справа № 520/7996/18
провадження № 2-п/520/75/19
(повне судове рішення)
19.07.2019 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Літвінової І.А.
секретар судового засідання - Молодов В.С.,
за участю представника заявника ОСОБА_1 адвоката Грицак К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 520/7996/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України» про стягнення страхового відшкодування.,
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2018 року у цивільній справі № 520/7996/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУУкраїна», про стягнення страхового відшкодування, позовні вимоги Приватного акціонерного товариство «Страхова компанія «Уніка» задоволено в повному обсязі: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» суму страхового відшкодування у розмірі 795738 (сімсот дев'яносто п'ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11936 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 07 коп.
17.04.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд цього заочного рішення.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу заява про перегляд заочного рішення була розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Літвіновій І.А., ухвалою якої від 25.04.2019 року заяву прийнято та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Представники позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» в судове засідання не з'явився, надавши заяву про проведення розгляду заяви без їх участі (вхід. № ЕП-4656 від 16.07.2019).
Також в судове засідання не з'явився і представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна». Будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань зі сторони цієї особи до суду не надходило.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Грицак К.В. заяву про перегляд заочного рішення підтримала та просить задовольнити з підстав, викладених у заяві.
Так, в обґрунтування наданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що із заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.11.2018 р. по справі N 520/7996/18 не погоджується в повному обсязі. Про ухвалення вищезазначеного судового рішення, як і про існування самої судової справи відповідач не знав, оскільки провадження по справі № 520/7996/18 було відкрито 11.07.2018 року, а з травня 2018 року ОСОБА_1 не знаходився на території України, постійно подорожував в межах своєї роботи, що підтверджується закордонним паспортом з відповідними помітками. Отже, належним чином про час та дату проведення судових засідань по справі № 520/7996/18 відповідач сповіщений не був, а тому не мав можливості надавати пояснення по суті спору, заявляти клопотання, надавати докази зі свого боку.
Щодо самої суті судового спору та ухваленого рішення відповідач зазначив наступне.
Згідно звіту про оцінку КТЗ № 03-21/12, складеного ФОГІ ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту КТЗ «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент оцінки, складає 895 453,53 грн. Відповідач не погоджується із даним розміром збитку, вважає його завищеним та завеликим. У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 з поважних причин не був присутнім у судових засіданнях при розгляді справи, він не мав можливості заявити клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручити експертам, які завідомо будуть попереджені про кримінальну відповідальність. Також відповідач звертає увагу на той факт, що висновок № 03-21/12, яким суд керувався в якості доказу матеріального збитку при ухваленні спірного рішення, було складено 21 грудня 2017 року, а із заявою до позивача про виплату страхового відшкодування у певній сумі, власниця транспортного засобу BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , звернулась 15 грудня 2017 року, тобто майже за тиждень до складання оціночного звіту. Крім того, відповідач зауважує, що у позовній заяві позивач зазначає, що з боку Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на виконання вимоги ПАТ «СК «УНІКА» виплатила на рахунок останнього страхове відшкодування в сумі 99500,00 грн., що є страховою сумою та лімітом за страховим полісом, однак доказів цього до суду надано не було, а отже невідомо, чи дійсно третя особа виконала свій обов'язок за страховим полісом, та якщо виконала, то коли та в якій саме сумі. Відсутність відповідача у судових засіданнях позбавила його також можливості заявити клопотання про витребування доказів, а саме всіх матеріалів страхової справи, у зв'язку із тим, що розбіжності в датах звернення із заявою про виплату страхового відшкодування та складанням висновку про оцінку матеріального збитку викликає сумнів, а також відомостей від ПАТ «ПЗУ Україна» щодо виплати страхового відшкодування на користь позивача, та в якій саме сумі, оскільки відповідач вважає, що дані докази є необхідними для огляду судом, для ухвалення справедливого рішення на підставі повного та всебічного розгляду. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.11.2018 р. у справі N 520/7996/18 переглянути.
Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» відізвався на заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та у письмовій заяві по суті вимог ОСОБА_1 виклав свої міркування щодо причин неявки в судове засідання, щодо звіту про оцінку КТЗ № 03-21/12, щодо звернення власниці транспортного засобу BMW Х5; дати складання звіту та витребування доказів, щодо страхового полісу відповідача.
Так, позивач вказує, що відповідач, як причину неявки в судове засідання зазначає, що він в період розгляду справи з 11.07.2018 року по 16.11.2018 року постійно не перебував на території України внаслідок чого не знав, і не міг знати про майнові вимоги до нього. Позивач зауважив, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відповідач завдав майнової шкоди, відбулась 02.11.2017 року. 24.01.2018 року відповідач був присутній в Солом'янському районному суді м. Києва при розгляді адміністративної справи № 760/25263/17 про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та в судовому засіданні визнав свою вину. У дорожньо-транспортній пригоді відповідачем було значно пошкоджено транспортний засіб BMW Х5, ринкова вартість якого складає 2 616 450,08 грн. (зокрема пошкоджено майже всю праву частину автомобіля: колісні диски; підвіску; спрацювали подушки безпеки). Цивільна правова відповідальність відповідача була застрахована лише на 95 500,00 грн. (страховий поліс ПрАТ СК «ПЗУ Україна» серії АК / 0929602 - ліміт відповідальності за шкоду майну 100 000,00 грн., франшиза 500,00 грн.). Попри це, відповідач з дати визнання його винуватим у скоєнні ДТП не звертався до потерпілого або позивача з питаннями про розмір заподіяного збитку та порядок його відшкодування. Натомість подорожує та не визнає заподіяний збиток у повному обсязі. Враховуючи наведене, позивач вважає, що зазначена відповідачем причина неявки в судові засідання не є поважною оскільки в період розгляду справи відповідач був на території України та лише на 5 днів виїздив за кордон. Відповідач неодноразово викликався до суду та навіть, якщо він не отримував кореспонденції то у його поштовому ящику залишались «повідомлення» з'явитись до відділення Укрпошти для отримання кореспонденції. Кожен відправлений на адресу відповідача лист зберігався у поштовому відділенні протягом 30 календарних днів та він мав можливість його отримати. Відповідно пункту 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. N 1446 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. N 1515 (1515-2000-п), не вручені адресатам внутрішні й міжнародні поштові відправлення зберігаються в об'єктах поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. За заявою адресата або відправника термін зберігання може бути продовжено до двох місяців.
Щодо звіту про оцінку КТЗ № 03-21/12 позивач зауважив, що відповідач у заяві про перегляд заочного рішення без надання жодних доказів зазначає, що на його думку розмір збитку є завищеним. Єдиним запереченням проти звіту про оцінку КТЗ № 03-21/12 відповідач вказує те, що суб'єкт оціночної діяльності не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Звіт про оцінку КТЗ № 03-21/12, складений ФОП ОСОБА_2 у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Відповідно до п. 1.1., 1.2 Методики, вона розроблена згідно з Законами України «Про судову експертизу» ( 4038-12 ), «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ( 2658-14 ). Національним стандартом N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440 (1440-2003-п), та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна. Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів. а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту. Відповідно до зазначеного, Звіт про оцінку КТЗ № 03-21/12 є належним та достатнім доказом у розумінні статей 77-80 ЦПК України, а відповідачем зворотного не доведено та не надано жодних доказів в підтвердження своїх заперечень. Всі заперечення та доказування відповідача ґрунтуються на припущеннях.
Стосовно експертизи, яку просить призначити ОСОБА_1 при перегляді рішення, позивач вважає, що проведення експертизи є безпідставним, оскільки у відповідності до статті 103 ЦПК України експертиза призначається виключно у разі коли без спеціальних знань неможливо встановити відповідні обставини і стороною не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Крім того, згідно з приписами статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Враховуючи наведене відповідач вважає необхідність призначення експертизи судом не доведеною.
Аргумент позивача в частині звернення власниці транспортного засобу BMW Х5, дати складання звіту та витребування доказів позивач також відхиляє, вказуючи, що у заяві про перегляд заочного рішення представником відповідача зазначено, що у нього викликає сумнів те, що 15.12.2017 року до позивача звернулась власниця транспортного засобу BMW Х5 із заявою про здійснення страхового відшкодування та після цієї заяви позивачем замовлено проведення експертизи, яку складено 21.12.2017 року. Позивач вважає, що дані заперечення є недоречними та безпідставними, адже розрахунок розміру збитку здійснюється після звернення потерпілого до страхової компанії. Позивач підтверджує, що всі оригінали документів відповідач може оглянути зв'язавшись з представником позивача за контактами, зазначеними у заявах по суті справи.
Щодо страхового полісу відповідача, позивач зазначає, що у заяві про перегляд заочного рішення відповідач викладає свої сумніви щодо здійснення його страховою компанією - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (третя особа) страхового відшкодування в сумі 99 500.00 грн. Дані заперечення позивач вважає безпідставними, оскільки вони жодним чином не впливають на суть спору та суму стягнутих з відповідача коштів за судовим рішенням. У розрахунках, наведених у позовній заяві, сума 99 500,00 грн. (ліміт відповідальності за страховим полісом) була відрахована від загальної суми збитку та будь-які зміні можуть лише збільшити розмір позовних вимог. Підтвердженням того, що за страховим полісом ПрАТ СК«ПЗУ Україна» серії АК / 0929602 встановлено ліміт відповідальності за шкоду майну 100 000,00 грн. та франшизу 500,00 грн. є відомості з централізованої бази даних МТСБУ (додаток № 9 до позовної заяви).Також, дані умови за страховим полісом відомі відповідачу, оскільки цей договір є двостороннім договором та на момент настання ДТП поліс був наявний у відповідача, оскільки його серія та номер зазначені у довідці про дорожньо-транспортну пригоду (додаток № 8 до позовної заяви). Інформацію в підтвердження здійснення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» страхового відшкодування відповідач може самостійно отримати у свого страховика.
За висновками позивача відповідачем не наведено поважних причин неявки в судове засідання (в період розгляду справи відповідач виїздив за кордон на 5 днів з 01.07.2018 по 05.07.2018 р.) та не надано жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач вважає заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 16.11.2018 року по справі № 520/7996/18 законним і обґрунтованим, а дії відповідача такими, що направлені на скасування заходів примусового виконання рішення суду та затягування розгляду справи. З цих підстав позивач просить залишити заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси відбез задоволення.
У відповідь сторона відповідача у заяві від 20.06.2019 (вхід. № 31002) надала свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відзиві заперечень, а також мотиви їх відхилення, повторно зауважуючи на тому, що ОСОБА_1 з травня 2018 року по березень 2019 року знаходився на території Російської Федерації, де він працює, та звідти виїжджав до Республіки Білорусь, а отже на території України не перебував з самого початку розгляду справи, та не міг знати про судові засідання. Всупереч п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, ОСОБА_1 не було запрошено на огляд транспортного засобу, на підставі якого було складено оціночний звіт, із яким позивач в подальшому звернувся до суду, а отже відповідач не знав та не міг знати про огляд ТЗ та суму, зазначену у звіті, він знав лише що його цивільно-правова відповідальність застрахована, та що страхова компанія відшкодує завдані збитки. Звіт про оцінку КТЗ № 03-21/12 не є належним та достатнім доказом, оскільки для проведення судової автотоварознавчої експертизи необхідно надати пошкоджений автомобіль, який відсутній у відповідача, або ж матеріали справи із фотографіями пошкоджень, оригінали яких наявні лише в страховій справі, оскільки до суду було надано лише копії, а отже проведення експертизи можливо лише після надання матеріалів страхової справи в оригіналах. До позовної заяви не було надано доказів того, що з боку Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на виконання вимоги ПАТ «СК «УНІКА» було сплачено страхове відшкодування в сумі 99 500,00 грн., що є страховою сумою та лімітом за страховим полісом, однак суд в своєму рішенні надав оцінку цьому факту та встановив, що така сума була сплачена за відсутністю будь-яких доказів, що на думку відповідача є незаконним. Без підтвердження факту сплати страхового ліміту, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» повинна виступати по справі відповідачем, а ні третьою особою, що може вплинути на законність рішення з процесуального боку.
В свою чергу позивач у заяві від 26.06.2019 вих. № ЕП-4181 зазначив, що виклик заінтересованих осіб для проведення огляду КТЗ здійснюється замовником дослідження лише у разі потреби, що закріплено у пункті 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України N 1335/5/1159 від 24.07.2009. Тобто, з наведеної норми вбачається, що присутність представників сторін, зокрема, представників винної у скоєнні ДТП особи, для проведення технічного огляду не є обов'язковою і саме такий висновок викладено у постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2011 р. по справі N 5005/2467/2011. Страхова сума (ліміт відповідальності за шкоду майну) в сумі 99 500,00 грн. (100 000,00 грн. ліміт - 500,00 грн. франшиза) за полісом АК / 0929602, укладеним між відповідачем та ПЗУ Україна не входить в предмет доказування по даній цивільній справі, оскільки позивачем не заявлено вимоги до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності за страховим полісом АК / 0929602, а у розрахунку наявному у позовній заяві сума 99 500.00 грн. (ліміт відповідальності за страховим полісом) була відрахована від загальної суми збитку та будь-які зміни можуть лише збільшити розмір позовних вимог. Відповідачем не наведено жодних підстав та не надано жодних доказів за сукупності яких судове рішення повинно бути скасоване, а також не наведено поважних причин неявки в судове засідання та не надано жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача з приводу вищенаведених сторонами аргументів, проаналізувавши матеріали цивільної справи № 520/7996/18, дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 16.11.2018 року у справі № 520/7996/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУУкраїна», про стягнення страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.
Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч.1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, також роз'яснено, що суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції статті сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що б його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
ВС України також зробив аналогічний висновок - правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 288 ЦПК, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається,мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення не наведено достатніх підстав та не надано доказів за сукупності яких судове рішення Київського районного суду міста Одеси від 16.11.2018 року у справі № 520/7996/18 повинно бути скасоване.
Твердження заявника в заяві про перегляд заочного рішення на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не приймаються судом до уваги з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з довідки відділу адресно - довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09 квітня 2013 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ця ж адреса вказана й самим ОСОБА_1 адресою його проживання в заяві про перегляд заочного рішення.
Отже, адреса проживання відповідача є підтвердженою як довідкою територіального підрозділу ГУ ДМС України в Одеській області, так і самим ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 6 та п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином суд зазначає, що ОСОБА_1 направлялися судові повістки за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою його реєстрації.
До посилання представника заявника на те, що відповідач не перебував на території України, у зв'язку із чим був позбавлений можливості приймати участь при розгляді справи та надавати свої докази, суд відноситься критично.
Так, на запитання суду, у зв'язку із чим відповідач, який знав, що є винним у спричиненні шкоди іншій особі, і що спірні питання між сторонами не є вирішеними, покинув межі України, не попіклувавшись про залишення довіреного, представник відповідача надав відповідь, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 вважав, що його страхова компанія самостійно вирішить ці питання і що страхової суми буде достатньо для відшкодування шкоди постраждалій ОСОБА_3 .
Суд зазначає, що це є лише суб'єктивним сподіванням відповідача. Підтвердження, що ці питання були узгоджені ОСОБА_1 з його страховою компанією, чи з будь-якою іншою особою, заінтересованою у розгляді цієї справи немає. Тобто не реалізація відповідачем його процесуальних прав є наслідком дій самого відповідача.
У відповідності до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, суд зазначає, що будь-яких доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення цивільної справи № 520/7996/18 відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення не надано.
Є лише припущенням відповідача про ймовірний вплив на остаточне рішення суду доказів, які має намір забезпечити відповідач.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 520/7996/18 (головуючий - Петренко В.С.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) до ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України» про стягнення страхового відшкодування..
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали направити відсутнім учасникам справи - до відома.
Роз'яснити учасникам справи положення частини четвертої статті 287 ЦПК України, за якими - у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали.
Датою постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення є 19.07.2019 року. Повна ухвала буде складена протягом п'яти днів з дати її постановлення.
Днем складення повного судового рішення є 22 липня 2019 року.
Суддя Літвінова І. А.