Єдиний унікальний № 497/207/19
Провадження № 1-кп/500/422/19
про продовження строку тримання під вартою
22 липня 2019 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
провів в місті Ізмаїл Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12018160270000489, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_7 ,
інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_8 ,
Суть питання, що вирішується
1.Прокурор ОСОБА_6 подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, строк тримання під вартою якого спливає 05.08.2019 р. В клопотанні про застосування запобіжного заходу прокурор ОСОБА_6 посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Встановлені судом обставини
2.Сторона обвинувачення посилається на те, що інші більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого з огляду на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених п. п. 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, що може спонукати сховатися від суду, та вживати заходи щодо створення перешкод для правосуддя іншим чином. Ризики впливу на свідків обумовлені тим, що вони ще не допитані судом, а про їх коло та місце мешкання обвинуваченому стало відомо з відкритих матеріалів досудового розслідування. Активна поведінка обвинуваченого під час скоєння вбивства, який безпосередньо наносив численні удари потерпілій, вжиття активних заходів щодо знищення тіла загиблої та знищення речових доказів вказує на наявність ризиків для кримінального провадження, крім того він обвинувачується у скоєні інкримінованих йому діянь у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, прокурор посилається на невисокий ступінь соціальних зв'язків обвинуваченого, відсутність у нього постійного місця роботи та постійного джерела для існування. Раніше обвинувачений був двічі засуджений та відбував покарання у місцях позбавлення волі. Крім того, у обвинуваченого крім громадянства України є також і громадянство Російської Федерації.
3.Обвинувачений ОСОБА_5 послався на розсуд суду, а його захисник ОСОБА_7 заперечила проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що прокурором, не доведено наявність ризиків, на які він посилається, зокрема, щодо впливу на свідків, оскільки від останніх не було жодної заяви про це, що стосується паспорту громадянина Російської Федерації, то він вилучений, що перешкодить йому перетнути державний кордон, а тому захисник просила застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
4.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.
5.Ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 29.09.2018 р. під час досудового розслідування відносно ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії тримання обвинуваченого під вартою продовжувався у встановленому КПК порядку, та спливає 05.08.2019 р. При цьому судом була встановлена наявність ризиків переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
6.За змістом ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу положень ч. 2 ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
7.При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження.
8.За змістом положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, тобто продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
9.Разом з цим, як суд раніше зазначав, суд позбавлений можливості дати оцінку доводам прокурора про поведінку обвинуваченого під час вчинення інкримінованих діянь та перебування у стані алкогольного сп'яніння, оскільки ці обставини підлягають доказуванню під час судового розгляду кримінального провадження та виходять за межі поняття наявності обґрунтованої підозри.
10.Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується (санкція ч.2 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавленням волі); вік та стан його здоров'я (29 років, стан здоров'я не перешкоджає утриманню його під вартою); відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, у тому числі те, що він не одружений, не має утриманців, не має постійного місця роботи та навчання. Суд враховує, що ОСОБА_5 також має громадянство Російської Федерації. Обвинувачений має дві не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, покарання за які відбував в місцях позбавлення волі, та знов обвинувачується у вчиненні корисних злочинів також проти власності, але вже особливо тяжких із застосуванням насилля та проти життя особи. Обвинуваченому відомі відомості про свідків у даному кримінальному провадженні, по якому судовий розгляд ще не розпочатий та свідки не допитані.
11.Отже, вказані обставини свідчать, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою та для продовження строку його дії, на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що на даний час обвинувачений ОСОБА_5 може переховатися від суду, вплинути на свідків, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
12.Зазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_5 на свободу.
13.Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_5 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не закінчений, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 на строк, що не перевищує 60 днів, - до 20 вересня 2019 року.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 370 - 372 КПК України, суд -
постановив:
1.Клопотання прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
2.Продовжити застосування відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 4, 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 20 вересня 2019 року.
3.Строк дії наявної ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 20 вересня 2019 року.
4.Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , а також направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
5.Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 , який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
6.Наявна ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий - суддя Суддя Суддя
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3