У частині 7 статті 118 Земельного кодексу України наведено вичерпний перелік підстав, з огляду на які приймається рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в ст. 118 Земельного кодексу України.
Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюються виключно органами, визначеними у ст. 118 Земельного кодексу України.
Суд наголошує, що лист ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 08.05.2019 № П--5605-2994/21-19 не містить рішення з приводу вирішення питання, яке було підставою для звернення.
Фактично відповідач не розглянув по суті звернення позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 100 метрів від найближчого населеного пункту, а лише зазначив, що згідно з інформаційною довідкою Відділу Держгеокадастру у Великописарівському районі Сумської області від 18.04.2019 р. №943/413-19 встановлено, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність відносяться до земель сільськогосподарського призначення - пасовища, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначених стаття 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель". Пасовища можуть бути у складі земель для будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання пасовищ (ч.2 ст. 37 ЗУ "Про охорону земель").
Суд наголошує, що така підстава відмови у наданні дозволу не міститься в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
При цьому, ГУ Держгеокадастру у Сумській області не було винесено рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській області у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладена у листі від 08.05.2019 № П--5605-2994/21-19 є необґрунтованою та протиправною.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 100 метрів від найближчого населеного пункту, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 100 метрів від найближчого населеного пункту, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як уже зазначено, суд не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу (у даному випадку ГУ Держгеокадастру у Сумській області), оскільки, відповідно до статей 121 і 122 Земельного кодексу України виключно до компетенції відповідача віднесено право надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмова у наданні такого дозволу, а тому позовні вимоги у частині зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 100 метрів від найближчого населеного пункту, не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області подати до суду у тридцятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.
Також, позивачем не наведено належних доказів ухилення відповідачем від виконання рішення суду, а тому наведена заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при подачі даної позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 1536,80 грн., що підтверджується квитанціями від 27.05.2019 №68886 та від 03.06.2019 р. №81511 (а.с.4, 23).
Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в сумі 1536,80 грн.
Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в сумі 1700,00 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 24.05.2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Нежевело Валентиною Вікторівною укладено договір про надання правничої допомоги, пунктом 23 якого передбачено, що гонорар адвоката складає 1700 грн. (а.с.47-48).
Відповідно до акту виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги (детальний опис) від 26.06.2019 р. адвокатом Нежевело В.О. надано послуги:
- консультативна робота та надання юридичної - правничої допомоги щодо визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність викладену у листі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 08.05.2019 р. шляхом зобов'язання вчинити дії - 45 хв.;
- правнича допомога при підготовки договору про правничу допомогу щодо надання допомоги консультативно - юридичного характеру та правничої допомоги у підготовці позовної заяви (адміністративного позову), правове супроводження адвокатом в межах судового розгляду справи про визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом зобов'язання вчинити дії - 25 хв.;
- правнича допомога при визначені правової позиції клієнта, вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативних актів - 1 год. 20 хв.;
- правнича допомога при підготовці від імені позивача поданої позовної заяви (адміністративного позову) про визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом зобов'язання вчинити дії - 4 год. 30 хв.;
- підготовка зави про виконання ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 р., якою встеновлено, що сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви, має складати 1536,80 грн. - 15 хв.;
- правнича допомога при визначенні правової позиції клієнта щодо надання відповіді на отриманий відзив на позовну заяву відповідача, вивчення відповідних нормативних актів - 40 хв.;
- правнича допомога при підготовці відповіді на відзив на позовну заяву - 1 год. 50 хв. (а.с.50).
За домовленістю сторін за виконання вказаних робіт адвокатом отримано винагороду в сумі 1700,00 грн., що підтверджується розрахунковою квитанцією Серія НВВ №24-05/2019 (а.с.49).
Також в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Нежевело В.В. та копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги (а.с.18, 19).
Згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 статі 134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд бере до уваги, що у пункті 9 договору про правничу допомогу від 24.05.2019 року визначено об'єм правничої допомоги та юридичних послуг: надання допомоги консультативно - юридичного характеру та правничої допомоги у підготовці позовної заяви (адміністративного позову), правове супроводження адвокатом в межах судового розгляду справи про визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зобов'язання вчинити дії (а.с.47).
З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням складності справи та наданих доказів понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що опис наданих робіт, наведений в акті виконаних робіт від 26.06.2019 року, містить тотожні надані адвокатом послуги, що фактично складаються з надання консультацій та правничої допомоги у складанні позовної заяви і відповіді на відзив. Отже, враховуючи ту обставину, що зазначена категорія справ є незначної складності, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, судові засідання у справі не проводилися, підтверджується обґрунтованість витрат в розмірі 1000,00 грн., які підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Попівська сільська рада Великописарівського району Сумської області, про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 08.05.2019 № П--5605-2994/21-19, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 100 метрів від найближчого населеного пункту.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 100 метрів від найближчого населеного пункту.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м.Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) судовий збір в сумі 1536,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук