22.07.2019 р. Справа № 914/1065/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Яворського Б.І.,
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про відвід судді Цікала А.І.
у справі № 914/1065/19
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», с.Сілець, Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Промтех», м.Львів
про розірвання договору простого товариства (про спільну діяльність) від 20.05.2015 р. № 200515 та припинення дії договору зберігання від 28.05.2015 р. № 280515,
без повідомлення учасників справи,
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1065/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Промтех» про розірвання договору простого товариства (про спільну діяльність) від 20.05.2015 р. №200515 та припинення дії договору зберігання від 28.05.2015 р. № 280515.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2019 р. відкрито провадження у справі №914/1065/19, а ухвалою суду від 07.06.2019 р. вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Промтех» у будь-який спосіб використовувати тонкі відходи вуглезбагачення та продукти їх переробки (проводити виїмку, розмив, переробку, здійснювати вивіз), належні Публічному акціонерному товариству «Львівська вугільна компанія» на праві приватної власності, що зберігаються в хвостосховищі №1 та хвостосховищі № 2, які знаходяться за адресою: с. Межиріччя, Сокальський район, Львівська область .
Ухвалою суду від 21.06.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Промтех» (вх. №1603/19 від 14.06.2019 р.) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.06.2019 р. у справі №914/1065/19.
12.07.2019 р. ТзОВ «Еко-Промтех» повторно подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову (вх. № 1908/19).
Ухвалою суду від 15.07.2019 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Промтех» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.06.2019 р. у справі №914/1065/19, прийнято до розгляду, розгляд заявленого клопотання призначено на 18.07.2019 р.
18.07.2019 року Публічним акціонерним товариством «Львівська вугільна компанія» подано заяву про відвід судді Цікала А.І.
Ухвалою суду від 18.07.2019 року заяву про відвід судді Цікала А.І. визнано необґрунтованою, зупинено провадження у справі №914/1065/19 та передано справу для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2019 року заява про відвід судді Цікала А.І. у справі № 914/1065/19 передана для розгляду судді Яворському Б.І.
Відповідно до пункту 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Враховуючи те, що заява відповідача про відвід викладена письмово та є зрозумілою, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання і вважає за можливе розглянути її без повідомлення учасників справи.
Заява про відвід судді Цікала А.І у справі №914/1065/19 обґрунтована тим, що ухвалою суду від 21.06.2019 р. у справі №914/1065/19 в задоволенні клопотання ТзОВ «Еко-Промтех» про скасування заходів забезпечення позову було відмовлено, а повторно заявлене клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову мотивоване аналогічними обставинами. Отже, на переконання позивача, відповідач зловживає своїм правом, а суд не звертає на це належної уваги.
Розглянувши заяву про відвід та ознайомившись із матеріалами справи, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Цікала А.І. у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Четверта частина даної статті чітко передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).
Конституційний Суд України у рішенні від 23.05.2001 р. №6-рп2001 зазначив, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Частина 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Подана заява про відвід судді Цікала А.І. обґрунтовується незгодою позивача з процесуальною діяльністю даного судді при розгляді справи (постановлення ухвали про прийняття до розгляду клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову). Однак, оцінка відповідності дій судді процесуальному законодавству не належить до компетенції суду в межах розгляду заяви про відвід, а незгода заявника з рішенням/ухвалою суду (у випадку скасування заходів забезпечення позову) є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та не може бути підставою для відводу судді - про це чітко зазначено у ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Цікала А.І., оскільки наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав для відводу судді, передбачених ст.ст. 35, 36 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про відвід судді Цікала А.І. у справі № 914/1065/19 (вх. №29810/19 від 18.07.2019 р.) відмовити.
2. Справу № 914/1065/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Промтех» про розірвання договору простого товариства (про спільну діяльність) від 20.05.2015 р. № 200515 та припинення дії договору зберігання від 28.05.2015 р. № 280515 повернути раніше визначеному судді для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Яворський Б.І.