09.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/208/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Кучми І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Авіа", Кіровоградське шосе, площадка № 1, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53032; поштова адреса: Вознесенський узвіз, буд. 23-В, оф. 16, м. Київ, 04053,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро МХП", вул. Шашкевича, буд.20, корпус А, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000; поштова адреса: вул. Героїв УПА, 72, корпус 1, поверх 4, м. Львів, 79015 ,
про стягнення заборгованості за договором про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року в сумі 638 035, 66 грн.
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро МХП", вул. Шашкевича, буд.20, корпус А, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000, поштова адреса: вул. Героїв УПА, 72, корпус 1, поверх 4, м. Львів, 79015,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Авіа", Кіровоградське шосе, площадка № 1, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53032; поштова адреса: Вознесенський узвіз, буд. 23-В, оф. 16, м. Київ, 04053,
про відшкодування збитків в сумі 610 590, 50 грн. за договором про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року
за участю:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Авіа": Тоцька Наталія Євгенівна - адвокат, (договір про надання правової допомоги № 1-02/2019/22 від 22.02.2019 року; посвідчення адвоката № 000578 від 28.12.2018 року)
Корнієнко Тетяна Юріївна -адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000762 від 12.06.2019 року; довіреність б/н від 08.07.2019 року)
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро МХП": Аксютін Роман Васильович - адвокат, (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 001538 від 12.06.2019 року; довіреність б/н від 01.07.2019 року)
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-Авіа" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро МХП" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року в сумі 638 035, 66 грн.
Господарським судом Івано-Франківської області ухвалою від 05.03.2019 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки, зокрема позивачу надати суду докази, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку в розмірі 9570,54 грн. на вірний рахунок Господарського суду Івано-Франківської області, в строк не пізніше десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду.
Судом ухвалою від 19.03.19 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 16.04.2019 року.
10 квітня 2019 року відповідачем по справі через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області подано зустрічну позовну заяву за вх. № 6875/19 від 10.04.19 до відповідача (позивача за первісним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Авіа" про відшкодування збитків в сумі 610 590 грн 50к. за Договором про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2019 року прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним, а вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Однак підготовче судове засідання призначене на 16.04.19 в режимі відеоконференції не відбулося з технічних причин, що підтверджується актом № 4 від 16.04.19.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2019 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні призначено на 13.05.2019 року.
Ухвалою - повідомленням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.19 підготовче судове засідання відкладено на 21.05.19.
Ухвалою суду від 27.05.2019 року Господарський суд Івано-Франківської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.06.2019 о 10:00.
11.06.2019 року представником відповідача подано заяву про відвід судді Фанди О.М. від розгляду справи 909/208/19, за результатами розгляду якої суддя Фанда О.М. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим провадження у цій справі зупинено до вирішення питання про відвід судді в порядку ст. 39 ГПК України.
За даними протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року в частині розгляду заяви про відвід судді Фанди О.М. справу № 909/208/19 передано на розгляд судді Шкіндеру П.А., про що свідчить витяг з протоколу від 11.06.2019 року.
12.06.2019 року суд (суддя Шкіндер П.А.) відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід -Агро МХП" (вх. № 10093/19 від 11.06.2019 року) про відвід судді Фанди О.М. у справі № 909/208/19 (ухвала від 12.06.2019 року).
Ухвалою суду від 14.06.2019 року провадження у справі поновлено та розгляд справи по суті призначено на 09.07.2019 о 12:00 год.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві (вх.№4088/19 від 04.03.19) та відповіді на відзив (вх.№7953/19 від 13.05.19) і просить суд первісний позов задовольнити. Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №02Д.ЗАМХП про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року, зокрема нездійснення останнім плати за виконані роботи (агрохімічні послуги). В підтвердження на обов'язок відповідача щодо оплати за надані позивачем послуги посилається на Акти надання послуг, які долучив до позовної заяви. Щодо зустрічного позову позивач заперечив з підстав викладених у відповіді на зустрічну позовну заяву (вх. №8014/19 від 13.05.19) та просив суд відмовити в його задоволенні. Свої заперечення мотивує відсутністю в діях позовача складу цивільного правопорушення та відсутності правових підстав для задоволення зустрічного позову.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог за первісним позовом заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№6209/19 від 09.04.2019). В обгрунтування своїх заперечень останній посилається на відсутність правових підстав для здійснення оплати за агрохімічні послуги, зокрема вказує на відсутність складення Актів прийому-передачі наданих послуг, на підставі яких відповідно до умов договору №02Д.ЗАМХП про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року повинна здійснюватись оплата за надані послуги (роботи).
Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав, з підстав зазначених у зустрічній позовній заяві (вх. №6875/19 від 10.04.19) та просить суд їх задовольнити. В обгрунтування зустрічного позову відповідач посилається на неналежність проведення виконавцем по Договору №02Д.ЗАМХП про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року агрохімічних послуг, внаслідок чого останній заподіяв шкоду у вигляді пошкодження належних, як замовнику так і третім особам посівів та насаджень на територіях Кізлівської сільської ради, Буського району Львівської області, с. Луки Самбірського району, Львівської області Мехайлевицької сільської ради Самбірського району Львівської області.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
07 вересня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-Авіа" (по договору - виконавець/по справі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро МХП" (по договору - замовник/по справі - відповідач) укладено договір №02Д.ЗАМХП про надання агрохімічних послуг (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати згідно умов договору роботу "агрохімічні послуги" в об'ємах, видах, по вартості і в термін згідно договору. Замовник зобов'язується цю роботу прийняти і розрахуватися належним чином за виконані роботи.
Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Згідно п.2.1 вказаного вище Договору виконавець зобов'язався згідно дорученням замовника виконати весь необхідний комплекс робіт по агрохімічній обробці сільськогосподарських культур.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що сільськогосподарські роботи з обробітку належних замовнику посівів проводяться спеціально сільськогосподарською технікою, яка належить виконавцю. Виконавець здійснює вибір сільськогосподарської техніки, яка буде задіяна для виконання робіт та зобов'язується проводити роботи у спосіб, який включає заподіяння шкоди посівам чи іншому майну замовника, суміжним посівам, навколишньому природному середовищу і третім особам, проводити тільки ті роботи на виконання яких він отримав у встановленому законодавством порядку усі необхідні дозвільні документи (дозволи, ліцензії, допуски тощо), завершити роботи у строки встановлені договором.
Згідно п.3.1 Договору предметом підряду (результатом виконаних робіт згідно договору) є агротехнічна обробка сільськогосподарських культур.
Виконавець самостійно вибирає методи проведення обговорених в договорі робіт згідно наданими розрахунками (п.4.2 Договору).
Відповідно до п.5.1 Договору загальна сума договору визначається згідно Актів прийому-передачі наданих послуг.
Згідно п.8.1 Договору порядок здачі прийому робіт проводиться сторонами згідно Акту виконаних робіт на протязі трьох днів по завершеню робіт.
На виконання умов договору позивачем були складені Акти надання послуг та Акти звірки, зокрема:
- акт надання послуг №2 від 10.09.2016 року на суму 58 368 грн 00к;
- акт надання послуг №6 від 11.09.2016 року на суму 30 027 грн 60к;
- акт надання послуг №1 від 12.09.2016 року на суму 64 410 грн 00к;
- акт надання послуг №5.1 від 12.09.2016 року на суму 40 128 грн 60к;
- акт надання послуг №5.2 від 13.09.2016 року на суму 7 296 грн 00к;
- акт надання послуг №3 від 20.09.2016 року на суму 159 285 грн 00к;
- акт надання послуг №4 від 20.09.2016 року на суму 94 080 грн 00к;
- акт звірки розрахунків за період з 07.09.2016 року по 30.06.2018 року на суму 453 595 грн 00к.
Вказані акти відповідачем не підписані. Вартість робіт відповідачем не оплачена.
За наведених обставин, суд враховує наступне.
Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 202 цього ж Кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до приписів статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом(ст.639 Цивільного кодексу України).
За змістом ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З правового аналізу змісту даного договору та характеру договірних правовідносин сторін вбачається, що такий договір за своєю правовою природою є договором підряду, відтак до даних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення про підряд, врегульовані параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України та відповідних положень господарського кодексу України.
Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, ст.318 Господарського кодексу України).
Отже, істотними умовами договору підряду є предмет, строк та ціна.
Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Нормою ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В спірному випадку в порушення зобов'язань по Договору №02Д.ЗАМХП про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року позивач вказує на нездійснення відповідачем оплати за надані послуги по вказаному договору.
Статтею 843 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі ціни, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Пунктом 5.1 спірного Договору сторони узгодили, що загальна сума договору визначається згідно Актів прийому-передачі наданих послуг.
Таким чином, незважаючи на те, що відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України саме замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, відповідним діям замовника повинні передувати дії підрядника щодо складання, підписання та передачі замовнику документів про виконані роботи та їх вартість.
В спірному випадку позивачем Актів прийому-передачі наданих послуг, як доказ належного виконання ним договірних зобов'язань та на підставі чого підлягає здійснення оплати замовником за виконання виконавцем певних підрядних робі, - суду не надано.
Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів повідомлення відповідача про готовність до передання робіт, виконаних за договором, та направлення останньому документів про виконані роботи та їх вартість.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач належних доказів наявності основної заборгованості по Договору №02Д.ЗАМХП про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року на заявлену ним суму, - суду не надав.
За наведених обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором №02Д.ЗАМХП про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року в сумі 453 595 грн 00к. суд вважає недоведеними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з необгрунтованістю позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості по спірному договору, внаслідок чого суд відмовив в його стягненні, безпідставним також є нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
За наведеного вище, позивачем не доведено суду обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відтак відсутні правові підстави для задоволення первісного позову.
Щодо зустрічного позову, то суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно встановити наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Виходячи з викладеного, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обгрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
Окрім цього, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести фактичне вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержаний кредитором очікуваний дохід є наслідок недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.
В спірному випадку позивач посилається на завдання відповідачем йому збитків, у вигляді пошкодження належних йому (замовнику) посівів та насаджень внаслідок здійснення виконавцем авіаційно-хімічних робіт для обробки пестицидами полів відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України встановлено поняття належності доказів, тобто таких на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України закріплено допустимість доказів - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 76-79 ГПК України).
В порушення вказаних норм, відповідачем до зустрічного позову не надано жодних належних доказів, зокрема актів комісій чи експертних висновків, які б підтверджували встановлення факту заподіяння шкоди товариству з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро МХП", при виконанні позивачем агрохімічних робіт (зокрема порушення санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів в народному господарстві) на підставі Договору №02Д.ЗАМХП про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року .
Щодо посилання відповідача на Угоду про досудове врегулювання спору від 02.11.2016 року укладену між ФГ "Арсад" та ТзОВ "Захід-Агро-МХП", як доказ завдання позивачем шкоди при здійсненні агрохімічних послуг та відсутності вини з боку ТОВ "Захід Агро МХП", то суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.
Статтею 511 Цивільного кодексу України чітко зазначено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника або кредитора.
Водночас згідно положень п. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. А згідно положень п.1 ст. 1167 вказаного вище кодексу моральна шкода, завдана юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Таким чином, погодження дійсною угодою факту заподіяння шкоди ФГ "Арсад" третіми особами не грунтується на жодних доказах чи нормах законодавства та не створює жодних зобов'язань для третіх осіб, в тому числі для ТОВ "Нива-Авіа".
Системний аналіз матеріалів справи та норм чинного законодавства не дає суду підстав для висновку про наявність хоча б одного елементу складу цивільного правопорушення у діях відповідача по зустрічному позову, а позивачем за зустрічним позовом суду не доведено зворотнього.
З огляду наведеного, суд приходить до висновку про необгрунтованість також позовних вимог за зустрічним позовом та таких, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведено, суд приходить до висновку про відмову в первісному та зустрічному позовах.
З урахуванням ст.129 ГПК України, судовий збір за первісним позовом залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-Авіа"; судовий збір за зустрічним позовом залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро МХП".
Керуючись ст. 11, 16, 22, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 639, 837, 843, 853, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193, 202, 224, 225, 226, 318 Господарського кодексу України, ст. 73-79, 86, 129, 178, 202, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В первісному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Авіа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро МХП" про стягнення заборгованості за договором про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року в сумі 638 035, 66 грн. - відмовити.
Судовий збір за первісним позовом залишити за позивачем .
В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро МХП" до товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Авіа" про відшкодування збитків в сумі 610 590, 50 грн. за договором про надання агрохімічних послуг від 07.09.2016 року - відмовити.
Судовий збір за зустрічним позовом залишити за відповідачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.07.2019
Суддя Фанда О. М.