ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2019Справа № 910/9066/19
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «К ІНВЕСТ» про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К Інвест» (04050, м. Київ, вул.Глибочицька, 17)
до відповідача - 1: Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни (02096, м. Київ, вул. Крупської, 10)
відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент Фінанс» (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22/24, офіс 605)
про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав,
10 липня 2019 року до господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «К Інвест» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 09.07.2019 року до Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент Фінанс» (відповідачі) в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- визнати дії державного реєстратора комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Ю.В. з внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про право власності 30518049 та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45768115 від 01.03.2019 протиправними, необґрунтованими та такими, що вчинені з істотним порушенням норм чинного законодавства України;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.03.2019 №45768115, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Реєстратор» м.Київ Нікітіною Юлією Володимирівною, в частині реєстрації спільної часткової (розмір частки 9/10) власності (номер запису про право власності 30518049) на нежитлові приміщення (в літ.Г) загальною площею 1753,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ , вулиця Глибочицька, буд. 17 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1773080180000) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ ФІНАНС».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 910/9066/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження. 3алучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ). Підготовче засідання у справі № 910/9066/19 призначити на 31.07.2019 року.
17.07.2019 позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту на майно, а саме нежитлові приміщення (в літері Г (штрих)), які знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17 , реєстраційний номер нерухомого майна - 31298966, загальною площею 1753,6 (одна тисяча сімсот п'ятдесят три цілих та шість десятих) квадратних метрів, а саме:
- приміщення першого поверху номери 1-24 (група приміщень № 2), загальною площею 257,6 кв. м., а також дві сходові клітини та ліфтова загальною площею 73,5 кв.м.;
- приміщення другого поверху номери 1-35 (група приміщень № 3), загальною площею 417, 3 кв. м., а токож дві сходові клітини загальною площею 59,8 кв. м.;
- приміщення третього поверху номери 1-27 (група приміщень № 4), загальною площею 420,6 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 66,5 кв. м;
- приміщення четвертого поверху номери 1-32 (група приміщень № 5), загальною площею 392,5 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 65,8 кв.м.
2) Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна:
- нежитлові приміщення (в літері Г (штрих)), які знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 17 , реєстраційний номер нерухомого майна - 31298966, загальною площею 1753,6 (одна тисяча сімсот п'ятдесят три цілих та шість десятих) квадратних метрів, а саме:
- приміщення першого поверху номери 1-24 (група приміщень № 2), загальною площею 257,6 кв. м., а також дві сходові клітини та ліфтова загальною площею 73,5 кв.м.;
- приміщення другого поверху номери 1-35 (група приміщень № 3), загальною площею 417, 3 кв. м., а токож дві сходові клітини загальною площею 59,8 кв. м.;
- приміщення третього поверху номери 1-27 (група приміщень № 4), загальною площею 420,6 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 66,5 кв. м;
- приміщення четвертого поверху номери 1-32 (група приміщень № 5), загальною площею 392,5 кв. м, а також дві сходові клітини загальною площею 65,8 кв.м.
Вказана заява обґрунтована тим, що 01.03.2019 державним реєстратором КП «Реєстратор» було зареєстровано право спільної часткової (розмір частки 9/10) власності (номер запису про право власності 30518049) на нежитлові приміщення (в літ.Г) загальною площею 1753,60 кв.м., що розташовані за адресою: м . Київ, вулиця Глибочицька, буд. 17 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1773080180000) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕНТ ФІНАНС».
Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45768115 від 01.03.2019 прийняте Нікітіною Юлією Володимирівною , Комунальне підприємство "Реєстратор", м. Київ.
Державним реєстратором Нікітіною Ю.В. під час прийняття оскаржуваного рішення на порушення пунктів 1,2,7 частини 3 статті 10 Закону про реєстрацію, пунктів 10,12,61 Порядку 1127, а саме:
1) не було виготовлено електронних копій доданих до заяви документів шляхом сканування їх до Державного реєстру прав;
2) не перевірено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
3) не перевірено наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, тому що подані документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки ним проведено оскаржувану державну реєстрацію права власності за відсутності необхідних для оскаржуваної реєстрації прав документів, а саме державним реєстратором Нікітіною Ю.В. не було встановлено факт завершення 30-денного строку з моменту отримання ТОВ «К Інвест» письмової вимоги від ТОВ «ФК «ІНВЕНТ ФІНАНС».
Разом з тим, на думку Заявника, Відповідач-2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент Фінанс», вчиняє ряд незаконних дій, щодо спірного майна, а саме:
1. Незаконне набуття статусу Нового Кредитора та Іпотекодержателя спірного майна.
Як зазначає Заявник, 12.09.2017 між ПАТ «УКРІНКОМ» та ТОВ «ФК «ІНВЕНТ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення права вимоги № 1/09, відповідно до якого так званий Первісний кредитор (ПАТ «Укрінком») передало Новому Кредитору (ТОВ «Фінансова компанія «Інвент Фінанс») право вимоги Первісного кредитора за Кредитним договором. 25.10.2017 р. між ПАТ «УКРІНКОМ» та ТОВ «ФК «ІНВЕНТ ФІНАНС» також було укладено договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 14.12.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1555. 30.01.2019 між ТОВ «ФК «ІНВЕНТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвент Фінанс» відступлено ОСОБА_1 права вимоги за кредитним договором № 4725 від 14.12.2010 р. в повному обсязі, включаючи право вимоги основної суми заборгованості за кредитним договором, право вимоги суми нарахованих процентів за кредитним договором, строк платежу яких настав на дату укладення цього договору процентів, неустойки, штрафів, пені (копії зазначених договорів відступлення права вимоги подавалися разом з позовною заявою). Проте всупереч тому, що право вимоги в повному обсязі було відступлено ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ІНВЕНТ ФІНАНС» звернулося до державного реєстратора в той момент коли вже повністю відступило право вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 А тому й не мало право звертати стягнення на предмет іпотеки. Факт відступлення права вимоги у повному обсязі встановлено ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2019 у справі №910/22919/17. Законність укладання таких договорів відступлення права вимоги на даний час є предметом спору у справі № 910/3891/19 за позовом ТОВ «К Інвест» до ТОВ «ФК Інвент Фінанс» та ПАТ Українська інноваційна компанія» про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними, я також у справі №755/5114/19 за позовом ТОВ «К Інвест» до ОСОБА_1 .. ТОВ «ФК «Інвент Фінанс», треті особи: Державна організація «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб». ПАТ «Українська інноваційна компанія» про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними.
2. Звернення стягнення на предмет застави, шляхом набуття права власності, всупереч встановленій законом процедурі.
Як зазначає Заявник, ТОВ «ФК «ІНВЕНТ ФІНАНС» недотримані вимоги статті 35,37 Закону України «Про іпотеку», щодо повідомлення Іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки та проведення оцінки предмету іпотеки. Разом з тим, незрозуміла сума заборгованості в рахунок якої відбувалось звернення стягнення, оскільки сума заборгованості встановлена лише у самому договорі про відступлення права вимоги за кредитним договором. Проте, ТОВ «ФК «ІНВЕНТ ФІНАНС» не зверталось до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором, що б доводило про наявність «безспірної заборгованості» ТОВ «К ІНВЕСТ» перед новим кредитором.
3. Вчинення дій направлених на відчуження майна.
Як зазначає Заявник, 12.04.2019 на торгівельному майданчику DOM.RIA.СОМ було розміщено оголошення про продаж або передачу в оренду Відповідачем 1 Об'єкту нерухомого майна. В описі оголошення зазначено, що: «ТОВ "Фінансова компанія "Інвент Фінанс" продає будівлю під офіси, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 », які за площею, етажністю, кількістю приміщень збігаються з майном, з приводу якого заявлена вимога, щодо скасування реєстраційної дії про право власності. Разом з тим з 26.03.2019 на сайті «DOMIK.UA» міститься ще одне оголошення, щодо продажу офісного приміщення за адресою Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 яке за площею також збігається з приміщенням с приводу якого виник спір.
4. Вчинення дій направлених на отримання фізичного контролю над спірними приміщеннями.
Як зазначає Заявник, у травні місяці спірне приміщення було об'єктом рейдерських захоплень з боку невідомих осіб, які, застосовуючи примус, намагалися проникнути до приміщення та встановити силовий контроль над ним. Інформація про викладенні вище протиправні дії третіх осіб є загальнодоступною та міститься в мережі Інтернет.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №910/7912/18, від 21.09.2019 у справі №902/483/18, від 08.10.2018 у справі №913/257/18 та від 10.01.2019 у справі №910/11906/18).
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, підставами для вжиття судом заходів забезпечення позову є імовірність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, окрім цього, для вжиття заходів забезпечення позову суду необхідно встановити необхідність застосування таких заходів виходячи з принципів розумності, обґрунтованості і адекватності, крім цього, суд повинен встановити зв'язок між наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Оцінюючи обґрунтованість даної заяви про забезпечення позову у даній справі, суд вважає, що позивач належним чином не обґрунтував, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Зокрема, з доданих до заяви про вжиття заходів забезпечення позову документів не встановлено обставин щодо вчинення відповідачем-2 дій, направлених на реалізацію спірного нерухомого майна чи вчинення підготовчих дій до його реалізації, тощо.
Посилання заявника на оголошення розміщене на сайтах https://dom.ria.com та https://domik.ua суд оцінює критично, оскільки, сама по собі наявність цього оголошення не може доводити намір відповідача-2 здійснювати продаж спірної будівлі, заявником не доведено, що зазначене оголошення розміщено саме відповідачем-2.
Таким чином, надані позивачем роздруківки-оголошення про відчуження вказаного нерухомого майна відповідачем-2 не може слугувати достовірним доказом у відповідності до статей 76, 78, 79 ГПК України, та не може свідчити про наявність існування обставин, що передбачають можливість істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Крім того, що стосується продажу спірного майна, слід звернути увагу, що ст. 38 Закону України «Про іпотеку» визначено процедуру за якою реалізовується право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, у випадку порушення зазначеного порядку, дії іпотекодержателя будуть неправомірними, а договір купівлі-продажу може бути визнаний недійсним.
Приєднанні до заяви про забезпечення позову інтернет-статті, на які заявник посилається, як на загальновідомий факт, також не можуть розцінюватись, як належний доказ відповідних дій конкретно відповідачем-2 з аналогічних вищенаведеним підставам.
У такому разі позивач повинен надати належні та допустимі докази незаконних дій відповідача-2 відповідно до вимог 73, 74, 76, 77 ГПК України (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення; вирок суду щодо відповідних осіб, тощо).
Інших доказів в підтвердження продажу спірного майна відповідачем-2 заявник не надав.
Таким чином, з приєднаних до заяви про забезпечення матеріалів слідує, що позивач не надав доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В матеріалах справи відсутні докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені.
По суті позивач посилається на потенційну загрозу продажу його майна, водночас, він не наводить жодного обґрунтування наявності правових підстав з посиланням на відповідні докази для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.
Аналогічного висновку дійшов Північний апеляційний господарський суд у Постанові від 10.07.2019 року у справі № 910/3891/19.
В силу вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Таким чином, обов'язок доказування наявності підстав для забезпечення позову покладається саме на позивача; до повноважень господарського суду не належить збирання доказів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено необхідність застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні заяви б/н б/д «Про забезпечення позову» Товариства з обмеженою відповідальністю "К Інвест" - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 22 липня 2019 року.
Суддя М.В. Данилова