про застосування заходів процесуального примусу
м. Вінниця
17 липня 2019 р. Справа № 120/1050/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Ніконової Тетяни Василівни
представника позивача: Зубрицької Ірини Юріївни
представника позивача: Тетевої-Родюк Ірини Олександрівни
представника відповідача: Мякінькової Лілії Іванівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження питання про застосування заходів реагування у виді штрафу до відповідача в адміністративній справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ФУД» (вул. Полковника Ганжі, б. 16, м. Тульчин, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 23600)
до: Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, б. 11г, м. Київ, 04119)
Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21000)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ФУД» (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 29.03.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись одноособово суддею Маслоід О.С. в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 24.04.2019 року.
26.04.2019 року за вх. № 23186 відповідачем 1 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що він на виконання вимог п. 10.16 та п. 10.22 р. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, зареєстрованого в пп. 7.9 р. 7 Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів ДФС з питань реєстрації обліку платників податків, зареєстрованого наказом Державної фіскальної служби України від 15.10.2015 року № 798, зі змінами, листами від 04.01.2019 року № 172/7/28-10-08-01-12, від 22.01.2019 року № 1657/7/28-10-41-06 «Про передачу облікової справи» з додаткам, передав на адресу ГУ ДФС у Вінницькій області облікову справу платника податків позивача у зв'язку із переведенням на обслуговування до іншого контролюючого органу.
Цього ж дня за вх. № 23151 представником позивача, адвокатом Тетевою-Родюк І.О., подано клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме Тульчинської державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області на відповідача 2.
У судовому засіданні 02.05.2019 року ухвалою суду вказане клопотання було задоволено та замінено Тульчинську державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Вінницькій області на відповідача 2.
03.05.2019 року за вх. № 23784 відповідачем 2 надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він з вимогами позовної заяви не погоджується, з огляду на наступне. Так, програмним комплексом податкового органу автоматично було здійснено нарахування пені по податку на додану вартість на загальну суму 2 396 157 грн. 25 коп. в т.ч. по датах виникнення: 29.11.2017 року - 256 116 грн. 10 коп.; 16.02.2018 року - 719 468 грн. 01 коп.; 28.02.2018 року - 744 300 грн. 98 коп.; 28.02.2018 року - 676 272 грн. 16 коп.. Позивачем, в свою чергу, були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок на зменшення податку на додану вартість, а саме: 27.12.2017 року за жовтень 2016 року - 1 789 200 грн. 00 коп.; 14.02.2018 року за жовтень 2016 року - 4 400 000 грн. 00 коп.; 27.02.2018 року за серпень 2016 року - 3 506 785 грн. 00 коп.; 27.02.2018 року за жовтень 2016 року - 4 410 000 грн. 00 коп.; а також на збільшення податку на додану вартість 29.12.2017 року за жовтень 2016 року - 1 789 200 грн. 00 коп.; 16.02.2018 року за жовтень 2016 року - 4 400 000 грн.; 28.02.2018 року за серпень 2016 року - 3 506 785 грн. 00 коп.; 28.02.2018 року за жовтень 2016 року - 4 410 000 грн. 00 коп.. Проте, якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов'язань про самостійному виправленні помилок після спливу 90-та календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, при поданні уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень грошового зобов'язання у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов'язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
15.05.2019 року за вх. № 25823 представником відповідача 1 надано до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 15.05.2019 року у задоволенні клопотання про участь представника відповідача 1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції ухвалою суду було відмовлено. У цьому ж судовому засіданні суд встановив відсутність правової позиції відповідача 1 стосовно позовних вимог. Крім того, сторони по справі наголосили на тому, що на теперішній час відсутня будь-яка інформація стосовно підстав нарахування відповідачем 1 пені позивачеві у сумі 2 396 157 грн. 25 коп. за період з грудня 2017 року по лютий 2018 року, а їх позиції по справі ґрунтуються лише на припущеннях стосовно дій відповідача 1.
За таких обставин, у суду виникла необхідність витребувати у відповідача 1 відповідні для вирішення справи по суті докази. Ухвалою суду від 15.05.2019 року вирішено витребувати у відповідача 1 письмові документи, на підставі яких було зроблено автоматичне нарахування позивачеві пені у період з грудня 2017 року по лютий 2018 року у сумі 2 396 157 грн. 25 коп., а саме: 29.12.2017 року - 256 116 грн. 10 коп.; 16.02.2018 року - 719 468 грн. 01 коп.; 28.02.2018 року - 744 300 грн. 98 коп.; 28.02.2018 року - 676 272 грн. 16 коп., а також додаткові письмові пояснення стосовно такого нарахування. Вказані докази зобов'язано відповідача 1 надати до суду до 27.05.2019 року, його також попереджено про відповідальність у разі ненадання витребуваних доказів.
Вказану ухвалу відповідач 1 отримав 20.05.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням, що повернулось на адресу суду з відміткою «вручено уповноваженому. 20.05.2019 року»
Станом на 27.05.2019 року відповідачем 1 витребувані докази надані не були, також не було надано жодних пояснень щодо такого нарахування. Будь-яких повідомлень про неможливість надання витребуваних доказів відповідачем 1 до суду надано не було.
У звязку із ненаданням відповідачем 1 витребуваних доказів та відповідною неможливістю зясувати обставини по справі ухвалою від 29.05.2019 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 20.06.2019 року. Цією ж ухвалою повторно зобов'язано відповідача 1 надати у підготовче судове засідання письмові документи щодо нарахування позивачеві пені у період з грудня 2017 року по лютий 2018 року у сумі 2 396 157 грн. 25 коп., а саме: 29.12.2017 року - 256 116 грн. 10 коп.; 16.02.2018 року - 719 468 грн. 01 коп.; 28.02.2018 року - 744 300 грн. 98 коп.; 28.02.2018 року - 676 272 грн. 16 коп., додаткові письмові пояснення стосовно такого нарахування, а також детальний розрахунок нарахування пені по кожній сумі, а саме: 256 116 грн. 10 коп.; 719 468 грн. 01 коп.; 744 300 грн. 98 коп.; 676 272 грн. 16 коп. та попереджено про те, що у разі ненадання доказів, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи відповдного штрафу.
20.06.2019 року за вх. № 32275 відповідачем 1 надано до суду клопотання про долучення доказів у справі № 120/1050/19, до якого ним додано інтегровану картку платника податків позивача за період з 2016 по 2018 роки, інші докази по справі до суду не надані.
17.07.2019 року за вх. № 36868/19 представником відповідача 1 надано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на це же день, у зв'язку з перебуванням відповідальної особи на лікарняному. До вказаного клопотання не надано доказів на підтвердження викладених обставин.
За таких обставин, враховуючи те, що станом на 17.07.2019 року витребувані документи відповідачем 1 так і не були надані до суду, відповідач 1 у судове засідання для надання пояснень не з'явився, суд дійшов висновку про застосування до відповідача 1 у справі заходів процесуального примусу.
Ч. 1 ст. 144 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 2 ст. 149 КАС України).
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп..
З огляду на те, що відповідач 1 у строк, встановлений судом, без поважних причин систематично не надає документи, на підставі яких було зроблено нарахування позивачеві пені у період з грудня 2017 року по лютий 2018 року у сумі 2 396 157 грн. 25 коп., а саме: 29.12.2017 року - 256 116 грн. 10 коп.; 16.02.2018 року - 719 468 грн. 01 коп.; 28.02.2018 року - 744 300 грн. 98 коп.; 28.02.2018 року - 676 272 грн. 16 коп. та додаткові письмові пояснення стосовно такого нарахування та їх детальний розрахунок, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та з метою забезпечення правильного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про необхідність застосування до відповідача 1 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 921 грн. 00 коп. Х 10) 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 (нуль) коп..
Керуючись Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» та ст. 144, 149, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд -
Застосувати до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, б. 11г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 39440996) в дохід держави в особі Вінницького окружного адміністративного суду (вул. Брацлавська, 14, м. Вінниця, 21001, ЄДРПОУ 34455243) штраф у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 (нуль) коп..
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 22.07.2019 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна