Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 липня 2019 р. Справа№200/7672/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 травня 2019 року про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Відповідача - Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р (ІІ)/2019 від 25.04.2019 та п. 9-1 “Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 за №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
- зобов'язати Відповідача - Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р (ІІ)/2019 від 25.04.2019 та п. 9-1 “Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 за №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 17.11.2017 року, тобто з дня набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України за №851.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.05.2019 року він звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України за № 851 «Про внесення змін до «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте у перерахунку раніше призначеної пенсії йому було відмовлено у зв'язку з тим, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження зборів, а не під час проходження дійсної строкової служби.
Позивач вважає, що рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.05.2019 про відмову в перерахунку пенсії незаконне та повинно бути скасовано.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року відкрито провадження у справі № 200/7672/19-а та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У строк, встановлений судом через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог позивача. Свої заперечення обґрунтовував тим, що Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, про що свідчить копія посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1 виданого Донецькою облдержадміністрацією 20.03.2019. Згідно довідки Галузевого Державного архіву Міністерства Оборони України від 01.04.1999 №51/1/4394 Позивач з 09.06.1986 по 25.08.1986 приймав участь в діквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримав дозу опромінення 19,720. Згідно військового квитка серії НОМЕР_2 виданого Красноармійським міським військовим комісаріатом Донецької області 11.11.1975 ОСОБА_1 проходив дійсну строкову військову службу з 11.11.1975 по 25.11.1977. Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії. Таким чином, слід зазначити, що позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася не під час проходження дійсної строкової служби. Отже, управлінням не було порушено норми діючого законодавства при винесенні рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у повному обсязі.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_4 виданий Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 14 березня 2002 року), відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області - орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІI групи, перебуває на обліку в Покровському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію як особа, віднесена до 1-ї категорії громадян, які постраждали внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС.
Позивач проходив строкову службу з 11.11.1975 року по 25.11.1977 року. З 08.06.1986 року по 25.08.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав дозу опромінювання 19,75 ренген, про що зазначено у військовому квитку серії НОМЕР_2 .
Відповідно довідки військової частини №73413 від 25.08.1986 року № 63, ОСОБА_1 знаходився на учбових зборах з 8 червня по 29 серпня 1986 року та за ним відповідно статті Закону СРСР про загальний військовий обов'язок зберігається за місцем роботи середній заробіток.
Як вбачається з Довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 01.04.1999 року № 51/1/4394, за документами військової частини № НОМЕР_5 , ОСОБА_1 покликаний на збори та у складі частини приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 09.06.1986 року (наказ від 09.06.1984 року № 34) по 25.08.1986 року (наказ від 25.08.1986 року № 118) та отримав дозу опромінювання 19,720 ренген.
Відповідно до виписки із акта огляду MCEК до довідки серія ДОН-07 №072130 від 18.12.2008 року, позивачу безстроково встановлена третя група інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої Експертної Ради від 21.03.1993 року № 9060/77-3, захворювання позивача пов'язано з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 10.05.2019 року про перерахунок пенсії по Постанові КМУ №851 рішення Конституційного суду 1/р від 25.04.2019 року, ст.10, ст.59 п.3 ЗУ «ЧАЕС».
Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.05.2019 року, ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії. В обґрунтування відмови, відповідач зазначив, що за результатом розгляду заяви про перерахунок пенсії та документів пенсійної справи встановлено, що заявник брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження зборів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не під час проходження дійсної строкової служби. Таким чином, прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_1 , в перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 59 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII у редакції чинній до 01 жовтня 2017 року) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Закон №2148-VIІІ в частині внесених змін, згідно Прикінцевих та перехідних положень, набрав чинності з 01 жовтня 2017 року.
Тобто, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме:
1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;
2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, з 01 жовтня 2017 року право на перерахунок пенсії по інвалідності на підставі статті 59 Закону №796-ХІІ з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року мають особи наступної категорії: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань; особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Позивач, будучи призваним на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримавши у зв'язку з цим інвалідність, належить до числа осіб, на яких поширюється дія статті 59 Закону №796-ХІІ та яким на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Проте, за твердженням відповідача, право на перерахунок пенсії мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу.
Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Суд враховує Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.
Отже, цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Конституційний Суд України наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за ч. 3 ст. 59 Закону та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно частин 1 та 2 ст. 152 Конституції України Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo статус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак позивач має право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі згідно ч. 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" з 25 квітня 2019 року.
З урахуванням рішення Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№ 1-р(II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, суд вважає, що позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019 року, а не з 01.11.2017 року, як вважає позивач.
Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У той же час позовні вимоги щодо зобов'язання Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р (ІІ)/2019 від 25.04.2019 та п. 9-1 “Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 за №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 17.11.2017, тобто з дня набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України за №851, задоволенню не підлягають з огляду на те, що, як встановлено судом вище, у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку та виплати після винесення Конституційним судом рішення № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 року по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19).
За положеннями ст. 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічне положення встановлено ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Отже, положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну №796-XII у частині словосполучення "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, з а саме - з 25.04.2019.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявник не мав права на пенсійне забезпечення у порядку ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до прийняття Конституційним судом вказаного рішення, оскільки під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи дійсної строкової військової служби за призовом не проходив.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що форма звернення позивача до органу ПФУ із заявою не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Обираючи належний спосіб захисту порушених відповідачем соціальних прав позивача, суд, керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, на підставі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки станом на день розгляду даної справи виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у відповідності до вимог ч. 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи", суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а також, з метою належного та повного захисту прав позивача слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням проведених виплат.
Згідно положень статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 травня 2019 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323, юридична адреса: 85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Центральна, б.13) здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017р. №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням проведених виплат.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині - відмовити.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 22 липня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя П.В. Кочанова