справа № 1.380.2019.003647
з питань забезпечення позову
19 липня 2019 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик М.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення в частині,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення про примусове повернення та заборону в'їзду на територію України громадянки Еквадору ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині заборони в'їзду в Україну.
Одночасно з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову від 18.07.2019 (вх. № 25430), у якій просить зупинити дію рішення про примусове повернення та заборону в'їзду на територію України громадянки Еквадору ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява обґрунтована тим, що 22.05.2019 головний спеціаліст відділу міграційного контролю та адміністративного провадження управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції ГУ ДМС України у Львівській області Дудяк В.Л. прийняв рішення про примусове повернення та заборону в'їзду на територію України громадянки Еквадору ОСОБА_1 . Враховуючи те, що позивач оскаржує вказане рішення, а участь у розгляді справи, подання пояснень та захист прав та інтересів особи неможливий у разі повернення позивача за межі України, вважає за необхідне зупинити дію індивідуального акта, а саме рішення про примусове повернення та заборону в'їзду на територію України громадянки Еквадору ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
При постановленні ухвали суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
За приписами п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що позивач не навела обставин та не надала будь-яких доказів до заяви про забезпечення позову, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам,свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Крім того, суд зазначає, що зупинивши дію оскаржуваного рішення, суд вирішить по суті дану справу до винесення рішення у справі та без належного судового розгляду.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Кедик М.В.