Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 липня 2019 р. Справа№200/7352/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Рудь Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення №1896-Р-10 від 08.04.2019 року
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Краматорськ Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до якого просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 №1896-Р-10 від 08.04.2019 року та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Краматорськ Донецької області вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 26.10.2017 року за позивачем було визнано право на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 48,30 кв.м, житловою площею 29,60, пенсію та нараховану суму надбавки як «Діти війни», що знаходиться в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Краматорську Донецької області та суму вкладів з відкритих рахунків у ТВБВ Ощадбанк.
Зазначила, що відповіддю від 08.04.2019 року №1896-Р-10 головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за дорученням Краматорської місцевої прокуратури їй було повідомлено, що для виплати недоотриманиїх сум пенсії, що залишилися після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 їй необхідно особисто звернутися до управління та надати свідоцтво про право на спадщину, свідоцтва про смерть, паспорт та ін. Додатково, відповідач посилався на ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого нараховані суми пенсії на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. При цьому розмір пенсії буде зменшено в залежності від дати звернення особи, яка має право на спадщину до вищезазначеного управління.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №1896-Р-10 від 08.04.2019 року про відмову в виплаті належних сум недоотриманої пенсії, які залишились після смерті ОСОБА_2 , допомоги як «дитині війни», а також на пенсію, що залишилась після смерті ОСОБА_3 ; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Краматорськ Донецької області виплатити недоотриману пенсію, яка залишились після смерті ОСОБА_2 у сумі 49279,91 грн., допомоги як «дитині війни» у сумі 1093,71 грн., а також суми недоотриманої пенсії, які залишились після смерті ОСОБА_3 у сумі 88385,73 грн., що належить їй на підставі заочного рішення Селидівського міського суду від 26.10.2017 року та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.
Ухвалою від 11 червня 2019 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 02 липня 2019 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
25 червня 2019 року представник відповідача 2 надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.
27 червня 2019 року представник відповідача 1 надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.
02 липня 2019 року суд відклав розгляд справи на 15 липня 2019 року.
04 липня 2019 року позивач надала через канцелярію суду відповідь на відзив.
12 липня 2019 року представник відповідача 1 надав через канцелярію суду пояснення до відзиву на позов.
Ухвалою від 15 липня 2019 року суд закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Краматорськ Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії у зв'язку з непідсудністю.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Із змісту адміністративного позову вбачається, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 26.10.2017 року у справі №242/2149/17 за позивачем було визнано право на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 48,30 кв.м, житловою площею 29,60, пенсію та нараховану суму надбавки як «Діти війни», що знаходиться в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області та суму вкладів з відкритих рахунків у ТВБВ Ощадбанк.
09.01.2018 року за №342/р-22-01-01 позивач отримала відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області стосовно виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області у зв'язку з тим, що рішення в резолютивній частині не містить вимог щодо зобов'язання управління ПФУ у м.Краматорську Донецької області вчиняти будь-які дії, тому відсутня підстава для виплати недоотриманих пенсій за померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року по справі №805/516/18-а, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року, було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області про визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області протиправною щодо невиплати належних сум недоотриманої пенсії, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 у сумі 49279,91 грн. та допомоги як «дитині війни» у сумі 1093,71 грн., а також на пенсію у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , яка складає 88385,73 грн.
Постановою Верховного суду від 12.02.2019 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року та постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року по справі №805/516/18-а, були скасовані та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецької області від 09.01.2018 року №342/р-22-01-01 про відмову в виплаті належних ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії, які залишилися після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Листом від 11.03.2019 року № 114/Р-01-0108 управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області на виконання постанови Верховного суду від 12.02.2019 року скасувало рішення управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області від 09.01.2018 року №342/р-22-01-01 про відмову у виплаті належних ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії, а також пенсію, що залишилася після смерті.
У лютому 2019 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області із запитом щодо причин невиконання рішення Верховного суду від 12.02.2019 року, на що листом від 11.03.2019 року їй було повідомлено про те, що рішення Селидівського міського суду в резолютивній частині не містить вимог щодо зобов'язання управління ПФУ в м. Краматорськ Донецької області вчиняти будь-які дії.
В матеріалах справи наявна відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 квітня 2019 року за №1896-Р-10, яка надана позивачу за дорученням Краматорської місцевої прокуратури про розгляд її звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Згідно з вказаної відповіді позивачу повідомлено, наступне:
«...особам, як перебувають на підконтрольній території як внутрішньо перемішені особи та звертаються за оформленням, зокрема допомоги на поховання та недоотриманої пенсії померлих пенсіонерів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
На виконання постанови Верховного суду від 12.02.2019 по справі № 805/516/18-а управління скасувало рішення від 09.01.2018 № 342/Р-22-01-01 щодо відсутності підстави для виплати недоотриманих пенсій за померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог частини першої та другої статті 52 Закону України
«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. В такому разі, члени сім'ї повинні звернутись за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, оскільки з дня смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пройшло більше шести місяців для одержання недоотриманої пенсії померлих, Вам необхідно особисто звернутись до управління із заявою та надати оригінали всіх необхідних документів, а саме: свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про смерть, паспорт, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видану згідно із Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.
Одночасно повідомляємо, що частиною першою статті 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. При цьому розмір недоотриманої пенсії буде зменшено в залежності від Дати звернення особи, яка має право на спадщину до вищезазначеного Управління…».
Позивач вважає, що лист Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 квітня 2019 року за №1896-Р-10 впливає на отримання належних їй сум недоотриманої пенсії, а також пенсію, що залишилася після смерті, оскільки УПФУ в м.Краматорську звернулось із запитом від 11.03.2019 року №114/р-01-01-08 до Головного управління ПФУ в Донецькій області яким чином виконувати рішення Селидівського міського суду Донецької області.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 входить до системи органів виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Головні управління є територіальними органами Пенсійною фонду України, які підпорядковуються та разом з управліннями в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»). На даний час Урядом будь-яких рішень щодо припинення територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій області не приймалося.
Відповідно до п. 12 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2 управління Пенсійного фонду України г самостійними юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунок в органах Державної казначейської служби України та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Територіальні управління з урахуванням ст. 91 та ст. 96 Цивільного кодексу України, мають самостійні права і обов'язки а також несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями.
Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2 управління Пенсійного фонду України передбачено, що головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
На виконання зазначених конституційних приписів Законом України „Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393) унормовано, зокрема, порядок звернення громадян до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, заявами або клопотанням та скаргами про їх порушення та встановлено порядок і строки надання відповідей на такі звернення відповідними суб'єктами.
Так, згідно зі статтею 1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону №393 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Зокрема, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №393 звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Частиною першою статті 18 Закону передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
У свою чергу, відповідно до статті 15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови.
При цьому, стаття 20 Закону №393 зобов'язує вищезазначених суб'єктів розглядати і вирішувати звернення у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Діяльність прокуратури з розгляду та вирішення звернень громадян складається з двох напрямків: розгляду заяв і скарг безпосередньо в органах прокуратури всіх рівнів; нагляду за додержанням і застосуванням вимог Закону України «Про звернення громадян» усіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян і юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржене вищому прокуророві або до суду.
Відповідно до Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 20.12.2017 №357, звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Усі звернення та запити, що надійшли до органів прокуратури, підлягають попередньому розгляду. Попередній розгляд передбачає ознайомлення зі змістом звернень та запитів, перевірку правильності оформлення та належності порушених у них питань до компетенції прокуратури.
Звернення громадян, у яких порушені питання не належать до повноважень органів прокуратури, відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» відповідальними підрозділами, керівниками місцевих прокуратур або їх першими заступниками та заступниками, керівниками структурних підрозділів цих прокуратур у термін не більше п'яти днів надсилаються за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянин, який подав звернення. Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідним роз'ясненням.
Звернення громадян вирішуються у строк не більше одного місяця від дня надходження до прокуратури. Звернення, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів, якщо інший строк не встановлено спеціальним законом.
За таких умов відповідь відповідача, викладена у листі від 08 квітня 2019 року за №1896-Р-10, суд розцінює, як належне виконанням вимог Закону України «Про звернення громадян».
Отже, як підтверджено матеріалами справи, позивач отримала від відповідача лист на виконання доручення Краматорської місцевої прокуратури, відповідно до порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян» та при цьому доказів того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення про відмову їй у виплаті належних сум недоотриманої пенсії, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 у сумі 49279,91 грн. та допомоги як «дитині війни» у сумі 1093,71 грн., а також на пенсію у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , яка складає 88385,73 грн. до суду сторонами не надано.
Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Краматорськ Донецької області.
З підстав викладеного суд зауважує, що рішення про відмову в виплаті належних сум пенсії, може бути прийняте виключно управлінням, що наділено відповідною компетенцією, а саме - Управлінням Пенсійного фонду України в м.Краматорськ Донецької області, оскільки Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області не має повноважень для здійснення дій щодо пенсійних справ вищеозначених осіб ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ), так як вони не перебували на обліку в головному управлінні як отримувачи пенсійних виплат.
Частиною першою ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішенням судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів може здійснюватись також в інший спосіб, що не суперечить закону і забезпечує їх ефективний захист (частина 2 ст. 5 КАС України).
Таким чином, Головне управління не приймало жодних рішень стосовно позивача, оскільки не має зазначених повноважень, тому, відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин по причині відсутності таких відносин. Відповідна правова позиція викладена в рішенні Верховного суду України у справі №21-484а12 від 22.04.2014 року.
За правилами п.1 ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до частин 2, 3 ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
З огляду на відмову у задоволені позовних вимог, відсутні підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №1896-Р-10 від 08.04.2019 року - відмовити у повному обсязі.
Повний текст рішення складено та підписано 22 липня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.М. Кониченко