22 липня 2019 року 160/2204/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук - Борисенко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанової О.В. по справі №160/2204/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання неправомірним рішення, визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-
07.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.05.2019 року, позивач просить: визнати неправомірним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 21.11.2018 року №33/37 "Про кількісний та персональний склад виконавчого комітету", визнати неправомірною бездіяльність Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради у наданні житлово-комунальних послуг, як суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим визнати відшкодування матеріальної шкоди у сумі 25002,00 грн., заподіяної діями та бездіяльністю посадових осіб виконавчих органів Дніпровської міської ради, дії і бездіяльність яких призвели порушення прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин до моральної шкоди у сумі 960500,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 року (суддя Сліпець Н.Є.), після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року (суддя Сліпець Н.Є.), судом було задоволено заяву про самовідвід головуючої судді у справі №160/2204/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання неправомірним рішення, визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року суддею Сидоренко Д.В. було прийнято адміністративну справу №160/2204/19 до свого провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 23.05.2019 року залучено до участі у справі другим відповідачем -Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради.
У підготовчому засіданні, призначеному на 27.05.2019 року, судом було розглянуто заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренко Д.В. та ухвалою суду від 27.05.2019 року судом було зупинено провадження у справі та передано справу відповідно до ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 року (суддя Ільков В.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сидоренка Д.В. у справі №160/2204/19 19 було відмовлено та 30.05.2019 року справу передано судді Сидоренко Д.В. для подальшого розгляду.
30.05.2019 року суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В. подано заяву про самовідвід, в обгрунтування якої зазначено, що у заяві про відвід позивач зазначала що в неї виникли сумніви у компетентності судді і фаховості в області судочинства. Також, на думку ОСОБА_1 , у неї виникли сумніви у неупередженості об'єктивності судді та відсутності у судді Сидоренка Д.В. відповідних повноважень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Сидоренко Д.В. у справі №160/2204/19.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 року суддею Єфановою О.В. було прийнято адміністративну справу №160/2204/19 до свого провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року суддею Єфановою О.В. було виправлено описку в резолютивній частині ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі №160/2204/19 та повернуто ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору згідно квитанції №0.0.1326756734.1 від 16.04.2019 року у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) на карту позивача (рахунок одержувача: НОМЕР_2 ; банк одержувача: ПАО КБ "Приватбанк"; ОКПО одержувача: 14360570; МФО банка: 305299; поповнення поточного рахунку: НОМЕР_3 ) за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяви про забезпечення позову.
У підготовчому засіданні, призначеному на 18.07.2019 року, судом було розглянуто заяву ОСОБА_1 про відвід судді Єфанової О.В. та ухвалою суду від 18.07.2019 року судом було зупинено провадження у справі та передано справу відповідно до ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2019 заява про відвід судді Єфановій О.В. у справі №160/2204/19 передано на розгляд судді Захарчук - Борисенко Н.В.
Відповідно до ч.8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Згідно із ч.11 ст. 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанової О.В. від 18.07.2019 по справі №160/2204/19, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Єфанової О.В. від 03.06.2019 прийнято адміністративну справу №160/2204/19 до свого провадження та призначено до розгляду у підготовче засідання на 25.06.2019 року.
Ухвалою судді Єфанової О.В від 18.07.2019 визначено клопотання позивача про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанової О.В. необґрунтованим та зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до вимог ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.
Суд зазначає, що мотиви, наведені позивачем в клопотанні про відвід головуючому у справі судді Єфанової О.В від 18.07.2019 не дають підстав для застосування відводу судді відповідно до ст. 36, 37 КАС України, з огляду на наступне.
Клопотання про відвід судді Єфанової О.В. від 18.07.2019 обгрунтоване тим, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Так, суддею Єфановою О.В., на думку позивача, в порушення процесуального законодавства допущено до участі представника відповідача на підставі довіреності не завіреної нотаріально та не зареєстрованої в Єдиному реєстрі довіреностей.
Щодо посилання в заяві про відвід судді на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, то слід зазначити, важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Згідно з вимогами ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.
За приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції, яка містить вимоги щодо неупередженості суду, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, та суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід судді від розгляду справи.
Суд зазначає, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Єфанової О.В. при розгляді даної справи, з доводів клопотання про відвід не вбачається. Відтак, сам лише сумнів позивача у неупередженості судді, не є чинником, що об'єктивно може впливати на неупередженість та безсторонність суду.
Крім того, в ч. 4 ст. 36 КАС України зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що допуск представників сторін до участі в судовому засіданні є процесуальним рішенням судді.
Щодо підстав допуску представника відповідача (Дніпровської міської ради), то суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Проте, в даному випадку довіреність видана юридичною особою та згідно ч. 3 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
В даному випадку, довіреність представника відповідача (Дніпровської міської ради) підписана міським головою Філатовим Б.А.
Щодо посилання позивача на наказ Міністерства юстиції України №111/5 від 28.12.2006 року «Про запровадження Єдиного реєстру довіреностей та внесення змін і доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», то суд зазначає, що згідно п.2.1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр довіреностей обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі підлягають довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, та довіреності на право розпорядження майном, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також відомості про припинення їх дії.
Тобто, реєстрації підлягають довіреності, які посвідчені в нотаріальному порядку, а в даному випадку процесуальне законодавство не вимагає нотаріального посвідчення довіреностей, які видані юридичною особою.
В той же час суд не вбачає визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у даній справі, на які посилається позивач, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Єфанової О.В. від 18.07.2019 не містять посилання на обставини, які б могли свідчити про не об'єктивність та упередженість судді і неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у даній справі, а тому в її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанової О.В. по справі №160/2204/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання неправомірним рішення, визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної та матеріальної шкоди - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко