"15" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1324/19
Господарський суд Одеської області м. Одеса у складі: судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: керівник Бобров А.С.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1324/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Облтепло" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3)
до відповідача: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б)
про стягнення 372 968,02 грн.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Облтепло" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення 373 340, 40грн., з яких 345 372,38грн. основний борг, 22 296,79грн. інфляційні втрати, 5671,23грн. 3% річних.
Позивач позов підтримує, в його обґрунтування зазначає, що між Товариства з обмеженою відповідальністю "Облтепло" (надалі - ТОВ "Облтепло", позивач) та Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (надалі - КП "Теплопостачання міста Одеси", відповідач) був укладений договір №ТМО-450/17 від 10.11.2017р., відповідно до умов якого, позивач виконав роботи з диспетчеризації котельних КП "Теплопостачання міста Одеси", в результаті яких між позивачем та відповідачем підписано акт приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. Між тим, як стверджує позивач, станом на 07.05.2019р. заборгованість за договором з боку відповідача склала 345 372,38грн., на яку позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних.
12.06.2019р. відповідач подав відзив на позов (вх.№11794/19), в якому позов в частині основного боргу визнав частково, а саме в сумі 345 000,00грн., оскільки 28.12.2017р. сторони уклали додаткову угоду, якою, зокрема домовились про ціну договору у розмірі. Так, на виконання умов договору відповідачем перераховано позивачу 149 372,38грн., а тому заборгованістю підприємства є борг у розмірі 345 000грн., яку визнає відповідач. Також, погоджується із нарахованими інфляційними втратами та 3% річних.
01.07.2019р. позивач подав заяву (вх.№13095/19), в якій просив суд у зв'язку із допущеними арифметичними помилками в розрахунку позовних вимог, зменшити позовні вимоги та вважати їх наступними: сума основної заборгованості за договором 345 000грн., сума втрат від інфляції 22 296,79грн., сума 3% річних 5 671,23грн., яка судом прийнята до розгляду.
02.07.2019р. відповідач подав відзив на позов (вх.№13074/19), в якому позов визнав у повному обсязі, а саме в сумі 372 968,02грн. При цьому, просив суд повернути ТОВ "Облтепло" частину сплаченого судового збору у розмірі 2 797,26грн., що складає 50% судового збору, що підлягає сплаті стягненню з КП "Теплопостачання міста Одеси".
У задоволенні клопотання відповідача про повернення судового збору у розмірі 2 797,26грн., що складає 50% судового збору, що підлягає сплаті стягненню з КП "Теплопостачання міста Одеси", судом відмовлено. З підстав того, що ст.130 ГПК України, передбачає вирішення питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті судом.
Так, як визнання позову відповідачем відбулося в процесі розгляду справи по суті №916/1149/19, а не до першого судового засідання по суті з якого розпочинається розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідне питання судом не вирішувалось.
В судовому засіданні 15.07.2019р. позивач позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його.
В судове засідання, призначене на 15.07.2019р., представник відповідача не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 15.07.2019р. судом закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
10.11.2017р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "Облтепло" (надалі - ТОВ "Облтепло", підрядник) та Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (надалі - КП "Теплопостачання міста Одеси", замовник) був укладений договір підряду №ТМО-450/17, в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов'язання виконати і здати у встановлений строк роботи визначені п.1.2. договору, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити належним чином вартість виконаних робіт. Найменування робіт згідно ДСТУ Б.Д. 1.1-1-2013: роботи з диспетчеризації котельних КП "Теплопостачання міста Одеси" (за кодом CPV за ДК 021:2015: 45316000-5 - Монтаж систем освітлення і сигналізації). Вартість, характер та об'єми робіт визначаються договірною ціною (додаток №1) підписаною сторонами (п.1.1.-1.3. договору).
Відповідно до п.2.1. в редакції додаткової угоди №1 від 28.12.2017р. до договору №ТМО-450/17 від 10.11.2017р. ціна договору та відповідно загальна вартість робіт становить 494 372,38грн., з урахуванням ПДВ 20%.
Положеннями п.2.2. договору №ТМО-450/17 від 10.11.2017р. передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводиться шляхом: авансового платежу у розмірі 30% від суми договору протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання договору; остаточний розрахунок замовник здійснює згідно підписаних сторонами щомісячних актів виконаних робіт по формі КБ-2в, та довідки про вартість виконаних робіт за формую КБ-3, протягом 15 банківських днів з моменту підписання актів сторонами. Замовник сплачує вартість фактично виконаних підрядником прийнятих робіт та використаних при виконанні робіт матеріалів, комплектуючих виробів, відповідно до затвердженої документації.
Відповідно до п.4.1. в редакції додаткової угоди №1 від 28.12.2017р. до договору №ТМО-450/17 від 10.11.2017р., роботи за даним договором повинні бути виконанні до 31.03.2018р.
Згідно з п.9.1. в редакції додаткової угоди №1 від 28.12.2017р. до договору №ТМО-450/17 від 10.11.2017р., договір набирає чинності з дня його підписання повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.
Сторонами договору №ТМО-450/17 від 10.11.2017р., підписано та скріплено печатками договірну ціну, додаткову угоду №1 від 28.12.2017р., додаткову угоду №2 від 12.09.2018р.
На виконання умов вищенаведеного договору із подальшими змінами, позивачем за замовленням відповідача, було виконано роботи на загальну суму 494 372,38грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та акти вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, які підписані уповноваженими представниками обох сторін.
Проте, відповідачем вартість виконаних позивачем робіт сплачено частково в сумі 149 372,38грн., у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 345 000,00грн.
Зазначена заборгованість у розмірі 345 000,00грн. склалася у відповідача перед позивачем саме за роботи, виконані відповідачем за договором №ТМО-450/17 від 10.11.2017р., додатковою угодою №1 від 28.12.2018р. та актами приймання виконаних будівельних робіт та акти вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт.
У відзиві на позовну заяву (за вх.№13074/19 від 02.07.2019р.) відповідач у повному обсязі визнав обставину наявності заборгованості зі сплати за роботи виконані позивачем за договором №ТМО-450/17 від 10.11.2017р., а саме основний борг у сумі 345 000,00грн., інфляційні втрати у розмірі 22 296,79грн. та 3% річних у розмірі 5 671,23грн.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як передбачено ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
В силу статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено у ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, судом встановлено, що 10.11.2017р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "Облтепло" та Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" був укладений договір підряду №ТМО-450/17. Так, позивач на виконання зобов'язання, які виникли між сторонами, зокрема в частині робіт з диспетчеризації котельних КП "Теплопостачання міста Одеси" (за кодом CPV за ДК 021:2015: 45316000-5 - Монтаж систем освітлення і сигналізаці), виконав у повному обсязі, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, при цьому, відповідач в порушення п.2.2.. договору, оплату за зроблені позивачем роботи здійснив частково, у зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 345 000,00грн.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, що регулюють спірні відносини, визнання відповідачем суми основного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Облтепло" про стягнення 345 000,00грн. основного боргу є законними, обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оцінюючи вимоги про стягнення з відповідача 3% річних від суми боргу в розмірі 5 671,23грн., інфляційних втрат у розмірі 22 296,79грн. суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором, що уклали сторони, інший розмір процентів не передбачений. Отже, наявні підстави для стягнення зазначених штрафних санкцій з відповідача.
Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат, та враховуючи визнання позовних вимог відповідачем щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача визнано у повному обсязі.
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Облтепло" обґрунтовані повністю, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 345 000,00грн. основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 22 296,79грн. та 3% річних у розмірі 5 671,23грн.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 5600,11грн., які підлягають відшкодуванню платнику у порядку ст.129 ГПК України за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5 594,52грн.
Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Облтепло" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3, код ЄДРПОУ 38295616) основну заборгованість у розмірі 345 000 (триста сорок п'ять тисяч) грн. 00коп., інфляційні у розмірі 22 296 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто шість)грн. 79коп., 3% річних у розмірі 5 671 (п'ять тисяч шістсот сімдесят одну)грн. 23коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 5 594 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 52 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 22 липня 2019р.
Суддя О.В. Цісельський