Справа № 420/3035/19
22 липня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
Позивач звернувся до суду та просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 22.02.2019 року № 58.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.02.2019 року посадовими особами Ізмаїльського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області проведено позаплановий захід державного контролю ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт № 180 від 01.02.2019 року, в якому її співробітник надав свої пояснення. Після проведення позапланового заходу посадові особи викликали поліцію, попрощались та зникли в невідомому напрямку, жодного протоколу в її присутності не складалось. Разом з тим, 08.02.2019 року позивачем отримано протокол № 1 від 01.02.2019 року, згідно якого ФОП ОСОБА_1 відмовилась від пояснень до протоколу та його підписання. При цьому, відсутні будь-які дані що при ній складався протокол, їй пропонувалось, а вона відмовилась від підпису за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. Також, повідомленням від 08.02.2019 року її проінформовано про розгляд справи в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. 09.02.2019 року нею надіслано заперечення, а 14.02.2019 року клопотання про перенесення розгляду справи. Проте, 22.02.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено постанову про накладення штрафу, а її клопотання не були взяті до уваги ,про що вона дізналась лише 25.02.2019 року. Таким чином, оскільки перевірку здійснено з суттєвим порушенням встановленої законом процедури, то наслідком перевірки є визнання протиправним рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не допустила перевіряючих до здійснення заходу державного нагляду (контролю), про що складено акт № 180 від 01.02.2019 року, який отримано ФОП ОСОБА_1 , у зв'язку з чим складено протокол № 1 від 01.02.2019 року. 08.02.2019 року на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 надіслано повідомлення про час і місце справи, яке отримано 14.02.2019 року. За результатами розгляду справи була винесена постанова про накладення штрафу № 58 від 22.02.2019 року, відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин». При цьому, 19.02.2019 року на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак не було наведено достатніх підстав та доказів для відкладення розгляду справи, тому враховуючи що ФОП ОСОБА_1 була завчасно повідомлена про розгляд справи та в неї було достатньо часу для врегулювання будь-яких питань, не існувало поважних причин для відкладення розгляду справи. Крім того, всі аргументи та обґрунтування позивача не спростовують вчинення самого порушення (недопуску посадових осіб до проведення позапланового заходу).
Ухвалою суду від 23 травня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 , повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 19.09.2017 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) за № 2 НОМЕР_2 (а.с. 6).
23 січня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області видано наказ № 228, яким доручено здійснити плановий захід державного нагляду (контролю) відносно ФОП ОСОБА_1 , предмет перевірки: дотримання законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (а.с. 52).
На підставі направлення про проведення заходу державного контролю від 23.01.2019 року № 189 працівниками ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області здійснено вихід на перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт № 180 від 01.02.2019 року (а.с. 7-18, 53, 56-64).
01 лютого 2019 року посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області відносно ФОП ОСОБА_1 складено протокол № 1, яким встановлено відмову в допуску посадових осіб державних інспекторів Ізмальського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до здійснення державного контролю з підстав не передбачених законом, копію якого направлено за адресу ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (а.с. 66-67, 68).
08 лютого 2019 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області складено повідомлення № 989/02/25, яким повідомлено про розгляд справи відносно ФОП ОСОБА_1 порушення вимог п. 17 ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області за адресою: 65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6 (кабінет № 4, 1-й поверх) 22 лютого 2019 року о 14 год. 00 хв., копія якого отримана ФОП ОСОБА_1 14.02.2019 року (а.с. 69-70).
15 лютого 2019 року до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надішли заперечення ФОП ОСОБА_1 на протокол № 1 від 01.02.2019 року (а.с. 71).
19 лютого 2019 року до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 73).
22 лютого 2019 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області винесено постанову № 58 про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», яким за порушення п. 8 ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів», п. 1 ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 7 мінімальних заробітних плат - 29211 грн. (а.с. 74-75).
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів», Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно ч. 6 ст. 2 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);
Згідно ст. 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом. Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Згідно ч. 4 ст. 5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Згідно ч. 6, 7 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Статтею 11 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Відповідно до ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють. Оператори ринку зобов'язані, зокрема, забезпечувати безперешкодний доступ державних інспекторів, які здійснюють державний контроль, до потужностей під час роботи цих потужностей та дозволяти відбір зразків об'єктів санітарних заходів на зазначених потужностях, а також надавати на вимогу державного інспектора документи, необхідні для здійснення державного контролю.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» оператор ринку зобов'язаний, зокрема, допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення, зокрема, відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат.
При цьому, статтею 10 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний нагляд (контроль) повинен здійснюватись в присутності суб'єкта господарювання, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
При цьому, недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність прийнятого рішення контролюючого органу.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області видано наказ № 228, яким доручено здійснити плановий захід державного нагляду (контролю) відносно ФОП ОСОБА_1 , предмет перевірки: дотримання законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (а.с. 52).
Таким чином, оскільки наказом № 228 від 23.01.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області призначено плановий захід державного нагляду (контролю) відносно ФОП ОСОБА_1 , відповідно до ч. 4 ст. 5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області мали право здійснити плановий захід з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
З акту перевірки від 01.02.2019 року № 180 складеного за результатами проведення планового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних умов щодо поводження з харчовими продуктами, наданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що в графі «питання щодо здійснення контролю», зокрема «про проведення планового заходу державного контролю оператора ринку письмово попереджено не пізніше як за десять днів до дня здійснення заходу» містить відмітка «ні» (а.с. 7-18).
При цьому, з наданої відповідачем до відзиву на позовну заяву копії акту перевірки від 01.02.2019 року № 180 складеного за результатами проведення планового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних умов щодо поводження з харчовими продуктами, в графі «питання щодо здійснення контролю», зокрема «про проведення планового заходу державного контролю оператора ринку письмово попереджено не пізніше як за десять дві до дня здійснення заходу» відсутня будь-яка відмітка (а.с. 56-64).
В акті перевірки від 01.02.2019 року № 180 в графі «пояснення, зауваження або заперечення щодо проведення заходу державного контролю та складеного акта перевірки» суб'єктом господарювання зазначено, що з актом не згодні, більш детальні пояснення в поясненнях (а.с. 18, 63 з.б.).
Згідно доданих до акту перевірки від 01.02.2019 року № 180 пояснень ФОП ОСОБА_1 вбачається, що підставою недопуску до здійснення перевірки посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області слугувало письмове неповідомлення про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення заходу (а.с. 65).
Статтею 10 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 23 травня 2019 року витребувано від Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області інформація та належним чином завірені копії документів, що стали підставою для прийняття спірної постанови від 22.02.2019 року № 58 та належним чином завірених копій документів, які були використані контролюючим органом під час складання акту перевірки, в тому числі докази на підтвердження включення ФОП ОСОБА_1 до плану-графіку проведення перевірок, наказу про проведення перевірки, направлення на проведення перевірки, акту перевірки від 01.02.2019 року № 180, протоколу № 1 від 01.02.2019 року, повідомлення про розгляд справи, разом з доказами їх направлення (вручення) ФОП ОСОБА_1 .
Разом з тим, на вимогу суду відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не було надано жодних доказів на підтвердження дотримання вимог ч. 4 ст. 5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 66 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті. Штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно ч. 3-7 ст. 66 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» протокол про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право складати державні інспектори та державні ветеринарні інспектори. У протоколі зазначаються: 1) дата і місце його складення; 2) посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; 3) відомості про особу, щодо якої складено протокол (найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання фізичної особи - підприємця, адреса відповідної потужності, контактні дані); 4) місце, час вчинення і суть вчиненого порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми; 5) посилання на положення нормативно-правового акта (із зазначенням відповідної статті, пункту, її частини чи абзацу), яке було порушено особою, щодо якої складено протокол; 6) посилання на акт державного контролю та інші докази, якими підтверджується вчинення порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми особою, щодо якої складено протокол; 7) прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання, контактні дані свідків та/або потерпілих та їхні пояснення (за наявності); 8) пояснення особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про відмову від надання пояснень; 9) інші відомості, що сприяють всебічному та об'єктивному розгляду і вирішенню справи (за наявності). Форма протоколу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини. Особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їхніми підписами. Протокол складається у двох примірниках та підписується особою, яка його склала. Один примірник протоколу вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол, або її представникові, а другий - зберігається у компетентному органі або його територіальному органі. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис, і не пізніше наступного робочого дня після складення протокол надсилається такій особі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. У разі ненадання особою, щодо якої складено протокол, інформації про її місцезнаходження (місце проживання) протокол надсилається за відповідною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.
Разом з тим, в протоколі № 1 від 01.02.2019 року не зазначено прізвищ, імен, по батькові та місце проживання, контактних даних свідків та/або потерпілих та їхні пояснення (за наявності); пояснень особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про відмову від надання пояснень.
Згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області протокол № 1 від 01.02.2019 року складений в приміщенні Ізмаїльського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та при його складенні ФОП ОСОБА_1 або її представник були відсутні (а.с. 24).
Отже, факт відсутності позивача під час складення протоколу № 1 від 01.02.2019 року, яким встановлено суть правопорушення ФОП ОСОБА_1 - відмова в допуску посадових осіб державних інспекторів Ізмальського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до здійснення державного контролю з підстав не передбачених законом, відповідачем не заперечується. Доказів, які б доводили протилежне, матеріали справи також не містять.
Відповідно до ч. 8-11 ст. 66 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори. Справа розглядається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин. Час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою. Справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи іякщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, у разі подання письмового клопотання особою, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2019 року (вхід. № 1591/25) до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.02.2019 року, на іншу дату (а.с. 73).
При цьому, в клопотанні ФОП ОСОБА_1 повідомила, що приїзд на розгляд справи значно ускладнений територіальною віддаленістю та непередбачуваними зимовими погодними умовами. Також, в клопотанні про відкладення вказано, що ФОП ОСОБА_1 хоче скористатись правом на правову допомогу, яка гарантується ст. 59 Конституції України, оскільки у вчиненні правопорушення вона не вважає себе винною та не володіє достатніми знаннями у галузі законодавства про правопорушення, тому їй необхідна кваліфікована допомога для написання ґрунтовних заперечень та пояснень, надання додаткових документів, встановлення необхідних фактів (а.с. 73 з.б.).
Таким чином, оскільки ФОП ОСОБА_1 подано письмове клопотання про відкладення розгляду із зазначенням поважних причин та задля надання додаткових матеріалів, а тому у Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області були відсутні підстави для розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол та наявні підстави для відкладення розгляду справи на строк не більше ніж на десять робочих днів.
Проте, 22.02.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято постанову № 58 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 29211,00 грн., без врахуванням клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.
Згідно ст. 8 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, в тому числі, повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.
Відповідно до ч. 12 ст. 66 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» особа, щодо якої складено протокол, має право ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, оскаржувати постанову у справі.
Водночас, судом з'ясовано, що відповідачем - Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, під час розгляду матеріалів про порушення ФОП ОСОБА_1 . ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» не з'ясовано фактичних обставин справи, не встановлено наявності вини ФОП ОСОБА_1 , а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, не дотримання вимог ст. 66 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» позбавило ОСОБА_1 можливості реалізувати надані чинним законодавством права, зокрема, ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права.
Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області під час проведення перевірки та прийняття постанови про накладення штрафу від 22.02.2019 року № 58 діяли у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «Право на ефективний засіб юридичного захисту», згідно якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. В пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу від 22.02.2019 року № 58.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. ,відповідно до платіжного доручення № 147 від 17.05.2019 року (а.с. 3).
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 78, 90, 242-246, 250, 255, 257-262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, адреса місцезнаходження: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу від 22.02.2019 року № 58.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, адреса місцезнаходження: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.