Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1723/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 885529,81 грн
за участю представників сторін:
позивача - Міненко В.М., довіреність № 65/18 від 21.12.2018; св-во про право на заняття адвокатською діяльністю № 491 від 05.03.1996;
відповідача - Ващенко Т.Д., довіреність № 40-17/1 від 02.01.2019.
Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/09-1153 БО-32 від 23.09.2009 в загальному розмірі 885529,81 грн.
Ухвалою господарського суду від 10.06.2019 відкрито провадження у справі № 922/1723/19 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.07.2019 о 10:30 год.
Ухвалою господарського суду від 01.07.2019 закрити підготовче провадження та призначено справу № 922/1723/19 до судового розгляду по суті на 15.07.2019 об 11:30 год.
У судовому засіданні 15.07.2019 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.07.2019 позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі та, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, враховуючи визнання позову, просив суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 50% сплаченого позивачем судового збору, а 50% суми сплаченого судового збору повернути позивачеві з держбюджету України (вх. № 15696).
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 15.07.2019, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
23.09.2009 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (споживач, відповідач) укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/09-1153 БО-32, з додатковими угодами до нього № 1 від 21.12.2009, № 2 від 09.04.2010, № 3 від 30.04.2010 (далі - договір № 06/09-1153 БО-32 ).
За умовами договору № 06/09-1153 БО-32 ДК «Газ України» HAK «Нафтогаз України» зобовязалося передати у власність КП «Харківські теплові мережі» природний газ, а відповідач зобов'язався його прийняти та оплатити на умовах цього договору.
На виконання умов договору № 06/09-1153 БО-32 позивач протягом жовтня-грудня 2009 року та січня-травня 2010 року передав у власність покупця (відповідача) природний газ на суму 293883085,78 грн.
У той же час, КП «Харківські теплові мережі» свої договірні зобовязання щодо належної оплати газу належним чином не виконало.
28 травня 2012 року між ДК «Газ України» HAK «Нафтогаз України» (кредитором) та КП "Харківські теплові мережі» (боржником) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 14/12-73 (далі - договір № 14/12-73), за умовами якого кредитор та боржник домовились про розстрочення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором № 06/09-1153 БО-32 (пункт 1.1 договору № 14/12-73).
Відповідно до пункту 2.1 договору № 14/12-73, загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації, відповідно до пункту 1.1 цього договору, складає 3516013,75 грн. (станом на 31 березня 2012 року).
У пункті 2.2 договору № 14/12-73 передбачено, що боржник (відповідач) зобов'язався сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану в пункті 2.1 цього договору, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості, зазначеного у цьому пункті. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від боржника (відповідача) на рахунок кредитора у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.
За змістом пункту 2.3 договору № 14/12-73 зобов'язання боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок кредитора грошових коштів у термін та сумі, встановлених у пункті 2.2. цього договору на відповідний місяць.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30 квітня 2032 року, а в частині виконання зобов'язань за договором - до їх повного здійснення (пункт 5.1. договору № 14/12-73).
Згідно пункту 3.4 договору № 14/12-73 за прострочення понад 30 днів, додатково відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
Як вказує позивач, КП «Харківські теплові мережі» належним чином умов договору № 14/12-73 не виконувало, і тому ДК «Газ України» HAK «Нафтогаз України» попередньо зверталася до суду з позовами про стягнення грошових коштів.
Так, рішенням господарського суду Харківської області від 18 квітня 2013 року в справі № 922/1000/13-г частково задоволено позовні вимоги ДК "Газ України" HAK "Нафтогаз України". Стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" HAK "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 14650,06 грн., пеню у розмірі 3123,38 грн., 7 % штрафу в розмірі 4614,77 грн., З % річних у розмірі 1630,17 грн., інфляційні втрати у розмірі 410,61 грн. та судовий збір у розмірі 3005,00 грн. (посилання на рішення в ЄДРСР - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30880930).
Рішенням господарського суду Харківської області від 22 січня 2014 року в справі № 922/7/14 позов ДК "Газ України" HAK "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" HAK "Нафтогаз України" 3517,33 грн. пені, 1745,50 грн. 3% річних, 87,90 грн. інфляційних втрат, 2814,37 грн. судового збору (посилання на рішення в ЄДРСР -http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36784380).
Рішенням господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2014 року в справі № 922/3537/14 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 43950,18 грн. заборгованості, 1011,15 грн. пені, 1538,26 грн. штрафу, 282,31 грн. 3 % річних, 1025,50 грн. індексу інфляції, 1827,00 грн. судового збору (посилання на рішення в ЄДРСР - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41119314).
Рішенням господарського суду Харківської області від 11 квітня 2016 року в справі № 922/657/16 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованість у розмірі 263701,08 грн., пеню у розмірі 23094,42 грн., штраф у розмірі 6153,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 78528,53 грн., 3 % річних у розмірі 9506,79 грн. та 6153,46 грн. витрат зі сплати судового збору (посилання на рішення і в ЄДРСР - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57200928).
Вказаними судовими рішеннями не вирішувалося питання про стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" основного боргу за Договором № 14/12-73 - з січня 2016 року, а також пені, штрафу, 3 % річних, інфляційних втрат, починаючи з січня 2016 року.
Крім того, в судовому порядку не вирішувалося питання про стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення сплати сум основного боргу за договором № 14/12-73, які стягнуто за рішенням господарського суду Харківської області від 18 квітня 2013 року в справі № 922/1000/13-г та рішенням господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2014 року в справі № 922/3537/14, починаючи з 03 березня 2016 року, а також 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення сплати суми основного боргу за Договором № 14/12-73, яку стягнуто рішенням господарського суду Харківської області від 11 квітня 2016 року в справі № 922/657/16.
Ці обставини, а також наявність простроченої заборгованості КП "Харківські теплові мережі" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором № 14/12-73 та заборгованості зі сплати сум основного боргу, вказаних у рішеннях господарського суду Харківської області від 18 квітня 2013 року у справі № 922/1000/13-г, від 21 жовтня 2014 року у справі №922/3537/14, від 11 квітня 2016 року у справі №922/657/16, стали підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно п. 3.4. договору № 14/12-73 від 28.05.2012, за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2. договору, боржник зобов'язується сплатити кредитору, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів, додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Харківської області від 18 квітня 2013 року в справі № 922/1000/13-г стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" HAK "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 14650,06 грн., пеню у розмірі 3123,38 грн., 7 % штрафу в розмірі 4614,77 грн., З % річних у розмірі 1630,17 грн., інфляційні втрати у розмірі 410,61 грн. та судовий збір у розмірі 3005,00 грн. Рішенням господарського суду Харківської області від 22 січня 2014 року в справі № 922/7/14 стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" HAK "Нафтогаз України" 3517,33 грн. пені, 1745,50 грн. 3% річних, 87,90 грн. інфляційних втрат, 2814,37 грн. судового збору. Рішенням господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2014 року в справі № 922/3537/14 стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 43950,18 грн. заборгованості, 1011,15 грн. пені, 1538,26 грн. штрафу, 282,31 грн. 3 % річних, 1025,50 грн. індексу інфляції, 1827,00 грн. судового збору. Рішенням господарського суду Харківської області від 11 квітня 2016 року в справі № 922/657/16 стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованість у розмірі 263701,08 грн., пеню у розмірі 23094,42 грн., штраф у розмірі 6153,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 78528,53 грн., 3 % річних у розмірі 9506,79 грн. та 6153,46 грн. витрат зі сплати судового збору
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".
Оскільки на час розгляду справи № 922/1723/19, рішення господарського суду по вищезазначених справах набрали законної сили, суд зазначає, що відповідно до ст. 75 ГПК України вказане є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду справ №№ 922/1000/13-г, 922/7/14, 922/3537/14, 922/657/16.
Вказаними судовими рішеннями не вирішувалося питання про стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" основного боргу за договором № 14/12-73 - з січня 2016 року, а також пені, штрафу, 3 % річних, інфляційних втрат, починаючи з січня 2016 року.
Враховуючи, наявність простроченої заборгованості КП "Харківські теплові мережі" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором № 14/12-73 та заборгованості зі сплати сум основного боргу, та беручи до уваги, що в судовому порядку не вирішувалося питання про стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення сплати сум основного боргу за договором № 14/12-73, які стягнуто за рішенням господарського суду Харківської області від 18 квітня 2013 року в справі № 922/1000/13-г та рішенням господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2014 року в справі № 922/3537/14, починаючи з 03 березня 2016 року, а також 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення сплати суми основного боргу за Договором № 14/12-73, яку стягнуто рішенням господарського суду Харківської області від 11 квітня 2016 року в справі № 922/657/16, позивачем заявлено до стягнення :
- 586002,40 грн. простроченого основного боргу за договором № 14/12-73 (за період з 01 січня 2016 року по 01 травня 2019 року);
- 25671,78 грн. - З % річних за простроченого основного боргу за договором № 14/12-73 за період трирічного терміну, до 30 травня 2019 року);
- 97569,22 грн. - інфляційних нарахувань за прострочення сплати основного боргу за Договором № 14/12-73 (за період трирічного терміну, до 30 травня 2019 року);
- 31258,03 грн. - пені за прострочення основного боргу за договором № 14/12-73 (за період, що обмежується річним терміном наявності права вимоги, до 30 травня 2019 року);
- 11280,50 грн. - штрафу за прострочення основного боргу за Договором № 14/12-73 (за період, що обмежується річним терміном наявності права вимоги, до 30 травня 2019 року);
- 1319,00 грн. - 3 % річних за прострочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 18 квітня 2013 року в справі № 922/1000/13-г (за період трирічного терміну, до 30 травня 2019 року);
- 5555,14 грн. - інфляційних нарахувань за прострочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 18 квітня 2013 року в справі № 922/1000/13-г (за період трирічного терміну, до 30 травня 2019 року);
- 1431,83 грн. - З % річних за прострочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2014 року в справі № 922/3537/14 (за період трирічного терміну, до 30 травня 2019 року);
- 6143,97 грн. інфляційних нарахувань за прострочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2014 року в справі № 922/3537/14 (за період трирічного терміну, до 30 травня 2019 року);
- 22783,39 грн. - 3 % річних за прострочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 11 квітня 2016 року в справі № 922/657/16 (за період трирічного терміну, до травня 2019 року);
- 96514,55 грн. - інфляційних нарахувань за прострочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 11 квітня 2016 року в справі № 922/657/16 (за період трирічного терміну, до30 травня 2019 року).
Відповідно до ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем, суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд зазначає, що подана Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" заява про визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене, на відповідача покладається судовий збір в розмірі 50% сплаченого позивачем судового збору, який стягується на користь позивача та роз'яснює позивачу можливість повернення 50% сплаченого судового збору з держбюджету України, за ухвалою суду, у разі подання до суду відповідного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 191, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість в загальному розмірі 885529,81 грн., судовий збір в розмірі 6641,48 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720);
Відповідач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119).
Повне рішення складено 18.07.2019.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/1723/19