Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 липня 2019 р. Справа№200/3464/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Рудь Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Макіївський завод металевих конструкцій" (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибирцева, буд. 3) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Макіївський завод металевих конструкцій», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутської Державної податкової інспекції Бахмутського управління ГУ ДФС у Донецькій області, відповідно до якої просив суд визнати протиправними дії Бахмутської Державної податкової інспекції Бахмутського управління ГУ ДФС у Донецькій області по визначенню (нарахуванню) в інтегрованої картці платника ПДВ Публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій» пені за період дії форс-мажорних обставин з 01.08.2014 року по 27.04.2017 року, зобов'язати Бахмутську Державну податкову інспекцію Бахмутського управління ГУ ДФС у Донецькій області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника ПДВ шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій» з ПДВ за 2014-2019 роки на суму неправомірно нарахованої пені за цей період.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він знаходився на тимчасово окупованій території (м. Макіївка), фактично перереєстрований на територію, яка підконтрольна українському уряду 28.04.2017 року (м. Бахмут). Звернув увагу суду на факт захоплення підприємства, розташованого за адресою: 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Гаражна,1 незаконними збройними формуваннями.
Факт форс - мажорних обставин підтверджений сертифікатом Донецької ТПП №1400-19-0049 від 05.02.2019 року про форс - мажорні обставини, відносно зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за період з 01.08.2014 року по 28.04.2017 року.
Позивачем декларувались податкові зобов'язання з ПДВ за період з липня 2014 року по грудень 2014 року на суму 856232,00 грн., з яких станом на 20.12.2014 року залишився борг на суму 855 829,77 грн. Станом на 31.12.2016 року сума заборгованості з ПДВ склала 844652,77 грн.
Погашення зобов'язань за 2014 рік частково відбулось у червні - липні 2017 року.
Зазначив, що до 26.09.2018 року відповідачем не застосовувались штрафні санкції за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, але пеня нараховувалась, вимоги щодо сплати пені на адресу позивача не направлялись.
Крім того, звернув увагу суду на ту обставину, що при сплаті чергового платежу з ПДВ за березень - червень 2018 року (у встановлений термін за поточними деклараціями) ДПІ зараховувало строкові платежі частково на погашення пені і на погашення раніше задекларованих зобов'язань з ПДВ, яки не сплачені у наслідок погашення пені, але не інформувало підприємство про конкретні суми пені, про її нарахування і стягнення. Це спричинило умови для несвоєчасного погашення поточних зобов'язань з ПДВ і, як наслідок, штрафні санкції, які визначені податковими повідомленнями - рішеннями №0023704203 та №0023684203. Вважає, що необгрунтоване нарахування пені у розмірі 453656,48 грн., її врахування при сплаті ПДВ за рахунок поточних платежів 2017-2018 років, з урахуванням граничних строків сплати податкових зобов'язань (07.05.2017 р.), а також 90 денного терміну за який пеня не нараховується, спричинило несвоєчасну сплату поточних зобов'язань з ПДВ.
Лише 26.09.2018 року ГУ ДФС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення - рішення відносно позивача: 1) № 0023684203, яким визначено суму штрафів за затримку сплати податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 224 483,20 грн. (20%); 2) № 0023704203, яким визначено суму штрафів за затримку сплати податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 100 078,26 грн. (10%) (зазначений факт не є спірним та визнається сторонами).
Ухвалою від 20.02.2019 року суд відкрив провадження у справі та призначивши її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання на 18 березня 2019 року.
Ухвалою від 18 березня 2019 року суд замінив первинного відповідача - Бахмутську Державну податкову інспекцію Бахмутського управління ГУ ДФС у Донецькій області на належного відповідача по даній справі Головне управління ДФС у Донецькій області.
18 березня 2019 року розгляд справи відкладено на 01 квітня 2019 року.
Відповідач із позовними вимоги позивача не погодився, надавши до суду 01.04.2019 року засобами електронного зв'язку відзив на позовну заяву (11.04.2019 року до канцелярії суду надійшов його оригінал).
Зазначив, що відповідачем проведена камеральна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014року, листопад 2014 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2018 року, податкових повідомлень - рішень: форма «Н» (від 08.08.2017 р. № 0018111216, від 23.03.2018 р. 0005734203. від 16.07.2018 р. № 0014484203), форма «ПС» (від 31.08.2017 р. № 003292121« форма «Ш» ( від 27.04.2018 р. № 000 8714203).
Перевіркою встановлені факти порушень сплати узгоджених податкових зобов'язань і як слід відповідачем у відповідності до ст. 129 ПК України здійснювалось нарахування пені.
Якщо пеня не зазначена у податковому повідомленні - рішенні, то чинний ПК України не дає підстав її оскаржувати.
Крім того, звернув увагу суду хоча і місце реєстрації позивача було до квітня 2017 року включено до Переліку населених пунктів, що розташовані на тимчасово окупованій території, друга обов'язкова умова, а саме визначення грошових зобов'язань станом на 14.04.2014 року не дотримана, а тому п. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу XX ПК України застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.
01 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 09 квітня 2019 року.
08 квітня 2019 року представник відповідача засобами електронного зв'язку надав до суду доповнення до відзиву з наданням розрахунку суми пені за період 2014 - 2019 роки з ПДВ.
Так, відповідно до зазначеної Інформації сума нарахованої пені за період 01.09.2014 року по 20.03.2019 року склала 458283,94 грн. Крім того, містилась інформація, що недоїмка було зменшена 20.07.2017 року за рахунок уточнюючої декларації на суму 200000 грн., а 21.08.2017 року недоїмка було зменшена за рахунок уточнюючої декларації на суму 644653 грн. і як слід була нарахована пеня.
09 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 15 квітня 2019 року.
15 квітня 2019 року представником позивача через канцелярію суду надані письмові пояснення, відповідно до яких представник відповідача зазначив, що з урахуванням сертифікату ТПП та з урахуванням строків нарахування пені сума пені за спірний період може складати 848,18 грн.
15 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 23 квітня 2019 року.
23 квітня представник відповідача засобами електронного зв'язку надав до суду доповнення до відзиву. Представник позивача надав через канцелярію суду оригінал письмових пояснень.
23 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 15 травня 2019 року.
Ухвалою від 15 травня 2019 року суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначив по справі підготовче засідання на 10 червня 2019 року.
07 червня 2019 року засобами електронного зв'язку через канцелярію суду представником відповідача надані додаткові письмові пояснення до відзиву (надійшли в оригіналі 10 червня 2019 року).
10 червня 2019 року від представника позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення по справі. Згідно до зазначених пояснень позивач вважає неправомірним нарахування пені у сумі 451521,07 грн. за період з 01.08.2014 року по 20.09.2017 року. звернув увагу суду що обґрунтованою є нарахована пеня у сумі 3477,91 грн.(за період з 01.08.2014 року по 21.08.2017 року).
Ухвалою від 10.06.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 26 червня 2019 року.
26 червня 2019 року розгляд справи відкладено на 02 липня 2019 року, а 02 липня 2019 року на 09 липня 2019 року.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, заслухавши представників сторін, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Макіївський завод металевих конструкцій»,(ідентифікаційний код 01412265) відповідно до безкоштовного запиту на сайті Міністерства юстиції України зареєстрований як юридична особа 22 грудня 1997 року, про що 09 серпня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 273 120 0000 002723.
Місцезнаходження позивача у 2014 році: 86101 , Донецька область, м. Макіївка, вул. Гаражна,1.
Відповідно до Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 28.04.2017 року позивачем змінено місцезнаходження: 84500, Донецька область,м. Бахмут, вулиця О. Сибірцева , буд . 3.
Тобто до 28.04.2017 року позивач знаходився на тимчасово окупованій території. Позивач є платником податку на додану вартість з 09.07.1997 року, що підтверджується витягом № 1705024500027 від 03.07.2017 року.
Позивачем на адресу відповідача надавались податкові декларації з податку на додану вартість за період з липня 2014 року - листопад 2014 року, з березня 2018 року - червень 2018 року де позивачем були визначені суми податкового зобов'язання, які не сплачувались своєчасно. Сума недоїмки станом на 31.12.2014 року за даними інтегрованої картки платника ПДВ склала 856222,90 грн., а станом на 31.12.2016 року сума заборгованості з ПДВ склала 850146,70 грн.
Відповідно до інтегрованої картки з ПДВ сума недоїмки було зменшена 20.07.2017 року за рахунок уточнюючої декларації на суму 200000 грн., а 21.08.2017 року недоїмка було зменшена за рахунок уточнюючої декларації на суму 644653 грн.
Станом на 21.08.2017 року залишок несплаченої пені склав 450992,48 грн.
У відповідності до Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12015050150003043, дата внесення до ЄРДР 29.09.2015 вбачається, що 07.09.2015 року на територію заводу ПАТ «Макіївського заводу металевих конструкцій», код ЄРДПОУ 01412265, розташованою за адресою: 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Гаражна 1, увірвалися озброєні люди незаконного військового угрупування так званої ДНР та захопили виробничі, складські та адміністративні будівлі з усім майном, обладнанням, документами, що там знаходились. Доступ працівникам підприємства на територію заводу заборонено.
Позивачем був отриманий Сертифікат №1400-19-0049 від 05.02.2019 року про форс - мажорні обставини, який був виданий Донецькою ТПП у відповідності до якого засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, військові дії, акти тероризму на території м. Макіївка Донецької області щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: сплатити податок на додану вартість за липень 2014р- квітень 2017р. у термін: 30.08.2014 р.,30.09.2014р., 30.10.2014р., 30.11.2014р., 30.12.2014р.,30.01.2015р., 02.0.3.2015р.,30.03.2015р., 30.04.2015р.,30.05.2015р., 30.06.2015р.,30.07.2015р., 30.08.2015р.,30.09.2015р., 30.10.2015р., 30.11.2015р., 30.12.2015р., 30.01.2016р., 01.03.2016р., 30.03.2016р., 30.04.2016р., 30.05.2016р., 30.06.2016р., 30.07.2016р., 30.08.2016р.,30.09.2016р., 30.10.2016р., 30.11.2016р., 30.12.2016р., 30.01.2017р., 02.03.2017р., 30.03.2017р., 30.04.2017р., 30.05.2017р.
Позивачем після переміщення (дата перереєстрації 28.04.2017 року) на територію, яка знаходиться під контролем уряду здійснювались заходи щодо погашення податного боргу, які в свою чергу направлялись на погашення податкового боргу у порядку календарної черговості, що не є спірним у зазначеній справі.
Відповідачем була здійснена камеральна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за: липень 2014 року (від 19.08.2014р. № 9047936664), серпень 2014 року (від 19.09.2014р. № 9073160573). квітень 2018 року від 18.05.2018 р. № 909703.0756), травень 2018 року (від 20.06.2018 р. № 9123799778), червень 2018 року (від 20.07.2018 р. № 9149818797); Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2018 року (від 09.08.2018 р. № 9165482327); податкових повідомлень - рішень форма «Н» (під 08.08.2017 р. № 0018111216, від 23.08.2018 р. № 0005734203, від 16.07.2018 р. № 0014484203), форма «ПС» (від 31.08.2017 р. № 0032921216), форма «Ш» (від 27.04.2018 р. №000 8714203) за результатами якої відповідачем складений Акт № 444/05-99-42-03/01412265, яким було встановлено порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання є предметом розгляду іншої адміністративної справи.
Не є спірним факт узгодження податкового зобов'язання, сума податкового боргу, а також дати сплати (погашення) податкового боргу.
Предметом зазначеного спору є нарахування (визначення) відповідачем в інтегрованій картці платника податку пені, нарахованої за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.08.2014 року по 27.04.2017 року, у період знаходження позивача на тимчасово окупованій території під час дії форс - мажорних обставин, яка направлялась на погашення податкового боргу без врахування напрямку платежу.
Так, відповідно до наданої відповідачем Інформації щодо розрахунку суми пені за період 2014-2019 року пеня нараховувалась у періоди: з 01.09.2014 по 18.12.2014 у сумі 393,13 грн., з 01.09.2014 по 19.04.2015 у сумі 323,53 грн., з 01.09.2014 по 20.12.2015 у сумі 3442,85 грн., з 01.09.2014 по 28.02.2016 у сумі 1334,42 грн., з 01.09.2014 по 20.07.2017 у сумі 45759,81 грн., з 01.10.2014 по 20.07.2017 у сумі 32553,37 грн., з 31.10.2014 по 20.07.2017 у сумі 29567,11 грн., з 31.10.2014 по 21.08.2017 у сумі 193877,83 грн., з 01.12.2014 по 21.08.2017 у сумі 91748,56 грн., з 31.12.2014 по 21.08.2017 у сумі 55256,58 грн., з 19.03.2015 по 21.08.2017 у сумі 110,77 грн., з 19.03.2015 по 21.08.2017 у сумі 4,75 грн.
У відповідності до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі в тексті Рішення - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно до п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст.203 ПК України).
У відповідності до п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
129.3 ст.129 ПК України. Нарахування пені закінчується:
129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
129.4 ст.129 ПК України. Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року N 655-VIII14, який набрав чинності 01.09.2015 року у статтю 129 були внесені зміни та підпункт "а" підпункту 129.1.1 пункту 129.1 був викладений в такій редакції: "а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом".
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні » від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року пункти 129.1 і 129.4 статті 129 ПК України було викладено в такій редакції:
«129.1. Нарахування пені розпочинається:…129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання. 129.4…на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
2) доповнити пунктом 129.9 такого змісту: "129.9. У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом".
З урахуванням форс-мажорних обставин, що діяли з 01.08.2014 року по 28.04.2017 року Позивач вважає неправомірним нарахування пені у розмірі 451 521,07 грн. (з урахуванням письмових пояснень).
Однак, відповідно до витягу із інтегрованої облікової картки з ПДВ позивача сума не сплаченої (нарахованої) пені станом на 21.08.2017 року (остання дата погашення (зменшення) склала 450992,48 грн., що не відповідає даним позивача.
Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на п.38.2 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України.
Зазначеним пунктом (в редакції яка діяла на період нарахування пені) було встановлено, що « На період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:
1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;
2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 - 101 цього Кодексу.
Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87 - 101 цього Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України».
Тобто позивач вважає, що відповідач не мав права нараховувати штрафні санкції та пеню, оскільки позивач станом на 01 січня 2017 року знаходився на тимчасово окупованій території.
Суд не погоджується із такими доводами позивача оскільки, зазначеною нормою було визначено, що зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань. У спірних правовідносинах пеня нараховувалась по грошовим зобов'язанням, які виникли з 01.09.2014 року.
Як вбачається із матеріалів справи позивач був зареєстрований та здійснював свою діяльність на території м. Макіївка, яке є окупованим містом, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження.
Після переміщення позивач зареєстрований у м. Бахмут.
Сертифікат №1400-19-0049 від 05.02.2019 року Донецької ТПП засвідчує настання обставин форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01.08.2014 року (дата настання) по 28.04.2017 року (дата закінчення) щодо обов'язку (зобов'язання), а саме сплатити податок на додану вартість за липень 2014 року -квітень 2017 року у термін:30.08.2014р.,30.09.2014р.,30.10.2014р.,30.11.2014р., 30.12.2014р.,30.01.2015р., 02.0.3.2015р.,30.03.2015р., 30.04.2015р.,30.05.2015р., 30.06.2015р.,30.07.2015р., 30.08.2015р.,30.09.2015р., 30.10.2015р., 30.11.2015р., 30.12.2015р., 30.01.2016р., 01.03.2016р., 30.03.2016р., 30.04.2016р., 30.05.2016р., 30.06.2016р., 30.07.2016р., 30.08.2016р.,30.09.2016р., 30.10.2016р., 30.11.2016р., 30.12.2016р., 30.01.2017р., 02.03.2017р., 30.03.2017р., 30.04.2017р., 30.05.2017р. відповідно до п.100.4 -100.5 ст. 100 Податкового Кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу», Указу Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», Розпорядження Кабінету міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»;Лист СБУ № 16/4046 від 21.08.2014р; Витягу з ЄРДР від 11.07.2018р; Інформації Антитерористичного центру при СБУ які унеможливили його виконання в зазначений термін.
Законом України №1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (надалі Закон №1669-VII), який набрав чинності 15.10.2014 року, передбачено певні заходи щодо забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Макїївка, м. Бахмут Донецької області.
Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Макіївка, м. Бахмут Донецької області.
Тобто, у періоді в якому нараховувалась пеня позивач знаходився на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, враховуючи ту обставину, що позивач знаходився на тимчасово окупованій території.
Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», не закінчилась.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII застосовується до спірних правовідносин та є спеціальною нормою закону, яка поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, факти про які, в свою чергу, підлягають підтвердженню належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб, що відповідно встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині нарахування пені за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання.
Сертифікат Донецької торгово- промислової палати про настання обставин непереборної сили засвідчує відповідно до норм Податкового кодексу України настання обставин непереборної сили позивачу з 01 серпня 2014 року по 28 квітня 2017 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (податок на додану вартвсть).
Сертифікат (сертифікати) є належним доказом, в силу статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII, який підтверджує причини та настання обставин, які не залежали від позивача та за наявності яких підприємство було позбавлено можливості здійснити сплату податку на додану вартість. Відтак покладення відповідальності у вигляді нарахування та погашення пені, спричинило несвоєчасну сплату поточних зобов'язань з ПДВ.
Вищезазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду (справа №805/808/17-а, адміністративне провадження №К/9901/760/17).
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3842 грн.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Макіївський завод металевих конструкцій" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дії по визначенню (нарахуванню) в інтегрованої картці платника ПДВ Публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій» пені за період дії форс-мажорних обставин з 01.08.2014 року по 27.04.2017 року, зобов'язання Головного Управління ДФС у Донецькій області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника ПДВ шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій» з ПДВ за 2014-2019 роки на суму неправомірно нарахованої пені за цей період - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Головного Управління ДФС у Донецькій області по визначенню (нарахуванню) в інтегрованої картці платника ПДВ Публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій» пені за період дії форс-мажорних обставин з 01.08.2014 року по 27.04.2017 року.
Зобов'язати Головне Управління ДФС у Донецькій області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника ПДВ шляхом внесення до неї змін - зменшення податкового зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Макіївський завод металевих конструкцій» з ПДВ за 2014-2019 роки на суму неправомірно нарахованої пені у розмірі 450992,48 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Публічного акціонерного товариства "Макіївський завод металевих конструкцій" (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибирцева, буд. 3, код ЄДРПОУ 01412265) судовий збір у розмірі 3842 ( три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.
Вступна та резолютивна частини рішення складені та підписані у нарадчій кімнаті 09 липня 2019 року.
Повний текст рішення складено та підписано 19 липня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.М. Кониченко