ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"22" липня 2019 р. Справа № 300/1539/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірним і скасування розпорядження та зобов'язання до вчинення дій, -
18.07.2019 ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірним і скасування розпорядження відповідача про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання відновити ОСОБА_1 призначену їй пенсію за віком з 01 вересня 2018 року по листопад 2018 року включно.
Згідно змісту позову, позивач просить звільнити її від сплати судового збору згідно пункту 3 частини 1, частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (пункт 1), предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (пункт 3).
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивач згідно змісту позову, як вже зазначено судом, просила звільнити її від сплати судового збору згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Однак, на підтвердження обставин свого майнового стану позивач не надала жодних необхідних документів.
Суд звертає увагу, що належним документом, що підтверджує розмір річного доходу особи є довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, видана органами Державної фіскальної служби України або ж довідка пенсійного органу про виплачену пенсію позивачу за 2018 рік.
Так, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1 921,00 грн.
Як слідує із змісту позовної заяви, позивач просить:
- визнати неправомірним і скасувати розпорядження відповідача про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відновити ОСОБА_1 призначену їй пенсію за віком з 01 вересня 2018 року по листопад 2018 року включно.
Таким чином, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами немайнового характеру складає 1 536,80 грн.
Суд констатує, що позивач звернулася з адміністративним позовом у 2019 році, а тому їй необхідно на виконання вимог чинного законодавства, надати суду належні докази її майнового стану за 2018 рік.
Враховуючи наведене, на виконання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати належні докази свого майнового стану за 2018 рік (або ж в противному випадку - документ про сплату судового збору у розмірі 1 536,80 грн.).
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірним і скасування розпорядження та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання належних доказів свого майнового стану за 2018 рік (довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, видана органами Державної фіскальної служби України, довідка пенсійного органу про виплачену пенсію позивачу за 2018 рік) або ж документа про сплату судового збору у розмірі 1 536,80 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кафарський В.В.