Ухвала від 22.07.2019 по справі 200/5744/19-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

22 липня 2019 р. Справа №200/5744/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Дяченка А.В., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився

представник відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з лютого 2015 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити та виплатити пенсію з лютого 2015 року, з урахуванням фактично проведених виплат;

- у разі задоволення позовних вимог, допустити негайне вимог постанови суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/5744/19-а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 червня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року витребувано від Донецького прикордонного загону інформацію щодо перетину громадянином України ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) лінії зіткнення у межах Донецької області за період з 01.01.2015 року по 01.05.2019 року.

У підготовчому засіданні 25 червня 2019 року відкладено розгляд справи до 11 липня 2019 року.

26 червня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду від Донецького прикордонного загону надійшов лист від 07.06.2019 року № 23-5057, в якому зазначено про те, що у відповідності до п. 10 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» в Адміністрації Державної прикордонної служби України створено базу даних, положення про яку затверджено наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.07 № 472, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.07 за № 765/14032. Власником зазначеної бази даних та інформації, що в ній обробляється, є Адміністрація Державної прикордонної служби України. Ухвалу від 27.05.2019 по справі № 200/5744/19-а направлено до Адміністрації Державної прикордонної служби України за адресою: вул. Володимирська, 26 м. Київ, 01601.

У підготовчому засіданні 11 липня 2019 року відкладено розгляд справи до 22 липня 2019 року.

У підготовче засідання, призначене на 22 липня 2019 року позивач та повноважний представник відповідача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, лист Донецького прикордонного загону від 07.06.2019 року № 23-5057, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Приписами ч. 4 ст. 9 КАСУ визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

З урахуванням того, що судом витребуваний значний перелік документів, підготовка яких займе певний час, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі з метою дотримання процесуальних прав осіб, що приймають участь у справі, а також надання сторонам можливості бути обізнаними, про докази, які наявні у спірних правовідносинах та не надані відповідачем по справі, як того вимагає закон (ст. 162 КАСУ).

Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час ("Krim Бш та інші проти Чеської республіки", § 42; "Іммебль Груп Коссер проти Франції", § 26), за необхідності, отримати відкладення справи ("Івон проти Франції", § 39).

Довіра сторін суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: ("К. С. проти Фінляндії", § 22, "Нідерьост-Хубер проти Швейцарії", §29; "Пеллеґріні проти Італії", § 45).

Принцип "рівності сторін" є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова "рівності сторін" у розумінні "справедливого балансу" між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях ("Фелдбрюгге проти Нідерландів", § 44).

Зміст забезпечення "справедливого балансу" між сторонами: рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента: ("Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів", § 33).

Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції", "Ф.С.Б. проти Італії", "Т. проти Італії" та "Кайя проти Австрії").

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. (Рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", п. 63).

З огляду на необхідність дотримання судом вказаних процесуальних гарантій, з метою забезпечення принципу рівності сторін по справі та забезпечення справедливого балансу, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження по справі.

Статтею 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі:

об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Положення цієї норми передбачає обов'язок суду зупинити провадження у разі об'єктивної неможливості розгляду справи.

При цьому, ця норма також передбачає умову - коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

На думку суду, витребування значної кількості письмових доказів становить об'єктивну неможливість розгляду справи без отримання цих доказів.

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.

Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.

Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі до отримання витребуваних доказів в ухвалі суду від 27 травня 2019 року на підставі ч.1 ст. 236 КАС України з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін.

Керуючись ст. ст. 44, 236, 166, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження в адміністративній справі № 200/5744/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - до 17 вересня 2019 року.

Призначити наступне судове засідання на 17 вересня 2019 року о 14:00 год. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1, про що повідомити сторін.

Повний текст ухвали складено та підписано 22 липня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя П.В. Кочанова

Попередній документ
83170384
Наступний документ
83170386
Інформація про рішення:
№ рішення: 83170385
№ справи: 200/5744/19-а
Дата рішення: 22.07.2019
Дата публікації: 24.07.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; внутрішньо переміщених осіб