про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/2601/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
18 липня 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5469-50 від 18 червня 2019 року.
Пунктами 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет відповідності останньої вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, суд встановив наступне.
За правилами частини шостої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 цього ж Кодексу в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб-громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Всупереч викладеного, у поданій адвокатом Черненко Л.В. позовній заяві не зазначено ідентифікаційного номеру представника позивача (або номеру і серії паспорта для фізичних осіб-громадян України, які в установленому Законом порядку відмовились від присвоєння ідентифікаційного номеру).
Пунктом 11 зазначеної норми передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Аналіз змісту позовної заяви дає підстави стверджувати, що позовна заява не містить такого підтвердження.
За змістом частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки), виставлену ФОП ОСОБА_1 , однак доказів на підтвердження наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця матеріали позову не містять, що не відповідає вимогам вищенаведеної норми.
Крім того, всупереч вимогам частини п'ятої статті 94 та пункту 8 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, приєднаних до позовної заяви.
Таким чином, поданий до суду адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також її копій відповідно до кількості учасників справи; належним чином завірених доказів на підтвердження наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця, а також їх копій відповідно до кількості учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.
Для усунення визначених в цій ухвалі недоліків позивачу надати п'ятиденний строк, який розпочинає перебіг з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків залишеної без руху позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде повернута.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.О. Чеснокова