22 липня 2019 р. справа № 400/924/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1
простягнення податкового боргу в розмірі 708384,07 грн.
Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 708384,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб, по адміністративним штрафам та іншим санкціям. Так як вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, контролюючий орган звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 03.04.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками суд направив на адресу відповідача, зазначену у позові, яка співпадає з адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач отримав ухвалу та позов 12.04.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак в судове засідання 02.05.2019 року не прибув, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та жодні додаткові документи до суду не подав.
Суд, задля дотримання процесуальних прав відповідача, неодноразово відкладав судові засідання та направляв повісти на адресу відповідача, однак вони повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи "За закінченням терміну зберігання". Крім того, секретар судового засідання телефонувала відповідачу за номерами телефонів, зазначених в позові, однак за одним з номерів - абонент не відповідає, а за другим - набраний номер не обслуговується, про що секретарем складено телефонограму (а. с. 80).
26.06.2019 року позивач подав до суду лист, яким повідомив, що після додаткових перевірок бази даних ІС "Податковий блок" щодо наявності інших адрес платника податків та засобів телефонного зв'язку, встановлено відсутність інших даних аніж ті, що вказані у позовній заяві.
Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачу було надано достатньо часу для надання відзиву на позов та забезпечення явки в судове засідання, проте відповідач всупереч ч. 2 ст. 44 КАС України, не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.10.2006 року, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відсутній.
26.06.2019 року позивач подав уточнений розрахунок податкової заборгованості відповідача станом на 22.10.2018 року. На підставі зазначеного розрахунку суд встановив, що податкова заборгованість у відповідача виникла:
1) з податку на додану вартість на підставі:
- податкових декларацій з податку на додану вартість за 2016-2018 роки;
- нарахованої пені за 2016-2018 роки;
- податкового повідомлення-рішення від 19.10.2017 року № 0004371301;
- податкового повідомлення-рішення від 20.06.2018 року №0024491301;
- податкового повідомлення-рішення від 28.08.2018 року № 0032071301;
2) з податку на прибуток фізичних осіб на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи від 08.02.2017 року та нарахованої пені;
3) адміністративні штрафи та інші санкції.
Загальна сума несплаченого податкового боргу відповідача становить 708384,07 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості позивачем виставлено податкові вимоги від 18.06.2010 року № 1/1628 та від 01.10.2010 року № 2/1715, які було направлено відповідачу.
Докази, які б підтверджували, що податкові вимоги чи податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалися в справі відсутні, відповідно, визначені зобов'язання є узгодженими.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Разом з тим, вищевказані податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу та в адміністративному або судовому порядку не оскаржувались.
Відтак, суми грошових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до підп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України, позивач надіслав на адресу відповідача податкові вимоги від 18.06.2010 року № 1/1628 та від 01.10.2010 року № 2/1715, проте, з моменту виставлення податкових вимог, податковий борг відповідача не було погашено.
Згідно з п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 708384,07 грн. є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять, адже відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, доказів погашення заборгованості не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 39394277) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) податковий борг в розмірі 708384,07 грн. (сімсот вісім тисяч триста вісімдесят чотири гривні сім копійок).
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз