11 липня 2019 року Справа № 160/3561/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.
за участю:
представника позивача Горіна О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (далі - Управління праці та соцзахисту населення, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соцзахисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про стягнення надміру виплачених коштів по допомозі малозабезпеченій сім'ї;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради скасувати рішення про стягнення надміру виплачених коштів по допомозі малозабезпеченій сім'ї.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що позивач з 2016 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соцзахисту населення, як одержувач державних соціальних допомог. В жовтні 2017 року позивачу призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї. В березні 2018 року виплати припинились та позивачу було повідомлено про обов'язок повернути надміру виплачені кошти по допомозі малозабезпеченій сім'ї у сумі 43063,87 грн. Причиною припинення соціальних виплат слугувало те, що позивач при поданні декларації про доходи не зазначила як джерело доходу дивіденди, які нараховані чоловіку позивача у вересні 2017 року. Позивач не заперечує, що її чоловік отримав грошові кошти як дивіденди від ПАТ "Південний ГЗК", проте враховуючи, що вказані дивіденди були виплачені фактично за попередній час, а саме за 2014-2016 роки, позивач вважала, що вказані грошові кошти не повинні зараховуватись до доходу сім'ї. Позивач вказує, що у неї не було умислу подання недостовірних даних, з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги.
Ухвалою суду від 20.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення (викликом) учасників справи.
Представник Управління праці та соцзахисту населення надав до суду відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що у червні 2018 року головним державним соціальним інспектором здійснено перевірку особової справи ОСОБА_1 , внаслідок чого з'ясовано, що під час заповнення декларації про доходи і витрати ОСОБА_1 надала неправдиві відомості, а саме не зазначила про джерело доходу дивіденди, які були нараховані її чоловіку у вересні 2017 року від ПАТ "Південний ГЗК". У зв'язку з чим, відповідачем припинено виплати соціальної допомоги та повідомлено ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у сумі 43063,87 грн. Крім того, відповідач зазначив, що фактично позивач повністю погодилась виплачувати дану суму, оскільки 16.01.2019 року звернулась до Управління праці та соцзахисту населення із заявою про утримання переплачених коштів державної допомоги, починаючи з березня 2019 року.
11.06.2019 року перенесено судове засідання на 25.06.2019 року, у зв'язку з неявкою учасників справи; 25.06.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 11.07.2019 року, у зв'язку з відсутністю у представника позивача документів на підтвердження повноважень представника позивача у суді.
В судове засідання 11.07.2019 року з'явився представник позивача, відповідач не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соцзахисту населення, як одержувач державних соціальних виплат з 2016 року.
У жовтні 2017 року позивачу призначено виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченої сім'ї.
Листом від 03.07.2018 року №10/01-31/3875 відповідачем повідомлено ОСОБА_1 , що вона повинна повернути надміру виплачені кошти по допомозі малозабезпеченій сім'ї у розмірі 43063,87 грн.
З метою з'ясування причин припинення виплат соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, 05.10.2018 року позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою.
Відповідачем розглянута заява позивача та надана відповідь 15.10.2018 року №Є-46, у якій повідомлено, що у червні 2018 року головним державним соціальним інспектором здійснено перевірку особової справи ОСОБА_1 , внаслідок чого з'ясовано, що під час заповнення декларацій у жовтні 2017 року та березні 2018 року про доходи та майно ОСОБА_1 не зазначила про дивіденди, які були нараховані у вересні 2017 року чоловіку ОСОБА_1 від ПАТ "Південний ГЗК". Внаслідок чого ОСОБА_1 надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям за період з 01.10.2017 року по 30.06.2018 року у сумі 43063,87 грн. Враховуючи викладене, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям припинена з 01.07.2018 року.
З досліджених в судовому засіданні банківської виписки та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається, що чоловік позивача - ОСОБА_2 отримав дивіденди від ПАТ «Пвденний ГЗК» у ІІІ кварталі 2017 року у розмірі 29018,34 грн. та 15.06.2018 року у розмірі 27132,14 грн.
Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача про повернення надміру виплачених коштів по допомозі малозабезпеченій сім'ї, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 року №1768-ІІІ (далі по тексту - Закон №1768, в редакції чинній на час призначення виплати соціальної допомоги), державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Сім'я - це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа. Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Згідно з абзацом 6 статті 1 Закону №1768 середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги. До сукупного доходу сім'ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 Закону №1768 заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації. У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.
Частиною 3 статті 4 Закону №1768 встановлено, що до заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім'ї. До складу сім'ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні; декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім'ї аліменти; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення; довідка про наявність та розмір земельної частки (паю); довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції.
Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї (частина 7 статті 4 Закону №1768-ІІІ).
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1768, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону №1768, якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Пунктом 12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 24.02.2003 №250 (далі - Порядок №250), визначено, що у разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.
Відповідно до пункту 25 Порядку №250, виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення; у разі переїзду сім'ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), - з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни; за заявою уповноваженого представника сім'ї - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 року № 486/202/524/455/3370 затверджена Методика обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги (далі -Методика №486).
Так, пунктом 5 Методики №486 до сукупного доходу сімей (одержувачів) віднесено:
5.1) нарахована заробітна плата, у тому числі за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі і вихідні дні та за роботу за сумісництвом; плата за роботу в колективному сільськогосподарському підприємстві; надбавки і доплати всіх видів; премії, установлені за системами оплати праці на підприємстві, в установі, організації, незалежно від періодичності і джерел їх виплати; відсоткові надбавки і щорічна винагорода з фонду матеріального заохочення за підсумками роботи за рік підприємства, установи чи організації. Премії і щорічні винагороди включаються до сукупного доходу на час їх нарахування, при цьому за рік ураховується не більше однієї винагороди за вислугу років;
5.2) інші грошові виплати, які мають систематичний характер (польове забезпечення, доплати за роз'їзний та рухомий характер роботи тощо, крім виплат на відрядження);
5.3) стипендії, пенсії, допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форм власності), допомога на навчання, безпосередньо отримана особою від підприємства, установи чи організації, за винятком коштів, отриманих на умовах позики чи кредитів та щомісячні компенсаційні виплати. При цьому до сукупного доходу не включається відповідна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід. При зверненні за призначенням декількох видів допомоги, розмір яких визначається з урахуванням сукупного доходу, до сукупного доходу сім'ї входять розміри призначених на дату звернення зазначених видів допомоги, крім допомоги, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;
5.4) доходи від підприємницької діяльності та іншої незалежної професійної діяльності, у тому числі доходи адвокатів, приватних нотаріусів та від заняття літературною, художньою, музичною, артистичною та іншою творчою діяльністю. Доходи осіб, які займаються зазначеною діяльністю, визначаються на підставі даних державних податкових адміністрацій. За відсутності цих даних доходи фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, визначаються на підставі даних книги обліку доходів і витрат за встановленою формою;
5.5) усі види винагород, які виплачуються штатним (позаштатним) літературним працівникам, художникам, фотокореспондентам та іншим особам з фонду авторського гонорару, а також винагороди, які виплачуються за публічне виконання творів; при цьому розмір доходу визначається як середньомісячний розмір гонорару за рік, що передує зверненню за призначенням допомоги, з урахуванням коефіцієнта зростання середньомісячної номінальної заробітної плати працівників, зайнятих в економіці;
5.6) матеріальне забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";
5.7) доходи від здавання житлового приміщення (будинку) або інших будов у найм або в оренду (на підставі довідок органів державних податкових адміністрацій);
5.8) натуральна оплата праці;
5.9) грошове забезпечення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби;
5.10) суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові за ушкодження його здоров'я, що пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків;
5.11) заробіток учнів та студентів, які поєднують навчання з постійною роботою на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання;
5.12) суми, які виплачувалися за час вимушеного прогулу та суми за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника;
5.13) одержані аліменти;
5.14) фактичний заробіток осіб, які працювали у фізичних осіб. При цьому натуральна частина заробітної плати цих осіб також включається до їх сукупного доходу;
5.15) суми індексації грошових доходів населення та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів їх виплати;
5.16) доходи від особистого селянського господарства, земельних ділянок, наданих для ведення городництва (садівництва), сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки (паю), виділеної внаслідок розпаювання землі;
5.17) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;
5.18) доходи від продажу власної продукції тваринного походження;
5.19) доходи від продажу об'єктів нерухомого майна та транспортних засобів (за виключенням сум, які були використані на лікування або подолання наслідків надзвичайної ситуації у розмірі не менше 10 прожиткових мінімумів на одну особу з розрахунку на місяць, за умови документального підтвердження);
5.20) інші доходи, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства.
Як вже було встановлено, підставою для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї позивача та повернення безпідставно виплаченої суми допомоги стало не зазначення позивачем у декларації про доходи і майно усіх джерел доходу сім'ї, зокрема, виплачених чоловіку позивача дивідендів.
Позивач не заперечує факт ненадання відомостей у декларації про доходи і майно щодо отримання її чоловіком дивідендів, однак вважає, що оскільки вказані дивіденди виплачені за попередні роки (2014-2016 роки), то вони не повинні бути включені до сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги.
Проте, суд критично оцінює такі доводи та зазначає, що виплачені дивіденди чоловіку позивача відносяться до сукупного доходу сім'ї та враховуються у тому звітному періоді, в якому вони були виплачені.
Отже, за наслідком розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що позивачем була отримана державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям за відсутності законних підстав для її виплати у зв'язку з наданням позивачем недостовірних даних про сукупний дохід сім'ї, внаслідок чого безпідставно виплачена сума допомоги має бути повернута позивачем.
16.01.2019 року ОСОБА_1 подала до Управління праці та соцзахисту населення заяву про утримання переплати з нової призначеної допомоги з березня 2019 року.
Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснюється утримання переплати з ОСОБА_1 з січня 2019 року у таких сумах: січень-лютий - 3228,24 грн. (20%), березень - 6456,50 грн., квітень - 6456,50 грн., травень - 6456,50 грн. Всього утримано - 22597,74 грн., залишок боргу - 20466,13 грн.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
У зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (адреса: 50000, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 03192187) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду в повному обсязі складено 16 липня 2019 року.
Суддя М.В. Бондар