справа№1.380.2019.002656
22 липня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидор Н.Т., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач має податковий борг перед бюджетом по податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування, військовому збору та податку на нерухоме майно в сумі 910887, 05 грн. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, позивач просить стягнути таку у судовому порядку.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд перевірив вказані у позовній заяві відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та отримав підтвердження відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області про достовірність цієї інформації.
Ухвалою суду від 13.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву.
Копія ухвали вручена відповідачу 20.06.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
У встановлений судом строк відповідач відзив суду не подав.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою Головного управління ДФС у Львівській області від 29.01.2019 № 4104/10/57.17/06, за фізичною особою ОСОБА_1 рахується податковий борг перед бюджетом в сумі 910887,05 грн, що виник на підставі:
1) податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 824464,33 грн, а саме:
- згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0156131307 від 18.04.2018 донараховано основного платежу на суму 521416,23 грн на підставі акту перевірки від 30.03.2018 № 820/13-01-13-07/2220511979;
- згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0156131307 від 18.04.2018 донараховано штрафні санкції на суму 130 354,06 грн на підставі акту перевірки від 30.03.2018 № 820/13-01-13-07/2220511979;
- донараховано пені відповідно до ІКП 172 694,04 грн;
2) військовий збір на суму 58638,68 грн, а саме:
- згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0156141307 від 18.04.2018 донараховано основного платежу на суму 37216,08 грн на підставі акту перевірки від 30.03.2018 № 820/13-01-13-07/2220511979;
- згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0156141307 від 18.04.2018 донараховано штрафні санкції на суму 9304,02 грн;
- нарахування пені відповідно до ІКП 12118,58 грн;
3) податок на нерухоме майно на суму 27784,04 грн, а саме:
- згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2017 № 87367-13 на суму 6905,24 грн (термін сплати 13.01.2018);
- згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.05.2018 № 0683238-1313-1309 на суму 10626,00 грн (термін сплати 29.08.2018);
- згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.05.2018 № 0683239-1313-1309 на суму 10252,80 грн (термін сплати 29.08.2018).
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно зі ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до ст. 41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.
Згідно з п. 14.1.156 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 41.2 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
У п. 57.1 ст. 57 Кодексу зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Кодексу, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодеку, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
Усупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання ст. 59 ПК України Головним управлінням ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу № 399-23 від 14.03.2016.
У матеріалах справи наявні докази скерування відповідачу зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.
Згідно з п. п. 95.1-95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 ПК України).
Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 № 1797-VІІІ внесено зміни до ПК України та ст. 19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за ГУ ДФС у Львівській області.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Станом на день розгляду справи у суді, відповідач жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд
позов Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути до бюджету з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 910 887 (дев'ятсот десять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 05 коп.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.
Суддя Сидор Н.Т.