справа №1.380.2019.003689
про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2019 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І. одержав позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Закарпатської митниці ДФС.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в міститься позовна вимога :
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 09.04.2019 року №UA30500/2019/000076/2.
Суддя після одержання позовної заяви відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) з'ясовує окрім іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 4-5, частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Із змісту позовної заяви та долучених доказів до неї доказів встановлено, що позивач зазначає в якості відповідача Закарпатську митницю ДФС, проте позовні вимоги пред'явленні до Львівської митниці ДФС. У поданій позовній заяві відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Львівської митниці ДФС.
Разом з тим, частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів про сплату судового збору.
Згідно акту від 19.07.2019 Львівського окружного адміністративного суду складеного на підставі п.2.1.8, 6.1.13 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України головним спеціалістом відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) ОСОБА_2 в присутності начальника відділу ОСОБА_5 , провідного спеціаліста ОСОБА_4 про те, що під час розкриття конверта (пакета), надісланого ОСОБА_1 виявлені такі недоліки: відсутні додатки вказані у позовній заяві, а саме: квитанція про сплату судового збору.
Таким чином, згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
При цьому, необхідним є роз'яснити позивачу, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.
Таким чином, позивачу за звернення до суду з позовом майнового характеру належало сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн за платіжними реквізитами: одержувач - УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок - 34315206084082; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: судовий збір за подання позову до (вказати найменування суду).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Разом з тим, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позовної заяви позивачем не додано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України є підставою для залишення її без руху.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для усунення вищевказаних недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 768,40 грн;
- власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- уточнюючої позовної заяви з позовними вимогами, щодо належного відповідача.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Коморний О.І.