Справа №1.380.2019.003646
з питань звільнення від сплати судового збору
22 липня 2019 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С ГЛОБАЛ» до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «С ГЛОБАЛ» (79000, м.Львів, вул.Кавалерідзе, 23) до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (79020, м.Львів, пр.В.Чорновола, 57), із вимогами:
-визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки у Львівській області в частині винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №117571 від 28.05.2019 року;
-скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №117571 від 28.05.2019 року.
Одночасно із позовною заявою представник позивача звернувся до суду із клопотанням про звільнення позивача від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що за подання означеного позову судовий збір не сплачується, що випливає зі змісту додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23.01.2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» та відповідно до частини 4 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з якої вбачається, що особа, яка оскаржила рішення державного органу, звільняється від сплати державного мита.
При вирішенні клопотання представника позивача суддею враховується наступне.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення Закону кореспондується з приписами ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлений вичерпний перелік позивачів, що звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях.
Слід зазначити, що позивач до даного переліку не належить.
Відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Важливим є наголосити, що доводи позивача з посиланням на ст.288 КУпАП, не приймаються до уваги суддею, оскільки дана норма, поширюється на вимогу особи про скасування постанови про накладення штрафу (що не є публічно-правовим спором), в той час як предметом даного спору є індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень.
Суддя також відзначає, що прийняття рішення щодо звільнення сторони від сплати судового збору чи відстрочення його сплати є правом суду. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб'єктів звернення до суду.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява №28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Суддя звертає увагу позивача на те, що сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.
Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту.
З урахуванням наведеного, суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання представника позивача відмовляє.
Керуючись ст.ст.3, 5, 6, 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С ГЛОБАЛ» до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Сасевич О.М.