справа №813/571/17
15 липня 2019 року зал судових засідань №7
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Староста М.М.,
за участю представників:
позивача Цуняк Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Святої Параскеви" про стягнення заборгованості, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр Святої Параскеви», в якій просить стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 в сумі 13 252,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, загальна сума понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню за листопад-грудень 2016 року, становить 13 252,75 грн. Оскільки ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодувало, позивач звернувся до суду.
Ухвалами від 10.02.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою від 12.05.2017 суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №466/2932/17 за позовом Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Святої Параскеви" про стягнення коштів.
Ухвалою від 24.06.2019 суд поновив провадження у справі.
Позиція відповідача, ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви», викладена у письмових запереченнях від 10.03.2017 та 15.07.2019 в яких зазначає про те, що він повідомляв ГУ у Пустомитівському районі Львівської області про відсутність правових підстав (достатнього спеціального стажу) для нарахування ОСОБА_1 відповідної пенсії та необгрунтування позивачем суми заявлених позовних вимог. Крім того, вказує на те, що у даній справі було зупинено провадження до набрання законної сили рішенням у справі №466/2932/17. Оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04.10.2017 провадження у вищевказаній справі закрито, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно з абз.4 п.1 ст.2 цього Закону (в редакції, що діяла до 01.01.2018 року), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла до 11.10.2017 року), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (далі - список №1).
Згідно з п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла до 01.01.2018 року), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених у порядку ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покладений на підприємства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №820/3678/15.
ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» зареєстроване, як юридична особа, 24.04.2009 року (місцезнаходження: вул. Заводська, 7, м. Львів, 79019; код ЄДРПОУ 36417058) та відповідно до наведених вище положень Закону є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі вищезазначених норм законодавства позивач направив відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за листопад-грудень 2016 року.
Факт наявності в зазначеному у розрахунку пенсіонера права на пенсію за віком на пільгових умовах підтверджується довідкою ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також протоколом управління ПФУ про призначення пенсій на пільгових умовах, копії яких долучено до матеріалів справи.
Згідно з даними розрахунків фактичних витрат та розрахунків суми позовних вимог за листопад-грудень 2016 року, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 становить 13 252,75 грн (в т.ч.: за листопад - 9 315,04 грн та за грудень - 3 937,71 грн). Однак, станом на 15.07.2019 року, відповідач не відшкодував управлінню ПФУ понесених ним витрат на зазначену вище суму.
На підтвердження виплати пенсій за списком №1 пенсіонеру ТзОВ «Медичний центр Святої Параскеви» позивач надав довідку про суми виплат за листопад-грудень 2016 року.
При цьому, відповідачем заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгової пенсії за списком №1 за листопад-грудень 2016 року в сумі 13 252,75 грн. не сплачена.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно положень ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, тому заборгованість в сумі 13 252,75 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Святої Параскеви" (код ЄДРПОУ 36417058, місцезнаходження: 79019, м.Львів, вул. Заводська, 7) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 в сумі 13 252, 75 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят дві гривні сімдесят п'ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 22 липня 2019 року.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна