ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2019Справа № 910/5670/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/5670/19
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології";
ДоПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
Простягнення 200 859,93 грн.
без повідомлення учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України " про стягнення 194 065,96 грн. заборгованості та 6 794,93 грн. пені за ліцензійним договором №01-Ф/ОБ від 24.04.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг на підставі договору №01-Ф/ОБ від 24.04.2015, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 194 065,00 грн. та пеню в сумі 6 794,93 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/5670/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 ГПК України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
Через відділ діловодства суду 10.06.2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Судом відхилене зазначене клопотання, оскільки представник відповідача необгрунтував та не надав суду доказів того, що прийняття рішення у справі може вплинути на права чи обов'язки КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр».
10.06.2018 відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву з додатками, згідно з яким Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" просить відмовити у задоволенні позовних вимог, заперечує проти позову повністю та вважає, що позивачем не доведено використання відповідачем комп'ютерної програми в січні 2019 року, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Також відповідач просив поновити йому строк для подачі відзиву у зв'язку з необхідністю ознайомлення з усіма обставинами справи.
Судома було задоволено клопотання відповідача та поновлено останньому строк на подачу відзиву.
Через відділ діловодства суду 26.06.2019 р. від представника позивача надійшло клопотання про залишення відзиву без розгляду, у якому останній посилався на пропущення відповідачем строків на його подачу.
Судом було відхилено вищевказане клопотання позивача з огляду на поновлення відповідачу строків на подачу відзиву.
01.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" було подано відповідь на відзив, де позивач спростовує власними аргументами заперечення відповідача.
11.07.2019 від відповідача до суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач і відповідач посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам учасників, суд
Між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (ліцензіат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні інформаційні технології» (ліцензіар) 24 квітня 2015 року було укладено ліцензійний договір № ОІ-Ф/ОБ від 24.04.2015.
Відповідно до умов п. 2.1. договору ліцензіар, який є власником виключних майнових прав інтелектуальної власності на комп'ютерну програму, в порядку та на умовах визначених у договорі, надає ліцензіатові невиключне право (ліцензії) на використання комп'ютерної програми, а ліцензіат у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, виплачує винагороду ліцензіару за використання комп'ютерної програми.
Сторони домовилися, що передача Комп'ютерної програми та ліцензій буде оформлятися відповідними Актами приймання-передачі Комп'ютерної програми та надання прав (ліцензій) на використання Комп'ютерної програми щомісяця протягом дії цього договору (п. 3.2. Договору).
Пунктом 2.6. договору визначено, що строк дії кожної ліцензії, що надається за цим договором, починається з дати емісії КК Ліцензіатом. Датою закінчення строку дії ліцензії є останній день місяця по закінченні 1 (одного) року з дати емісії КК Ліцензіатом.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що передача кожного примірника Комп'ютерної програми та невиключного права на використання Комп'ютерної програми здійснюється відповідно до умов п. 4.2 цього Договору шляхом підписання та скріплення печатками Сторін Акту приймання-передачі Комп'ютерної програми та надання прав (ліцензій) на використання Комп'ютерної програми (форма Акту наведена у Додатку 1 до Договору)
Відповідно до п. 5.2.1. Договору Вартість однієї ліцензії щодо Комп'ютерної програми, записаної Ліцензіатом на одну КК, в залежності від загального накопиченого обсягу емісії КК протягом строку дії цього Договору, становить:
Емітовані ККВартість однієї ліцензії на її строк дії, грн. зПДВ1
з 1 по 100 00012
з 100 001 по 300 00011
з 300 001 по 500 00010
з 500 001 по 750 0009
3 750 001 по 1 000 0007
більше 1 000 0005
Пунктом 5.6. Договору передбачено, що розрахунок за Договором здійснюється Ліцензіатом протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання сторонами Акту приймання- передачі Комп'ютерної програми та надання прав (ліцензій) на використання Комп'ютерної програми за відповідний місяць, на підставі виставлених Ліцензіаром рахунків.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором, але в будь-якому випадку строк дії цього Договору закінчується в останній день дії останньої ліцензії, переданої Ліцензіату згідно цього Договору (п. 10.1 договору).
Згідно п. 10.2. Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за умови письмового повідомлення про це іншої Сторони за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання Договору. Зобов'язання щодо взаєморозрахунків за цим Договором, що виникли між Сторонами на підставі Договору, на дату розірвання Договору повинні бути виконані.
28 грудня 2018 року ПАТ «Ощадбанк» звернувся до ТОВ «УнІТ» з листом №53/5- 16/2441 від 28.12.2018 р., згідно якого відповідач повідомив позивача, що відповідно до п. 10.2. Ліцензійного договору № ОІ-Ф/ОБ від 24 квітня 2015 р. щодо отримання права на використання Комп'ютерної програми банк ініціює припинення дії даного Договору з 28 січня 2019 року.
24 січня 2019 року ТОВ «УнІТ» до AT «Ощадбанк» супровідним Листом № 02/240119 від 24.01.2019 р. було передано на підписання Акт приймання-передачі Комп'ютерної програми та прав (ліцензій) на використання Комп'ютерної програми (у січні 2019 року) від 24.01.2019 у 2 примірниках кожний; а також рахунок на оплату № 4 від 24.01.2019 р., яким позивачем було запропоновано відповідачу сплатити у січні 2019 р. за користування 38.813 ліцензіями кошти на суму 194 065,00 грн.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що ліцензіат, отримавши вказані документи, не підписав Акт та не повернув один його примірник Ліцензіару впродовж 5 (п'яти) робочих днів після його отримання та протягом цього ж строку Ліцензіатом не були надані до нього зауваження, чим останній порушив вимоги п. 5.4, п. 5.5. договору.
У матеріалах справи наявний лист ПАТ «Ощадбанк» № 53/5-16/382/16602 від 21.02.2019 року, яким відповідач повідомив позивач про припинення використання Комп'ютерної програми за усіма «Картками киянина» з 28.01.2019 року, а тому підстави для оплати згідно актів та рахунку відсутні. ПАТ «Ощадбанк» запропонував Товариству надати відповідні акти та рахунок із коригуванням винагороди, що підлягає оплаті до 28.01.2019 року.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог у своєму відзиві посилався на п.п. «б» п. 4.4. договору, яким встановлено, що ліцензіат зобов'язаний виплачувати ліцензіару винагороду за використання Комп'ютерної програми в порядку і розмірі, передбачених цим Договором. Відповідач вважає, що позивачем не доведено використання AT «Ощадбанк» Комп'ютерної програми в січні 2019 року, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «УнІТ».
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач, вказуючи на відсутність підстав для сплати коштів за використання Комп'ютерної програми за січень 2019 року вказував на те, що 29.12.2018 року припинив використання Комп'ютерної програми.
Відповідно до п.п. «ж» п. 4.4. договору сторони встановили, що в разі припинення (закінчення строку дії) договору, ліцензіат зобов'язаний негайно припинити використання Комп'ютерної програми.
Як вбачається з матеріалів справи, а також не заперечується відповідачем, укладений між сторонами ліцензійний договір № ОІ-Ф/ОБ від 24.04.2015 припинив свою дію з 28.01.2019 року.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вище викладені обставини, оскільки ліцензійний договір № ОІ-Ф/ОБ від 24.04.2015 припинив свою дію з 28.01.2019 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УнІТ» про стягнення з відповідача 194 065, 00 грн. заборгованості за надання ліцензії на використання Комп'ютерної програми за січень 2019 року (до 28.01.2019) підлягають задоволенню.
Позивач за прострочення строків оплати за надання ліцензії на використання Комп'ютерної програми, керуючись пунктом 6.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 6 794,93 грн. пені.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.3. договору сторони передбачили, що у разі порушення строку сплати платежу за надання ліцензії на використання Комп'ютерної програми Ліцензіат зобов'язаний сплатити Ліцензіару пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 6 794,93 грн. за визначений позивачем період.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 55, код ЄДРПОУ 34891802) 194 065 (сто дев'яносто чотири тисячі шістдесят п'ять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 6 794 (шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 93 коп. пені та 3 012 (три тисячі дванадцять) грн. 91 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Мандриченко