22 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 811/1909/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження за нововиявленими обставинами у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 у липні 2018 року звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити йому перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції чинній на момент призначення пенсії, постанов Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 р., №657 від 30.08.2017 р., виходячи із заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Київської області про заробітну плату та окремі складові прокурора відділу прокуратури Київської області від 17.05.2018 р. №18ф-121, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, у розмірі 80% від суми заробітку, починаючи з 01.10.2017 р. без обмеження граничного розміру пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумую пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 30.04.2010 року та отримує пенсію за вислугою років на підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру". Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" (надалі Постанова №657), внесено відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", якими підвищено як розміри посадових окладів працівникам прокуратури, так надбавок за класні чини. Враховуючи те, що пенсію за вислугою років призначено з 30.04.2010 року, при перерахунку її розмір у відповідності до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент призначення пенсії) підлягає збільшенню до 80 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсійних виплат, так як на час призначення пенсії будь-яких обмежень виплат не існувало. Таким чином, на думку позивача право на підвищення пенсії набуто з 01.10.2017 року, як це визначено у Постанові №657, а отже, у зв'язку з обмеженням терміну виплати нормами спеціального закону (ч.17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ) виплата перерахованої пенсії має бути здійснена не більше ніж за 12 місяців до дня звернення пенсіонера до органу Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії, а саме з 01 жовтня 2017 року. З урахуванням цих обставин, та з метою ініціювання проведення перерахунку призначеної пенсії за вислугою років, позивач 25.05.2018 р. звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Однак, відповідач листом від 08.06.2018 року №335/с-11 відмовив у перерахунку пенсії, що стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року (а.с.90-92), залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 року (а.с.127-130), у задоволенні позову відмовлено. Вказане судове рішення за правилами частини 2 статті 255 КАС України набрало законної сили 27.11.2018 року.
03.06.2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами, мотивована тим, що суд, відмовляючи у задоволенні позову рішенням від 09.08.2018 року, фактично виходив з того, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року законодавець делегував Уряду, який не визначив правового механізму для перерахунку раніше призначених пенсій. Разом з тим, Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі №826/8546/18 було залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 826/8546/18 щодо визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-УІІ та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Вказані обставини є істотними для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.361 КАС України являються підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч.15 ст.31 КАС України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Ухвалою судді від 07.06.2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 364 КАС України та встановлено спосіб і строк усунення її недоліків (а.с.144).
ОСОБА_1 в межах встановленого судом строку усунув недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою судді від 25.06.2019 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у даній адміністративній справі та на підставі частини 6 статті 366, частини 1 статті 368 КАС України призначено її розгляд у судовому засіданні (а.с.135-136).
У судове засідання 22.06.2019 року учасники справи не з'явилися, що відповідно до частини 2 статті 368 КАС України не перешкоджає судовому розгляду. Від позивача надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за його відсутності, заяву підтримує повністю та просить суд її задовольнити.
Відповідачем надано до суду відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, стверджуючи, що обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується доводи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду та вирішення по суті, суд дійшов до таких висновків.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою у перерахунку пенсії позивача відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" та відсутністю на час звернення позивача за перерахунком пенсії, постанови Кабінету Міністрів України, яка регулювала би умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Вирішуючи спір, суд встановив, що позивач, як пенсіонер перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Прокуратурою Київської області 17.05.2018 позивачу надано довідку щодо розміру заробітної плати та її окремі складові прокурора відділу прокуратури Київської області у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Відповідач, повідомив позивача, що відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На даний час умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено. Відтак, підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Суд вказав, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, положення ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність, а Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.
Також, зазначено, що відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України №657, якою підвищено розміри заробітної плати працівникам прокуратури не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що з 01 жовтня 2017 року та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.
Отже, суд констатував, що право на отримання пенсії за вислугу років позивачем було реалізовано та він отримує її у розмірі, встановленому статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній на час призначення. Право ж на перерахунок пенсії може бути реалізовано ним на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на теперішній час питання перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати на законодавчому рівні не врегульовано, то відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на постанову Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі №826/8546/18, якою залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року.
Предметом спору у вказаній справі було визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та зобов'язання Кабінету Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення та затвердження порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Позовні вимоги задоволені. При цьому, позивач посилається на п.54 вказаної постанови Верховного Суду, де останній звертав увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом № 1697-VІІ покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Вказані обставини, на думку позивача є істотними для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.361 КАС України являються підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 статті 361 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Суд зазначає, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які були несвоєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.
Отже, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
Вказана Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 не містить жодних посилань на необхідність застосування норм, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент призначення пенсії.
До того ж, Верховний Суд вказав, що обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суди попередніх інстанцій правильно зобов'язали Кабінет Міністрів України вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, яке останнім ще мало бути прийнято до 25 січня 2015 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність нововиявлених обставин у даній справі як підстав для скасування рішення суду від 09.08.2018 року та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Тому у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, а саме у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03, Рішення від 03.04.2008, п. 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції , має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Керуючись статтями 248, 250, 256, 263, 361- 369 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року залишити в силі.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина