Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 липня 2019 р. Справа№200/3973/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стойки В.В.,
при секретарі Дідевич І.О.
за участю:
представника відповідача Орлатого В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ГУ ДМС України в Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправними дії щодо відмови в прийнятті заяви для оформлення посідки на тимчасове проживання з доданими документами, перелік яких визначений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 липня 2013 року № 681, визнати законними підстави перебування позивача на території України з 03 березня 2019 року, зобов'язати прийняти та розглянути заяву та вирішити питання щодо видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, 02.03.2018 року отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні на підставі возз'єднання сім'ї з громадянкою України строком дії до 02.03.2019 року. З метою продовження строку перебування на території України для обміну посвідки неодноразово звертався до відповідача, але йому було відмовлено в прийнятті без письмового обґрунтування. Тільки 19.02.2019 року документи було прийнято відповідачем та 25.02.2109 року отримано повідомлення № 156/2017 від 19.02.2019 року про відмову в прийнятті (розгляді) документів на підставі пропуску строку надання документів. Вважає, що має законні підстави для знаходження на території України та отримання посвідки на тимчасове проживання. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що позивач попустив 15 денний строк подачі документів для оформлення посвідки встановлений Порядком № 322 від 25.04.2018 року, у зв'язку з чим 19.02.2019 року було надано письмову відмову у прийняті документів. Вважає, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити прийняття та розгляд заяви та вирішити питання щодо видачі посвідки є втручанням у дискреційні повноваження. Просить суд відмовити позивачу у задоволені позову.
Позивач надав відповідь на відзив посилається на ч.3 ст.5-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк дії повідки на тимчасове проживання може бути продовжено необмежену кількість разів, за наявності підстав, передбачених законом, а також на ч.1 ст.5-3 Закону відповідно до якого посвідка на тимчасове проживання видається у десятиденний строк з дня отримання заяви про її оформлення або продовження строку дії посвідки. Також зазначає, що приписи Порядку № 322 , на який посилається відповідач протирічать приписам Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а тому повинен застосовуватись нормативний акт вищої сили.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року було віджкрито справу у спроощеному провадження та призначено судолве засідання на 17.04.2019 року
17.04.2019 року судове засідання було відкладено до 14.05.2019 року
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2019 року було прийнято рішення про перехід у загальне провадження та призначено підготовче засідання на 30.05.2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
30.05.2019 року підготовче засіданні було відкладено до 10.06.2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 10 липня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.
19.02.2019 року громадянин Кенії ОСОБА_1 звернувся до відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Донецькій області з питання продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання НОМЕР_1 від 02.03.2018 року строком дії до 02.03.2019 року.
В той же день ГУ ДМС України в Донецькій області надав письмове повідомлення за № 156/2017 про відмову у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове (постійне) проживання через те, що відповідно до вимог п.19 Поряду № 322 від 25.04.2018 року у разу закінчення дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніші ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі Закон № 3773) іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773 посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
Статтею другою Закону № 3773 встановлено, що правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Статтею 4 Закону № 3773 визначено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.
Так відповідно до ч. 14 ст. 4 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
Згідно з ст. 55 Закону № 3773 іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
Відповідно до частини другої вказаної статті Закону № 3773 територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов'язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону № 3773 іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто.
Постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 затверджено порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок № 322).
Отже посилання позивача на Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15 липня 2013 року № 681 є помилковим, оскільки зазначені правовідносини врегульовані вищезазначеним нормативним актом Кабінету Міністрів України у відповідності до ст.55 Закону № 3773.
Відповідно до п. 1 Порядку № 322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Згідно з п. 17 Порядку № 322 документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
Відповідно до п. 19 Порядку № 322 у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
У відповідності до п. 21 Порядку № 322 працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.
Відповідно до п. 32 для оформлення посвідки іноземець або особа без громадянства подають:
1) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України;
2) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);
3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4) дійсний поліс медичного страхування;
5) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
Відповідно до пп. 11 п. 33 Порядку № 322 крім документів, зазначених у пункті 32, залежно від категорії іноземців та осіб без громадянства, визначених статтею 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", подаються: для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", уклали шлюб з громадянами України:
- документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
- паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом поставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Як вже зазначалось судом раніше відповідно до повідомлення ГУ ДМС в Донецькій області за № 156/2017 від 19.02.2019 року про відмову у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове (постійне) проживання через те, що позивач подав документи пізніші ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.
З цього приводу суд зазначає, положеннями Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання № 322 від 25 квітня 2018 року визначено строк подання документів для оформлення посвідки та для її обміну.
Поряд з тим, ні Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ні Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання не встановлюють права відповідача суб'єкта владних повноважень не прийняти документи, які подані до розгляду з підстав порушення строку їх подання.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що відповідач суб'єкт владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов'язок доказування у даній справі, не довів правомірності відмови у прийнятті у позивача документів для отримання посвідки на тимчасове проживання лише з підстав пропуску строку звернення, відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо відмови в прийняття заяви з доданими документами та зобов'язання її розглянути є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з цим позовні вимоги про визнання законними підстав перебування позивача на території України з 03 березня 2019 року та зобов'язання відповідача вирішити питання щодо видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні є дискреційними повноваженнями відповідача, як суб'єкта власних повноважень, тому в цій частині позовна вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ГУ ДМС України в Донецькій області щодо відмови прийнятті заяви ОСОБА_1 від 19.02.2019 року з доданими документами.
Зобов'язати ГУ ДМС України в Донецькій області прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2019 року згідно з висновками суду.
Врешті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 37841728; 87515, Донецька область м. Маріуполь, вул.Митрополитська, буд. 20) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1573 ( дві тисячі) грн.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 липня 2019 року.
Повний текст рішення складено 19 липня 2019 року.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Стойка