ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" липня 2019 р. справа № 0940/2462/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за змістом якого просить визнати протиправними дії щодо зменшення розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, та зобов'язати перерахувати і виплатити пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, являючись військовим пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідачем протиправно, на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, здійснено перерахунок і виплату пенсії у розмірі 50% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, а з 01.01.2019 - 75%, таким чином зменшивши розмір його пенсії. Позивач зазначає, що має право на перерахунок і виплату пенсії в розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням виплачених сум, оскільки вказаною Постановою урегульовано строки виплати пенсії, а не порядок проведення перерахунку. Зазначає, що пунктами 1, 2 цієї Постанови фактично зменшено розмір доплат до пенсій за результатами перерахунку у 2018 та 2019 роках, а тому порушено його право на отримання пенсії, невиплата якої є втручанням у мирне володіння майном. Вказує, що Постанова фактично звужує право на отримання розміру перерахованої пенсії за 2018-2019 роки, та вважає, що обмеження по строках та розмірах виплати сум доплати до пенсії за 2018- 2019 роки, не можуть бути застосовані. Покликається на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва у справі № 826/3783/18.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.01.2019 клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 26.02.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3783/18 за позовом особа до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам". Ухвалою суду від 24.05.2019 провадження у справі поновлено.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 у позивача виникли правові підстави для перерахунку пенсії, внаслідок чого пенсія позивача 19.03.2018 була перерахована за період з 01.01.2018. Відповідно до вказаної Постанови з 01.01.2018 виплата перерахованої пенсії проводиться у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50% (2497,64 грн.), з 01.01.2019 -75% (3746,46 грн.), з 01.01.2020 - буде проводитись у розмірі 100% суми підвищення пенсії. Прохання позивача щодо виплати йому підвищення пенсії у розмірі 100% з 01.01.2018 вважає неправомірним. Звертає увагу, що порядок виплати перерахованих підвищених пенсій врегульовано на державному рівні, підстав для виплати підвищення суми пенсії у розмірі 100% не має (а.с.23-30).
У зв'язку з перебуванням судді з 28.05.2019 по 31.05.2018 включно у відпустці, та з 02.06.2019 по 04.06.2019 включно у відрядженні, строки розгляду справи продовжено.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.
Позивач є військовим пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію за вислугою років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.11).
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 позивачу з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії. Згідно постанови КМ України №103 від 21.02.2018 підвищення складає 4995,28 грн. З них виплачується з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 2497,64 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення -3746,46 грн.; з 01.01.2020 -100% щомісячно 100% від підвищення 4995,28 грн. (а.с.33, 31).
На звернення позивача листом відповідача від 14.12.2018 позивачу повідомлено, що виплата перерахованої пенсії здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, пунктом 2 якої передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%, з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Для перегляду розміру пенсії немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень (а.с.14-16).
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі також - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Статтею 63 Закону №2262-ХІІ Кабінету Міністрів України фактично делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Пунктами 1, 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
На виконання частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі також - Постанова №103), пунктом 1 якої передбачено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Відповідно до пункту 7 Постанови №103 на Міністерство оборони разом з іншими відомствами після набрання чинності цією постановою покладено завдання забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Як встановлено судом, на виконання ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ та вказаної Постанови №103 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.01.2018 було проведено перерахунок пенсії позивача, виплату якої з 01.01.2018 по 31.12.2018 визначено здійснювати у розмірі 50 відсотків суми підвищення пенсії, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків суми підвищення, з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення.
Разом з цим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акту протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.
Відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно частини 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Отже, пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Таким чином, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу у період з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року не мав правових підстав для не врахування та не застосування до спірних правовідносин положення норм ст.63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови №103.
На вказаний календарний проміжок часу Постанова №103 такою, що суперечить Конституції України або вимогам закону не визнавалась та не скасовувалась, а відтак була діючою, і як наслідок, підлягала обов'язковому застосуванню в межах спірних правовідносин.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Вказана правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, по справі № 818/1076/18.
У рішенні Європейського суду з прав людини за заявою "Великоди Валентини Ніканорівни проти України" №43331/12 від 03 червня 2014 року Європейський суд з прав людини підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
На залежність розмірів соціальних виплат від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішенні від 26.12.2011 р. N 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
У цьому Рішенні вказано, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004 (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).
Як відзначив Конституційний Суд України, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року № 2857-VІ з наступними змінами.
У рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 Конституційний Суд України дійшов висновку, що <…> однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Також в даному рішенні вказано, що <…> суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
З системного аналізу наведених рішень слідує, що при їх прийнятті Конституційний Суд України виходив із додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування у межах фінансових можливостей держави права кожного на достатній життєвий рівень.
При цьому, як відзначив Конституційний Суд України, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист (пункт 2.1 рішення від 26.12.2011 N 20-рп/2011).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивача за рахунок виплати лише 50 % суми підвищення пенсії з 01.01.2018 та 75 % суми підвищення пенсії з 01.01.2019, визначеного станом на 04 березня 2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови №103, що кореспондується з приписами ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови перерахунку пенсії.
Визнання нечинними в подальшому пунктів 1, 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до визнання нечинною Постанови № 103.
Отже, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, задоволенню не підлягають.
Відносно позовних вимог про зобов'язання відповідача перерахувати і виплатити пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, суд зазначає про наявність підстав для їх часткового задоволення.
Так, як встановлено судом, в період з 01.01.2018 по 04.03.2019 (дати набрання законної сили рішення суду, яким визнано протиправним та скасовано п.1, п.2 Постанови №103) відповідач, виплачуючи 50% та 75 % підвищення до пенсії позивача, перерахованої з 01.01.2018 згідно з постановами КМУ №103 та №704 від 30.08.2017, діяв у відповідності до п.2 Постанови № 103, яка була чинною на той час, та не порушив вимог ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ.
Правовою підставою для звернення позивача з даним позовом є прийняття Окружним адміністративним судом м.Києва рішення від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18 (яке набрало законної сили 05.03.2019 року).
Оскільки, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва по справі №826/3858/18 скасовано п.2 Постанови №103, яким встановлено поступовий розмір виплати підвищення перерахованих пенсій станом на 01.01.2018 відповідно до Постанови №704, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону України №2262-ХІІ, постанов КМУ № 704, № 103, № 45 з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, яка підлягала виплаті в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям за аналогічною посадою, з 05.03.2019 (з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача в частині яка стосується зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії позивачу з урахуванням 100 відсоткового підвищення (перерахованого з 01.01.2018) суми пенсії з 05.03.2019 з урахуванням раніше здійснених виплат.
При цьому, суд звертає увагу на необґрунтованість доводів відповідача про пропуск строків звернення з позовом до суду оскільки, позивач звернувся до пенсійного органу з заявою щодо перерахунку пенсії в грудні 2018 року та 14.12.2018 отримав письмову відмову і в межах шестимісячного строку, передбаченого ст.122 КАС України, звернувся з позовом до суду. Тобто, строк звернення до суду ОСОБА_1 не пропустив. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.
У відповідності до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 211,44 грн. (30%).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з врахуванням 100 відсоткового підвищення суми пенсії, перерахованої з 01.01.2018, з врахуванням раніше здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551058, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано -Франківськ, 76018) відшкодування судових витрат по сплаті судового збору в сумі 211,44 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.