про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 липня 2019 р. справа № 400/2061/19
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з
адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаВітовського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Океанівська, 1-А, м. Миколаїв, 54052
прозобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Вітовського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 № 9 від 02.03.1958 року, а саме: доповнити по батькові " ОСОБА_1 ", місце народження "Україна, Веселинівський район, село Іванівка" та виправити дату народження з " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на "ІНФОРМАЦІЯ_2".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому суд виходить з наступного.
Стаття 4 п. 1, 2 КАС України передбачає, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу публічно-правовий спір - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону України № 2398-VI від 01.07.2010 "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч. 1 ст. 273 ЦК України) на відображення у актовому записі про народження інформації про дату, місце народження та по батькові, а не для оскарження відмови відповідача внести зміни до актового запису цивільного стану.
Так, у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 425/2737/17 зазначено: "... Суди за правилами цивільного судочинства повинні встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують факт народження особи, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про неправильність актового запису про дату народження особи і зобов'язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши вірну дату.
Натомість, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для реєстрації актових записів цивільного стану, зокрема і факт реальної дати народження особи."
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №807/45/17.
У позовній заяві відсутні доводи позивача щодо неправомірності відмови відповідача у внесенні змін до актового запису про її народження, а лише вимога зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису.
Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини виникли не у публічно-правовій сфері і позивач діє на захист своїх цивільних прав, а тому такий спір носить приватно-правовий характер.
Відповідно до приписів ст. 170 ч. 1 п. 1 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Як визначено частиною 6 тієї ж статті, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суд роз'яснює заявнику, що заявлені в цьому позові вимоги належить розглядати за правилами цивільного судочинства, тому даний позов слід подавати до загального суду з урахуванням територіальної підсудності.
Відповідно до ст. 7 ч. 1 п. 3 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Суд роз'яснює позивачу його право подати клопотання про повернення судового збору.
Керуючись ст. ст. 170, 241, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства до загального суду з урахуванням територіальної підсудності.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 право на подання до Миколаївського окружного адміністративного суду клопотання про повернення судового збору.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст. ст. 295-297, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. О. Мороз