22 липня 2019 року Справа 160/6635/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення, -
15.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номера 47591316 та 47591343, прийняті 02.07.2019 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Юлією Олександрівною.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що надані позивачем копії додатків не завірені належним чином.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим, недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Частиною 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
При цьому, суд зауважує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» не надано доказів на підтвердження адміністративної процесуальної правосуб'єктності позивача та доказів реєстрації відповідної юридичної особи.
Частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що підставою для здійснення адвокатської діяльності є, зокрема, ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Положеннями статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що інформація про адвокатів, які набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 811/1507/18, суд дійшов висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю.
Судом встановлено, що подана до суду позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ-АГРО» підписана адвокатом Богатирьовим С.В.
Суд зазначає, що адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, з якого можна презюмувати, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги і підтверджує правомочність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Інші форми цього документа, такі як копії ордера будь-якого виду, зокрема й копія, завірена самим адвокатом, не замінюють обов'язку надавати ордер як основний вид документа, перший і єдиний його примірник.
Положення частини 4 статті 59 КАС не містять правил, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.
Вказана правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 31.10.2018 (справа №9901/847/18 адміністративне провадження №П/9901/847/18, в постанові Верховного Суду від 29.05.2019р. у справі №202/5348/18).
Таким чином, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в адміністративному суді.
Відповідно до ч.1 ст.46 КАС України, сторонами у справі є позивач та відповідач.
Згідно адміністративного позову позивачем зазначено третіми особами - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМА Д» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Крила Таврії».
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Як видно з позовної заяви, позивачем не заявлено клопотання про необхідність залучення третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМА Д» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Крила Таврії», не зазначено, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, окрім того, не вказано, як саме судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 49, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - залишити без руху.
Надати позивачу термін - п'ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів на підтвердження адміністративної процесуальної правосуб'єктності позивача та реєстрації відповідної юридичної особи; оригіналу ордеру адвоката Богатирьова С.В., заповненого відповідно до вимог чинного законодавства, який надає адвокату право на ведення справи у Дніпропетровському окружному адміністративному суді; подання всіх документів (їх копій, долучених позивачем до позову, засвідченими відповідно до ч.5 ст.94 КАС України; клопотання про залучення третіх осіб з обґрунтуванням такого залучення (як судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі).
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили згідно зі ст. 256 КАС України.
Суддя В.В. Кальник