Справа № 484/509/18
Провадження № 2/484/37/19
17.07.2019р.Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого судді - Медведєвої Н.А.
секретар судового засідання -Бикова О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 із позовом про стягнення боргу за договором позики в сумі 388360грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 01.02.2014р. між ним та відповідачем був укладений письмовий договір позики, за умовами якого відповідач взяв у нього в борг 14 000 доларів США, які зобов'язався повернути до 30.12.2016р., про що написав розписку. Строк повернення боргу закінчився, однак повернути вказані суми грошей відповідач відмовляється.
Ухвалою від 14.02.2018р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
05.04.2019р. представником відповідача поданий до суду відзив, в якому зазначено, що відповідач позов не визнає, оскільки гроші у позивача він не обрав, розписку від 01.02.2014р. не підписував, та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою від 03.05.2019р. відкладене підготовче засідання через неявку відповідача, постановлено викликати відповідача на засідання для дачі особистих пояснень.
Підготовче засідання неодноразово було відкладене за клопотаннями представника відповідача.
25.10.2018р. представник відповідача повідомила, що відповідач проживає у російській Федерації та з метою призначення експертизи просила звернутись до іноземного суду із дорученням про відібрання зразків почерку відповідача.
Ухвалою від 25.10.2019р. клопотання представника відповідача задоволено, постановлено звернутися до компетентного суду Російської Федерації, в порядку встановленому Конвенцією про правову допомогу і правових відносин з цивільних, сімейних та кримінальним справам 1993 року, яка ратифікована Законом України від 10.11.1994р. №240/94-ВР з дорученням про проведення окремих процесуальних дій, а саме: відібрати зразки почерку цифрових записів, що містять цифри 0, 1, 2, 4, та підпису ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду, інших документів.
31.05.2019р. зазначене доручення повернуте без виконання.
Ухвалою від 04.06.2019р. провадження у справі поновлено, призначене підготовче засідання на 20.06.2019р.
Ухвалою від 20.06.2019р. підготовче засідання закрите, справа призначена до судового розгляду на 17.07.2019р.
17.07.2019р. представник позивача надав заяву, в якій просив задовольнити позов та розгляд унти справи без його участі. Позивач до суду не з'явився.
Представник відповідача надала заяву, в якій просила в задоволенні позову відмовити та розглянути справу без її участі та участі відповідача.
Оскільки учасники справи на судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
При цьому кожна сторона кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 01.02.2014р. між сторонами укладений письмовий договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу 14000 доларів США під зворотне зобов'язання останнього повернути таку ж суму грошових коштів до 30.12.2016р., про що того ж дня складена розписка. Однак відповідач зобов'язання не виконує.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені названими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до вимог статей 11,13,203,204 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань) зокрема, є договори, зміст яких не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення його учасників має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; він має бути вчинений у форм, встановленій законом і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Договір є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійним.
Відповідно до ст. 509,526,615 ЦК України правомірний договір породжує для сторін цивільні обов'язки, які повинні виконуватись належним чином у межах та на умовах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язань недопустима, якщо інше не передбачене умовами договору чи законом.
Згідно із положеннями статей 1046,1047,1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року № 6 - 63цс13.
Представник відповідача вказала, що відповідач гроші від позивача не отримував та розписку 01.02.2014р. не підписував, але належних та допустимих доказів вказаного суду не надано.
Станом 06.02.2018р. курс НБУ продажу 100 доларів США становить 2774 грн., отже сума, яку відповідач зобов'язався повернути позивачу становить 388360грн. (14000доларі СШАх27,74грн.).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, обґрунтовані, законні і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3883,60грн.
Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики від 01.02.2014р. в сумі 388360 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3883,60грн., всього 392 243 (триста дев'яносто дві тисячі двісті сорок три) грн. 60 коп.
Місце проживання позивача: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Місце проживання відповідача: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складене 22.07.2019р.
Суддя Н.А.Медведєва