19 липня 2019 рокуСправа № 280/3338/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання здійснити певні дії
10 липня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 18.01.2019 №Ф-1600-49У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 16819,54 грн. та зобов'язати відповідача здійснити погашення в індивідуальній картці платника ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску, нарахованого на підставі вимоги №Ф-1600-49У від 18.01.2019.
Ухвалою суду від 11 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3338/19. Призначено судове засідання на 08 серпня 2019 року.
18 липня 2019 року через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову (вх. №29503), в якій заявник просить суд забезпечити зазначений адміністративний позов шляхом зупинення стягнення коштів за виконавчим документом - вимогою про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області № ф-1600-49 У від 18.01.2019 у виконавчому провадженні ВП № 58890314, до набрання законної сили рішенням по справі.
В обґрунтування заяви зазначає, що позивачем оскаржено у судовому порядку спірну вимогу на підставі, якої відкрито та здійснюється виконавче провадження ВП №58890314. Тому, посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком відчуження належних позивачу коштів до перевірки судом законності вимоги, яка є виконавчим документом. Позивач вважає, що вказані обставини ускладнять ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.
Вивчивши подану заяву, матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; ймовірність ускладення поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача в разі невжиття таких заходів.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Зокрема, предметом спору за даним позовом є оскарження вимогп Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.01.2019 №Ф-1600-49У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 16819,54 грн., винесеної щодо ОСОБА_1
Тобто, задля задоволення заяви та забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення слід встановити перш за все звернення оскаржуваної вимоги до виконання (звернення до стягнення).
Згідно п.7 ч.1 ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Частиною 4 ст.25 Закону № 2464-VI, визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон 1404-VIII).
Згідно з п.7 ч.1 ст.3 Закону 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Згідно ч.1 ст.26 Закону 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Матеріалами справи підтверджується, що вимога Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.01.2019 №Ф-1600-49У про сплату боргу пред'явлена до примусового виконання та постановою від 15.04.2019 відкрито виконавче провадження №58890314 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 15 819,54 грн.
Суд звертає увагу на те, що відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове виконання такої вимоги та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом 1404-VIII, включаючи стягнення не лише суми боргу, які є спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також накладення арешту на майно позивача.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат, а також, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належним йому майном.
При цьому, суд зауважує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.
Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.
Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.
Аналізуючи викладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд доходить висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову наразі неможливо захистити права, свободи та інтереси позивача.
Тож, суд вважає обґрунтованим та таким, що дійсно спрямовано на захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги відповідача від 18.01.2019 №Ф-1600-49У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 16819,54 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/3338/19.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання здійснити певні дії, шляхом зупинення стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області № ф-1600-49 У від 18.01.2019 у виконавчому провадженні ВП № 58890314 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/3338/19.
Копію ухвали суду направити ОСОБА_1 , Головного управління ДФС у Запорізькій області та до Олександрівського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я. Максименко