Справа № 420/2817/19
11 липня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Закуріної А.М.,
від позивача: ОСОБА_2. - за паспортом
ОСОБА_1 . - за довіреністю
від відповідачів: Охотніков В.В. - за довіреністю
третя особа: ОСОБА_8 - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Чорноморського міського голови Хмельнюка Валерія Яковича (місцезнаходження: 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33) та Чорноморської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 25932851, місцезнаходження:68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) про визнання протиправним та скасування розпорядження Чорноморського міського голови №32-к від 05.04.2019 в частині звільнення; розпорядження Чорноморського міського голови №19-а від 22.01.2019 в частині звільнення; зобов'язання вчинити певні дії; поновлення на посаді та стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу,-
До суду 06 травня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Чорноморського міського голови Хмельнюка Валерія Яковича та Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування розпорядження Чорноморського міського голови №32-к від 05.04.2019 «Про внесення змін до розпорядження від 22.01.2019 року № 19-а» в частині звільнення за власним бажанням; розпорядження Чорноморського міського голови №19-а від 22.01.2019 «Про надання відпустки ОСОБА_2 » в частині звільнення; поновлення на посаді заступника міського голови м. Чорноморська Одеської області з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області; зобов'язання Чорноморського міського голови вчинити необхідні дії щодо скасування внесеного до трудової книжки запису за № 24 про звільнення з посади за власним бажанням та стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 07 травня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач працювала на посаді заступника міського голови м. Чорноморська Одеської області з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області з 24.01.2014 року, призначена на посаду відповідно до рішення Іллічівської міської ради №443 від 24.02.2014 року, розпорядження Іллічівського міського голови №6-к від 24.01.2014 року та відповідно до положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада, яку займала позивач є виборною посадою.
Позивач зазначила, що 11.04.2019 року до її трудової книжки серії НОМЕР_4 був внесений запис за №24 про звільнення з посади за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, підстава внесення запису - розпорядження №32-к від 05.04.2019 року.
Позивач вважає, що рішення про її звільнення та внесення відповідного запису до трудової книжки є незаконним, порушує права позивача на працю, службу в органах місцевого самоврядування.
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що рішення про звільнення заступника міського голови м. Чорноморська Одеської області з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради є виключною компетенцією Чорноморської міської ради Одеської області, а тому міський голова, приймаючи рішення про звільнення позивача, вийшов за межі наданих йому повноважень.
Позивач дійсно 22.01.2019 року зверталась до Чорноморського міського голови із заявою про надання відпустки з послідуючим звільненням з 24.03.2019 року за власним бажанням, однак, з окремою заявою про звільнення, позивач не зверталась та рішення Чорноморською селищною радою Одеської області за наслідками розгляду заяви від 22.01.2019 року про відпустку з подальшим звільненням не приймалось.
Також, позивач зазначає, що 20.02.2019 року та 26.02.2019 року вона зверталась до Чорноморського міського голови з окремими заявами щодо зміни заяви від 22.01.2019 року в частині звільнення з проханням не звільняти в останній день відпустки.
Таким чином, позивач вважає, що оскільки вона проінформувала Чорноморського міського голову про намір продовжити роботу на займаній посаді до звільнення, національним законодавством чітко визначена процедура залишення на посаді під час перебування у відпустці особи, яка подала заяву про звільнення після виходу із відпустки, а потім її відкликала, тому позивач вважає, що Чорноморський міський голова в даному випадку зобов'язаний був застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для позивача та не звільняти її після звернення 20.02.2019 року із заявою про відкликання заяви в частині звільнення.
Окрім того, позивач зазначила, що в день звільнення 11 квітня 2019 року перебувала на лікарняному, що підтверджується копіями лікарняних листків, а тому звільнення в цей день є незаконним.
У свою чергу, враховуючи те, що позивача незаконно звільнено, позивач вважає, що має право на стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У встановлений судом строк відповідач - Чорноморський міський голова надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що Чорноморським міським головою не було перевищено своїх повноважень, міським головою видано відповідні розпорядження згідно з вимог законодавства про працю.
Також, відповідач зазначив, що відповідно до приписів ст. 38 КЗпП України, працівник може відкликати заяву про звільнення, але до закінчення двотижневого строку попередження, інших випадків можливості відкликати свою заяву про звільнення за власним бажанням законодавством не передбачено та, у зв'язку з поданням позивачем заяви про звільнення за власним бажанням 22 січня 2019 року, 25.02.2019 року на її місце в порядку переведення було запрошено іншого працівника, а саме: ОСОБА_4 , який займав посаду заступника начальника головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Таким чином, станом на 26.02.2019 року позивач право на відкликання заяви про звільнення втратила, оскільки строк для відкликання заяви для ОСОБА_2 закінчився 05.02.2019 року.
Чорноморська міська рада також надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечувала з підстав того, що Чорноморською міською радою було прийнято рішення про дострокове припинення повноважень позивача згідно з законодавства про місцеве самоврядування, а саме: згідно з рішення Чорноморської міської ради від 25.01.2019 року № 389-УІІ, а міським головою видано відповідні розпорядження згідно з вимог законодавства про працю.
Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 28 травня 2019 року задоволено клопотання представника ОСОБА_5 та Чорноморської міської ради Одеської області та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з підстав того, що рішення у справі може вплинути на їх права та інтереси, оскільки рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 01.03.2019 року № 394-УІІ ОСОБА_5 затверджено на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області (а.с. 64, т. 1), рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 01.03.2019 року № 395-УІІ ОСОБА_4 затверджено на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області (а.с. 132, т.1), та рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 01.03.2019 року № 399-УІІ «Про розподіл та затвердження посадових обов'язків між секретарем Чорноморської міської ради Одеської області, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області та керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, додатком 2 затверджені посадові обов'язки заступника міського голови ОСОБА_5 та додатком 4 - посадові обов'язки заступника міського голови ОСОБА_4 (а.с. 65-88, т.1), які виконують повноваження, які були покладені на ОСОБА_2 як заступника міського голови м. Чорноморська Одеської області з питань діяльності виконавчих розгнів Чорноморської міської ради Одеської області.
До суду 11 червня 2019 року (вхід.№ 21019/19) від третьої особи ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем, свою чергу, подано відповідь на відзив, відповідно до якої просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що рішення Чорноморської міської ради від 25.01.2019 року № 389-УІІ не є належним доказом у справі, оскільки на це рішення відсутнє посилання у оскаржуваних розпорядженнях міського голови; розпорядження міського голови про надання відпустки було прийнято до рішення Чорноморської міської ради; заява про відпустку позивача не була предметом розгляду на сесії Чорноморської міської ради 25.01.2019 року, а тому, на думку позивача, її звільнення на підставі ст. 38 КЗпП відбулось без прийняття відповідного рішення ради з перевищенням повноважень Чорноморським міським головою. Щодо позиції відповідачів щодо неможливості відкликання заяви про надання відпустки з подальшим звільненням та переведенням на посаду ОСОБА_4 , позивач зазначив, що відповідачем не надані докази, що ОСОБА_4 призначено саме на посаду позивача, з розподілом обов'язків, які були покладені на неї, та його призначення було пізніше дати її заяви про відкликання заяви про звільнення.
Відповідачем - Чорноморською міською радою (вхід. № 22826/19 від 25.06.2019 року) надано заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими відповідач просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що з урахуванням наявності заяви ОСОБА_2 про звільнення за власним бажанням від 22.01.2019 року, Чорноморською міською радою на найближчій сесії 25.01.2019 року було реалізовано свою компетенцію згідно з законодавства про місцеве самоврядування та прийнято рішення № 389-УІІ від 25.01.2019 року. Тому, на думку відповідача, звільнення позивача було оформлено згідно з законодавства про місцеве самоврядування - рішенням ради, та згідно з законодавства про працю - розпорядженням міського голови.
Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 25 червня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 09 липня 2019 року на 14 годину 00 хв.
На відкритому судовому засіданні 09 липня 2019 року за клопотанням представника Чорноморської міської ради Одеської області оголошено перерву для підготовки до судових дебатів до 11 липня 2019 року.
Під час розгляду справи по суті позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Чорноморської міської ради Одеської області на відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи - ОСОБА_5 на відкритому судовому засіданні підтримав позицію відповідачів та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник Чорноморського міського голови Хмельнюка В.Я. на судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання по суті, у прохальній частині відзиву Чорноморський міський голова Хмельнюк В.Я. просив справу розглянути без його участі.
Представник третьої особи - ОСОБА_4 на судове засідання по суті не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання по суті.
Вислухавши вступне слово сторін суд з'ясував, що позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваних розпоряджень міський голова перевищив свої повноваження, оскільки тільки рішенням ради позивач має бути звільнений з виборної посади; відсутні підстави для звільнення, оскільки позивач відкликала свою заяву про звільнення; порушений порядок звільнення, оскільки не було окремого рішення про звільнення позивача за власним бажанням.
Відповідачі обґрунтовують свої заперечення тим, що рішенням міської ради було достроково припинені повноваження позивача як заступника міського голови та розпорядженням міського голови позивача було звільнено за власним бажанням, відповідно до законодавства про працю; позивач втратила своє право на відкликання заяви про звільнення, оскільки не подала її у двотижневий термін та на її посаду вже було запрошено іншу особу за переведенням, якій міська рада не має право вже відмовити у призначенні на цю посаду.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення позивача та представників присутніх учасників справи, судом у справі встановлені такі факти та обставини.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 працювала на посаді заступника міського голови м. Чорноморська Одеської області з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області з 24.01.2014 року.
Так, відповідно до розпорядження Іллічівського міського голови №6-к від 24.01.2014 року «Про призначення на посаду», призначено ОСОБА_2 на посаду заступника Іллічівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради як затверджену в цій посаді рішенням Іллічівської міської ради (т.1,а.с.13).
У трудовій книжки позивача під номером 20 зроблений запис від 24 січня 2014 року - на підставі рішення Іллічівської міської ради від 24.01.2014 року № 443-УІ призначена на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради; підстава: розпорядження № 6-к від 24.01.2014 року (т. 1, а.с. 17-18).
Відповідно до рішення Чорноморської міської ради Одеської області №68-VII від 12 березня 2016 року «Про затвердження на посади заступників Чорноморського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради на посаду керуючого справами виконавчого комітету», затверджено ОСОБА_2 заступником міського голови (економіка та фінанси) (т.1, а.с.11-12).
22 січня 2019 року позивач звернулась до Чорноморського міського голови із заявою, в якій просила надати чергову відпустку тривалістю 60 календарних днів з 23 січня 2019 року з послідуючим звільненням з 24.03.2019 року за власним бажанням (Т.1.а.с.45).
Розпорядженням Чорноморського міського голови №19-а від 22.01.2019 року «Про надання відпустки», заступнику міського голови ОСОБА_2 надано невикористану частину додаткової відпустки посадової особи місцевого самоврядування, невикористану частину основної щорічної відпустки з 23 січня 2019 року по 24 березня 2019 року включно з послідуючим звільненням в останній день відпустки 24 березня 2019 року за власним бажанням (Т.1,а.с.22).
Також матеріалами справи підтверджено, що рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 25.01.2019 року № 389-УІІ «Про дострокове припинення повноважень та звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_2 », міська рада вирішила: 1). визнати роботу заступника міського голови ОСОБА_2 незадовільною; 2). достроково припинити повноваження та звільнити ОСОБА_2 з посади заступника міського голови; 4). у разі перебування ОСОБА_2 на лікарняному або у відпустці під час прийняття даного рішення, наказ про її звільнення видати у перший день виходу на роботу після лікарняного або відпустки; 5). Службі персоналу виконавчого комітету Чорноморської міської ради оформити звільнення ОСОБА_2 згідно чинного законодавства про працю (а.с. 129-130, т.1).
Судом досліджені протокол 28 сесії Чорноморської міської ради Одеської області від 25.01.2019 року, з якого вбачається, що додатково за пропозицією ОСОБА_6 до порядку денного включено питання про звіт заступника міського голови ОСОБА_2 щодо повноважень, покладених на неї згідно з посадовою інструкцією за період з 2015 по 2018 роки та надання оцінки її діяльності та про дострокове припинення повноважень та звільнення заступника міського голови ОСОБА_2 .
Заслухавши звіт, міський голова поставив на голосування пропозицію про прийняття звіту та визнання звіту задовільним. За це питання голосували: «за» -11, «проти» -0, «утримались» - 23, не голосували - 0.
Тому, міським головою поставлено на голосування пропозицію про прийняття звіту та визнання звіту незадовільним. За цим питанням проголосувало «за» - 22, «проти» - 10, «утримались» - 2, не голосували - 0.
Також за пропозицією ОСОБА_6 , депутата міської ради поставлено на обговорення питання про дострокове припинення повноважень та звільнення заступника міського голови ОСОБА_2 . За цим питанням проголосувало «за» - 22, «проти» - 10, «утримались» - 2, не голосували - 0 (а.с. 216-223, т.1).
Також судом досліджено відеозапис 28 сесії Чорноморської міської ради Одеської області від 25.01.2019 року в частині щодо розгляду вказаного питання (а.с. 242, т.1).
Суд встановив, що зазначене рішення було оскаржено ОСОБА_2 до Одеського окружного адміністративного суду та рішенням від 22 травня 2019 року у справі № 420/718/19, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову (а.с. 191-198, т.1). На час розгляду та вирішення цієї справи справа № 420/718/19 перебувала у суді апеляційної інстанції.
Розпорядженням Чорноморського міського голови від 15.02.2019 року № 43-а «Про продовження відпустки», ОСОБА_2 , заступнику міського голови, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю продовжено відпустку на 18 календарних днів з 25 березня 2019 року по 11 квітня 2019 року включно (а.с. 157, т.1).
Матеріалами справи підтверджено, що 20 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Чорноморського міського голови, в якій зазначила, що у зв'язку з тим, що рішення про звільнення позивача не прийнято (відсутнє розпорядження міського голови), відкликаю свою заяву про звільнення з посади заступника міського голови за власним бажанням подану 22 січня 2019 року (Т.1,а.с.46).
26 лютого 2019 року позивачем подано заяву до Чорноморського міського голови, в якій позивач відкликала заяву, подану 22 січня 2019 року та просила не звільняти її з посади в останній день виходу із відпустки (Т.1,а.с.47).
Матеріалами справи підтверджено, що на вказані заяви позивача, Чорноморський міський голова листом від 21.03.2019 року №1-ч-511 повідомив ОСОБА_2 про те, що право повернутись на роботу й відкликати заяву про звільнення позивач на підставі ст. 38 КЗпП України мала лише протягом строку попередження (два тижні) та цей строк скінчився 05 лютого 2019 року, та у зв'язку з тим, що позивач не відкликала подану заяву в частині звільнення до цієї дати, позивач втратила право на повернення до роботи після закінчення відпустки (т. 1, а.с.48).
05 квітня 2019 року Чорноморським міським головою прийнято розпорядження №32-к «Про внесення змін до розпорядження від 22.01.2019 року №19-а», відповідно до якого враховуючи заяву ОСОБА_2 про продовження відпустки на 18 календарних днів, у зв'язку з лікарняним внесено зміни та доповнення до розпорядження від 22.01.2019 року №19-а «Про надання відпустки ОСОБА_2 », а саме: продовжити відпустку ОСОБА_2 , у зв'язку з лікарняним з 25 березня по 11 квітня 2019 року включно з послідуючим звільненням в останній день відпустки 11 квітня 2019 року за власним бажанням (Т.1, а.с.21).
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 11.04.2019 року звільнена з посади за власним бажанням ст. 38 КЗпП України на підставі розпорядження №32-к від 05.04.2019 року (Т.1,а.с.14-19).
Суд встановив, що 10 квітня 2019 року позивач звернулась до Чорноморського міського голови із заявою, в якій просила продовжити відпустку на період лікарняного з 08 квітня 2019 року, до заяви додала копію відкритого лікарняного листка (т1, а.с.49).
26 квітня 2019 року позивач надала заяву з проханням провести виплату лікарняних листків з 08 квітня по 26 квітня 2019 року згідно з чинним законодавством та додала до цієї заяви оригінали лікарняних листків Серія АДЦ № 680669, з 08 квітня 2019 року до 11 квітня 2019 року, з відміткою, що ОСОБА_2 продовжує хворіти, та Серія АДЦ № 6800840 з 12 квітня 2019 року по 26 квітня 2019 року, з відміткою стати до роботи з 27 квітня 2019 року (Т.1,а.с.50, 51-52).
Також суд встановив, що протоколом засідання постійної комісії з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестицій та комунальної власності УІІ скликання від 25.02.2019 року вирішено рекомендувати пленарному засіданню сесії підтримати проект рішення «Про затвердження на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_4 (витяг з протоколу № 68) (а.с. 159, т.1).
Крім того, судом досліджено рішення Іллічівської міської ради від 06.11.2015 року № 2-УІІ «Про затвердження Регламенту Іллічівської міської ради сьомого скликання» (т. 1, а.с. 23-44).
Проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та встановлені судом факти та обставини, вислухавши вступне слово учасників справи, та з'ясувавши, якими доводами обґрунтовані позовні вимоги та заперечення, дослідивши письмові та електронні докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги мають бути задоволені частково, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про відпустку».
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (надалі - Закон № 2493-III) регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «По службу в органах місцевого самоврядування», прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.
Так, матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням Іллічівського міського голови №6-к «Про призначення на посаду» від 24 січня 2014 року на підставі рішення Іллічівської міської ради від 24 січня 2014 року №443-VI «Про затвердження на посаду заступника Іллічівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради» та керуючись п. 8 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», призначено ОСОБА_2 начальника фінансового управління на посаду заступника Іллічівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, як затверджену в цій посаді рішенням Іллічівської міської ради, звільнивши від обов'язків начальника фінансового управління.
З огляду на те, що на посаду заступника міського голови позивач була затверджена відповідним рішенням ради, відповідно до ст. 3 Закону України 2493-III, суд доходить висновку, що позивач обіймала виробну посаду у Чорноморській міській раді.
У трудовій книжки позивача під номером 20 зроблений запис від 24 січня 2014 року - на підставі рішення Іллічівської міської ради від 24.01.2014 року № 443-УІ призначена на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради; підставою внесення запису є: розпорядження № 6-к від 24.01.2014 року (т. 1, а.с. 17-18).
Таким чином, з наведених обставин суд встановив, що підставою для внесення запису у трудову книжку про прийняття на роботу на посаду заступника міського голови було відповідне розпорядження міського голови.
Статтею 7 Закону України 2493-III встановлено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.
Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міський голова, зокрема, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Суд встановив, що 22 січня 2019 року позивач звернулась до Чорноморського міського голови із заявою, в якій просила надати чергову відпустку тривалістю 60 календарних днів з 23 січня 2019 року з послідуючим звільненням з 24.03.2019 року за власним бажанням (Т.1.а.с.45).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відпустки», за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
Розпорядженням Чорноморського міського голови №19-а від 22.01.2019 року «Про надання відпустки», заступнику міського голови ОСОБА_2 надано невикористану частину додаткової відпустки посадової особи місцевого самоврядування, невикористану частину основної щорічної відпустки з 23 січня 2019 року по 24 березня 2019 року включно з послідуючим звільненням в останній день відпустки 24 березня 2019 року за власним бажанням (Т.1,а.с.22).
Розпорядженням міського голови від 15 лютого 2019 року №43-а, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю позивача продовжено позивачу відпустку на 18 календарних днів з 25 березня 2019 року по 11 квітня 2019 року (т.1, а.с. 157) та розпорядженням міського голови від 05 квітня 2019 року №32-к, з урахуванням відпустки ОСОБА_2 на 18 календарних днів внесено зміни до розпорядження від 22.01.2109 року №19-а та викладено його в редакції, згідно з якою ОСОБА_2 надано відпустку з послідуючим звільненням в останній день відпустки 11квітня 2019 року за власним бажанням.
Оцінивши винесені міським головою оскаржені розпорядження, відповідно до вищенаведених норм матеріального права, суд доходить висновку, що відповідач - Чорноморський міський голова діяв у порядку, спосіб та межах повноважень, наданих Кодексом законів про працю, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про відпустку», з огляду на таке.
Позивач посилається на те, що при винесенні оскаржуваних розпоряджень міський голова перевищив свої повноваження, оскільки тільки рішенням ради позивач має бути звільнення з виборною посади.
Однак, такі доводи не ґрунтуються на приписах законодавства, оскільки, як наведено вище, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міський голова, зокрема, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, видає розпорядження у межах своїх повноважень.
У свою чергу, ст. 3 Закону України «Про відпустки» передбачено право за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
Між тим матеріалами справи підтверджено, що 25 січня 2019 року на двадцять восьмій сесії Чорноморської міської ради Одеської області VII скликання Чорноморською міською радою було включено до порядку денного за пропозицією ОСОБА_6 питання про звіт заступника міського голови ОСОБА_2 щодо повноважень, покладених на неї згідно з посадовою інструкцією за період з 2015 по 2018 роки та надання оцінки її діяльності, та поставлено на обговорення питання про дострокове припинення повноважень та звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_2 , за яке проголосувало «за» - 22, «проти» - 10, «утримались» - 2, не голосували - 0 (а.с. 216-223, т.1), та відповідно прийнято рішення №389- VII «Про дострокове припинення повноважень та звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_2 ».
Рішенням Іллічівської міської ради Одеської області №2-VII від 06.11.2015 року «Про затвердження регламенту Іллічівської міської ради сьомого скликання» затверджено регламент Іллічівської міської ради сьомого скликання.
Відповідно до п. 2 ст. 10 цього Регламенту, обрання і звільнення з посад посадових осіб (крім міського голови), формування виконкому, постійних і тимчасових комісій, заслуховування звітів постійних комісій, заступників міського голови, керуючого справами виконавчого комітету яких рада призначає або затверджує згідно з ст. 26 Закону України «Про місцевесамоврядування» є виключною компетенцією ради.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 25.01.2019 року № 389-УІІ «Про дострокове припинення повноважень та звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_2 », міська рада вирішила: 1). визнати роботу заступника міського голови ОСОБА_2 незадовільною; 2). достроково припинити повноваження та звільнити ОСОБА_2 з посади заступника міського голови; 4). у разі перебування ОСОБА_2 на лікарняному або у відпустці під час прийняття даного рішення, наказ про її звільнення видати у перший день виходу на роботу після лікарняного або відпустки; 5). Службі персоналу виконавчого комітету Чорноморської міської ради оформити звільнення ОСОБА_2 згідно чинного законодавства про працю (а.с. 129-130, т.1).
На час розгляду та вирішення цієї справи це рішення міської ради є чинним.
Таким чином, суд доходить висновку, що за наявністю рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 25.01.2019 року № 389-УІІ «Про дострокове припинення повноважень та звільнення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_2 », вимоги п. 2 ст. 10 цього Регламенту виконані відповідачем - Чорноморською міською радою.
Також із рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 25.01.2019 року № 389-УІІ вбачається, що п.4 вказаного рішення доручено міському голові у разі перебування ОСОБА_2 на лікарняному або у відпустці під час прийняття даного рішення, наказ про її звільнення видати у перший день виходу на роботу після лікарняного або відпустки.
Таким чином, з огляду на те, що рішенням міської ради повноваження позивача як заступника міського голови достроково припинені та наявністю заяви про звільнення позивача за власним бажанням після відпустки, суд вважає, що відповідачем - міським головою виконані вимоги щодо застосування підходів найбільш сприятливих для позивача та винесено розпорядження міського голови від 05 квітня 2019 року №32-к, яким позивача звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.
Посилання позивача на те, що на сесії міської ради не було розглянуте питання саме про звільнення позивача за заявою за власним бажанням не є достатнім доказом для встановлення обставин протиправності дій відповідачів, оскільки із змісту рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 25.01.2019 року № 389-УІІ вбачається, що доручено міському голові у разі перебування ОСОБА_2 на лікарняному або у відпустці під час прийняття даного рішення, наказ про її звільнення видати у перший день виходу на роботу після лікарняного або відпустки.
Аргументи позивача стосовно того, що відсутні підстави для її звільнення, оскільки позивач відкликала свою заяву про звільнення, відхиляються судом, з огляду на таке.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 20 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Чорноморського міського голови, в якій просила у зв'язку з тим, що рішення про звільнення позивача не прийнято (відсутнє розпорядження міського голови), вона відкликає свою заяву про звільнення з посади заступника міського голови за власним бажанням подану 22 січня 2019 року (Т.1,а.с.46).
26 лютого 2019 року позивачем подано ще одну заяву до Чорноморського міського голови, в якій позивач просила не звільняти її з посади в останній день виходу із відпустки (Т.1,а.с.47).
Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 22 січня 2019 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про надання відпустки з послідуючим звільненням за власним бажанням, а тому, суд погоджується з позицією відповідачів, що двотижневий строк попередження для позивача сплинув 05 лютого 2019 року, в той час як заяви про відкликання заяви про звільнення позивач подала 20.02.2019 року та 26.02.2019 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що станом на 20 лютого 2019 року позивач право на відкликання заяви про звільнення втратила, оскільки закінчився встановлений законодавством про працю строк для відкликання відповідної заяви.
Аналогічне застосування вказаної норми викладене у постанові Верховного Суду у справі № 522/1091/17-ц від 30 травня 2018 року.
Також суд встановив, що у зв'язку з поданням позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, 25.02.2019 року на її місце в порядку переведення було запрошено іншого працівника, саме: ОСОБА_4 , який займав посаду заступника начальника головного територіального управління юстиції в Одеській області, що підтверджується витягом з протоколу комісії з фінансово-економічних питань, бюджету, інвестиції та комунальної власності VII скликання від 25.02.2019 року №68 та записом трудовій книжці ОСОБА_4 (Т.1, а.с. 159-160).
Відповідно до ч. 5 ст. 24 КЗпП України, особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
У складеній ситуації суд враховує, що 25.02.2019 року в порядку переведення на роботу для виконання функцій, які виконувала позивач запрошено іншу особу - ОСОБА_4 .
Посилання позивача на те, що заяву про відкликання заяви про звільнення позивач подала 20 лютого 2019 року, а засідання постійної комісії відбулось 25 лютого 2019 року, а тому відповідач - Чорноморська міська рада мала була прийняти заяву позивача та не розглядати питання про рекомендування на затвердження на посаду заступника міського голови ОСОБА_4 не є достатнім доказом для того, щоб дійти висновку про наявність таких правових підстав, адже відсутні докази, коли саме третій особі було запропоновано дану посаду, тим більш строк на подачу заяви про відкликання заяви про звільнення до цього час вже сплинув.
Крім того, суд вважає, що істотне значення для вирішення вказаного спірного питання мають обставини, якими встановлено, що на момент подання позивачем заяви про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням, рішенням ради припинено повноваження позивача.
Також відхиляються аргументи позивача щодо порушення порядку звільнення, оскільки не було окремого рішення про звільнення позивача за власним бажанням, з тих підстав, що оформлення звільнення шляхом внесення наказу (розпорядження) про надання відпустки з наступним звільненням передбачено ст. 3 Закону України «Про відпустки», відповідно до приписів якого за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
Крім того, відхиляються судом посилання позивача як на неправомірну підставу звільнення - розпорядження міського голови, оскільки із дослідження трудової книжки позивача видно, що підставою для прийняття на посаду заступника міського голови ОСОБА_2 було також розпорядження міського голови № 6-к від 24.01.2014 року.
Таким чином, суд доходить висновку, що розпорядження Чорноморського міського голови №32-к від 05.04.2019 «Про внесення змін до розпорядження від 22.01.2019 року № 19-а» в частині звільнення за власним бажанням та розпорядження Чорноморського міського голови №19-а від 22.01.2019 «Про надання відпустки ОСОБА_2 » в частині звільнення є правомірними та відсутні правові підстави для їх визнання протиправними та скасування, а тому в цій частині позовні вимоги не належать задоволенню.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про правомірність звільнення позивача за власним бажанням в поряду ст. 38 КЗпП України, суд доходить висновку, що також відсутні правові підстави для задоволення решт позовних вимог позивача про поновлення на посаді заступника міського голови м. Чорноморська Одеської області з питань діяльності виконавчих органів Чорноморської міської ради Одеської області; зобов'язання Чорноморського міського голови вчинити необхідні дії щодо скасування внесеного до трудової книжки запису за № 24 про звільнення з посади за власним бажанням та стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу.
В той же час, суд вважає, що дата звільнення ОСОБА_2 має бути змінена з 11 квітня 2019 року на 26 квітня 2019 року, з огляду на таке.
Так, суд встановив та підтверджено матеріалами справи, що у період з 08 квітня по 11 квітня 2019 року та у період з 12 квітня по 26 квітня 2019 року позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності Серії АДЦ 680669 та Серії АДЦ №680840 (Т.1,а.с.51-52).
Представник відповідача - Чорноморська міська рада на судовому засіданні підтвердила, що оригінали таких листків непрацездатності були надані відповідачу.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки», щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Тому, суд доходить висновку, що з метою ефективного захисту прав позивач, керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, суд має вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Чорноморського міського голову Хмельнюка Валерія Яковича змінити дату звільнення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 11 квітня 2019 року на 26 квітня 2019 року.
Статтею 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Частиною 1 цієї статті закону встановлено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1ст. 20 цього Закону, за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 22 цього Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Частиною 2 статті 22 цього Закону встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 р. № 440 затверджено Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця
Пунктом 2 Порядку встановлено, що оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Відповідно до п. 3 Порядку, підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, який визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці).
Відповідно до п. 2 цього Порядку, сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Наведені норми матеріального права свідчать про необхідність суду вийти за межі позовних вимог та для ефективного захисту прав позивача, в тому числі зобов'язати Чорноморську міську раду Одеської області вжити заходи щодо виплати ОСОБА_2 допомоги з тимчасової непрацездатності в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Таким, чином, враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини та факти, та те, що позивач перебувала до 26 квітня 2019 року на лікарняному, суд вважає, що дата звільнення має бути змінена та позовні вимоги підлягають частковому задоволенні в частині зобов'язання Чорноморського міського голову Хмельнюка Валерія Яковича змінити дату звільнення ОСОБА_2 з 11 квітня 2019 року на 26 квітня 2019 року та зобов'язання Чорноморської міської ради Одеської області вжити заходи щодо виплати ОСОБА_2 допомоги з тимчасової непрацездатності в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачі довели правомірність винесеного рішення, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутності доказів щодо понесення інших судових витрат, які можуть бути відшкодовані відповідно до приписів КАС України, керуючись ст. 139 КАС України, жодні витрати не підлягають компенсації та стягненню.
Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Чорноморського міського голови Хмельнюка ОСОБА_3 (місцезнаходження:68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33) та Чорноморської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 25932851, місцезнаходження:68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) про визнання протиправним та скасування розпорядження Чорноморського міського голови №32-к від 05.04.2019 в частині звільнення; розпорядження Чорноморського міського голови №19-а від 22.01.2019 в частині звільнення; зобов'язання вчинити певні дії; поновлення на посаді та стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.
Зобов'язати Чорноморського міського голову Хмельнюка Валерія Яковича (місцезнаходження:68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33) змінити дату звільнення ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 11 квітня 2019 року на 26 квітня 2019 року.
Зобов'язати Чорноморську міську раду Одеської області (код ЄДРПОУ 25932851, місцезнаходження:68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33) вжити заходи щодо виплати ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) допомоги з тимчасової непрацездатності в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 22» липня 2019 року.
Суддя Л.Р.Юхтенко
.