Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 липня 2019 р. Справа№200/5692/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області (далі - Управління), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення житлової субсидії на оплату житлово-комуннальних послуг;
- зобов'язати відповідача призначити щомісячну житлову субсидію на оплату житлово-комуннальних послуг з 01 жовтня 2018 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач отримував субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, однак, листом Управління від 22 жовтня 2018 року йому повідомлено про припинення субсидії на підставі того, що у позивача існує прострочена понад два місяці заборгованість по водопостачанню та теплопостачанню. Позивачем здійснено оплату заборгованості та надані відповідні підтвердження до Управління, проте субсидію не призначено.
Позивач не погоджується з діями відповідача та вважає, відповідач безпідставно не призначив йому субсидію.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що приймаючи рішення про відмову у призначенні субсидії Управління діяло в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. Відповідач зазначив, що згідно довідок про забезпечення комунальними послугами, які надані комунальними підприємствами для нарахування субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, з травня 2018 року, позивач має прострочену понад два місяці заборгованість по водопостачанню та по теплопостачанню, на підставі чого прийнято рішення від 01 жовтня 2018 року про відмову в призначені субсидії. Повідомлення про відмову в призначенні субсидії заявник отримав в управлінні 01 жовтня 2018 року. 30 листопада 2018 року позивач особисто надав до управління копії квитанції про сплату заборгованості по водопостачанню та теплопостачанню. Рішенням від 17 січня 2019 року ОСОБА_1 призначено субсидію на період з 01 травня 2018 року по 30 квітня 2019 року. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги щодо призначення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
06 червня 2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що у відзиві відповідач не спростував ствердження та аргументи стосовно суті позовних вимог та не надав жодного доказу, що підтверджують правомірність дій відповідача у частині не призначення мені субсидії на житлово-комунальні послуги.
Ухвалою суду від 02 травня 2019 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 23 травня 2019 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 червня 2019 року.
11 червня 2019 року відкладено розгляд справи на 25 червня 2019 року.
Ухвалою суду від 25 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 липня 2019 року.
До судового засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
22 липня 2019 року від позивача на адресу суду надійшла заява про перенесення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням на лікарняному.
Суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки по-перше збігають строки розгляду даної справи через збір доказів судом, по-друге, в матеріалах справи наявні всі необхідні докази для вирішення справи по суті.
На підставі статей 205, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за відсутності представників сторін та без здійснення фіксування судового процесу.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є особою з інвалідністю другої групи, відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.
З 01 жовтня 2015 року, позивач перебуває на обліку в Управлінні, як одержувач субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.
Рішенням Управління від 01 жовтня 2018 року позивачу припинено з травня 2018 року виплату субсидії на оплату житлово-комунальних послуг через наявність понад два місяці заборгованості по водопостачанню у сумі 511,25 грн та по теплопостачанню у сумі 986,71 грн.
Зазначений борг підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про забезпеченість громадян комунальними послугами, що видані Костянтинівським ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» та ВО «Костянтинівкатепломережа».
30 листопада 2018 року позивач особисто надав до Управління копії квитанцій про сплату заборгованості по водопостачанню та теплопостачанню.
Рішенням про призначення субсидії від 17 січня 2019 року ОСОБА_1 призначено субсидію на оплату житлово-комунальних послуг на період з 01 травня 2018 року по 30 квітня 2019 року.
Розмір субсидії на період з травня 2018 року по вересень 2018 року складає 0 грн, оскільки обов'язкова частка платежу домогосподарства перевищує розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальних норм.
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з такого.
Згідно з частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок призначення та надання населенню житлових субсидій визначений Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року №329) (далі - Положення).
У відповідності до пункту 1 Положення, це положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій:
щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
щомісячної житлової субсидії на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), а саме:
- витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт; обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, відповідно до яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів;
- витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Згідно з пунктом 2 Положення, право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Відповідно пункту 4 Положення житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно абзацу одинадцятого пункту 14 Положення №848, після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування, та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (не призначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованості з оплати послуг субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про не призначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку - з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору.
З позову вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не призначення житлової субсидії на оплату житлово-комуннальних послуг після одержання документального підтвердження сплати заборгованості по водопостачанню та по теплопостачанню.
При цьому в матеріалах справи міститься рішення про призначення субсидії від 17 січня 2019 року, яким ОСОБА_1 призначено субсидію на оплату житлово-комунальних послуг на період з 01 травня 2018 року по 30 квітня 2019 року, розмір субсидії - 0 грн.
Позивач у позові не наводить спростувань розрахунків, здійснених при обчислені та призначені субсидії.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення житлової субсидії на оплату житлово-комуннальних послуг та зобов'язання відповідача призначити щомісячну житлову субсидію на оплату житлово-комуннальних послуг з 01 жовтня 2018 року вбачаються необґрунтованими.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що питання стосовно судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,
У задоволені позовну ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької щодо не призначення житлової субсидії на оплату житлово-комуннальних послуг та зобов'язання Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької призначити щомісячну житлову субсидію на оплату житлово-комуннальних послуг з 01 жовтня 2018 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 22 липня 2019 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв