(заочне)
Провадження № 2/510/604/19
Справа № 510/216/19
17.07.2019 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.
при секретарі Міхайліченко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /треті особи, що не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_3 , Лиманська сільська рада Ренійського району Одеської області/ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача /треті особи, що не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_3 , Лиманська сільська рада Ренійського району Одеської області / про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона та її чоловік є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 .
Однак, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у вказаному будинку зареєстрований, але не проживає їх син - відповідач по справі ОСОБА_2
Відповідач не проживає за вказаною адресою вже майже 17 (сімнадцять) років.
Наявність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за вищевказаною адресою обмежує позивача у вільному володінні та розпорядженні житловим будинком АДРЕСА_1 , а також створює труднощі в отримані субсидій.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місця судового засідання сповіщалася належним чином, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Златі Д.С., відповідно до якої позовні вимоги вони підтримують, просять розглядати справу за їх відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місця судового засідання сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи - Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської областіу судове засідання не з'явився, про дату, час та місця судового засідання сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява, відповідно до якої він просить розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місця судового засідання сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Оскільки судової розгляд справи було неодноразово перенесено на іншу дату з причини не явки відповідача та третьої особи ОСОБА_3 , які були належним чином повідомлені та викликані до судового засідання, суд, для недопущення порушення законних прав позивача, вважає за можливим розглянути справу без третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволено з наступних підстав.
Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, позивач та її чоловік ОСОБА_3 є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 .
Однак, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у вказаному будинку зареєстрований, але не проживає їх син - відповідач по справі ОСОБА_2 .
Відповідач не проживає за вказаною адресою вже майже 17 (сімнадцять) років. Місцезнаходження або місце проживання відповідача позивачу невідомо.
Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу допита особи з її згодою від 30 січня 2018 року у порядку п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», свідок ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою будинку АДРЕСА_1 , однак майже 17 років у будинку не проживає та майже 14 років не підтримує стосунків з матір'ю.
Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу допита особи з її згодою від 01 лютого 2018 року у порядку п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», свідок ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_1 вона знає більше 35 років, є її сусідкою, ОСОБА_2 більше 15 років не проживає з матір'ю та не підтримує з нею ніяких стосунків.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Наявність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за вищевказаною адресою обмежує позивача у вільному володінні та розпорядженні житловим будинком АДРЕСА_1 , а також створює труднощі в отримані субсидій.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, наявність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 у вказаному будинку позбавляє позивача можливості розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення, будинку або квартири, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Конституцією України (ст.41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання /перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Таким чином, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування особи за певною адресою.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Тому, суд вважає, що є всі законні підстави для задоволення позову з метою недопущення порушення права власності.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /треті особи, що не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_3 , Лиманська сільська рада Ренійського району Одеської області/ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
Зняти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з реєстраційного обліку за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяті днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова