Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1662/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхової Групи "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, б. 65; код ЄДРПОУ: 30115243)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99 А-3; код ЄДРПОУ: 31236795)
про стягнення коштів
31 травня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. №1662/19 від 31 травня 2019 року) до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 20 549,69 грн., а також судових витрат у розмірі 1 921,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариству з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" була надіслана заява про виплату страхового відшкодування у розмірі 20 549,69 грн. за полісом №АМ/3304484, але відповідач відмовився сплачувати страхове відшкодування листом від 25.03.2019 року. Тому Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" вимушене звернутися з позовною заявою до суду.
04 червня 2019 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 922/1662/19, розгляд якої здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та, згідно ч. 4 ст. 250 ГПК України строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Позивачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Сторонам роз'яснено, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.
20 червня 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
04.03.2019 року від Приватного акціонерного товариства "Страхової Групи "ТАС" надійшла заява про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації. Оскільки потерпіла особа звернулась за виплатою страхового відшкодування до страховика, який несе відповідальність за договором добровільного страхування наземного транспорту, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту і відповідно, не зверталася до страховика, з яким винуватець, при настанні страхового випадку уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, позивач повинен був діяти відповідно до вимог діючого законодавства. Згідно звіту № 006/10/18 про оцінку колісного транспортного засобу від 24.05.2019 року суб'єкту оціночної діяльності ФОП Васильєв Д. В. дійсна ринкова вартість автомобіля Citroen C-Elysee, номерний знак НОМЕР_1 , складає на момент ДТП 251 169,66 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових - 267 862,58 грн., вартість працездатних залишкових складових з урахуванням зносу - 261 739,93 грн. Отже вказаний ТЗ є знищеним. Оскільки, як зазначає представник відповідача, вартість утилізації КТЗ перевищує дійну ринкову вартість автомобіля Citroen C-Elysee, номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП, відповідач не має жодних правових підстав здійснювати виплату страхового відшкодування на користь позивача за фактом ДТП 30.08.2018 року.
01 липня 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить звернути увагу суду, що відмова у виплаті страхового відшкодування від відповідача до позивача надійшла 25 березня 2019 року, а експертиза ФОП Васильєва Д. В. має дату оцінки 19 квітня 2019 року, тобто на дату отримання відмови у виплаті страхового відшкодування позивачем 25 березня 2019 року експертизи (звіту № 006/10/18 про оцінку КЗТ) у відповідача не існувало та дані, які були наведені у листі про відмову не мають експертного та правового підґрунтя. Також, як зазначає позивач, відповідач та ФОП Васильєв не мали особистого доступу до автомобіля "Сітроен". державний № НОМЕР_1 , а експертиза (тобто звіт № 006/10/18 про оцінку КЗТ від 19 квітня 2019 року) зроблений на основі експертизи (Звіту про оцінку КТЗ № 51-D/44/8), наданий позивачем, та на основі Акту огляду ТЗ та фототаблицею, наданою позивачем у регресній вимозі від 28.02.2019 року, та у позовній заяві. Тому згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів: "Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки." - таким чином експертиза (тобто звіт №006/10/18 про оцінку КЗТ від 19 квітня 2019 року), надана відповідачем, не є достатнім доказом у даній справі. Таким чином, позивач стверджує, що оцінювач ФОП Васильєв не мав права визначати вартість матеріального збитку і складати звіт про оцінку.
19 липня 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач наголошує на тому, що Звіт № 006/10/18 від 19 квітня 2019 року містить уточнені дані, відносно первинного Звіту № 006/10/18 від 19 жовтня 2018 року. Крім того, відповідач наголошує на тому, що Консультація № 05-R/45/4 не є звітом, висновком оцінювача чи додатком до нього, а є лише письмовою консультацією з вартості залишків пошкодженого ТЗ, що не має відповідного правового статусу звіту або висновку оцінювача.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
14 травня 2018 року між Приватним акціонерним товариством "Страхової Групи "ТАС" (Страховик) та Приватним підприємством " ВК Технополь" (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 №FО-00095399. (а. с. 19-20, т. 1)
30.08.2018 року у м. Кропивницький відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Сітроен», держ. номер НОМЕР_1 , та автомобіля «Тойота», держ. номер НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 8.16 Договору, страховий випадок, це передбачена Договором подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування за Договором Страхувальнику або іншій визначеній Договором особі. (а. с.12, т. 1)
Пунктом 9.1 передбачено, що страховим випадком за Договором є настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням втратою ЗТЗ та/або внаслідок настання страхового ризику, який застраховано згідно з частиною 1 Договору.
Під "Пошкодженням ЗТЗ" розуміється, що витрати на відновлювальний ремонт ЗТЗ не перевищують 70% його дійсної вартості на дату настання страхового випадку(п.8.20 Договору), а під "Знищенням ЗТЗ" розуміється, що витрати на відновлювальний ремонт ЗТЗ дорівнюють або перевищують 70% його дійсної вартості на дату настання страхового випадку.(п.8.21 Договору)
Згідно Постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про притягнення до адміністративної відповідальності від 24.09.2018 року у справі №390/1416/18 дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України (а. с. 28, т. 1).
Внаслідок цієї ДТП відбулось фізичне знищення автомобіля «Сітроен», держ. номер НОМЕР_3 , про що свідчить Акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) з фотододатками (а.с.45-58, т.1).
Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Сітроен», держ. номер НОМЕР_1 , згідно експертного звіту 51-D/44/8 від 12.09.2018 року пошкодження при ДТП, складає: 241 164,20 грн. (а. с. 29, т. 1)
Відповідно до страхового акту № 30358Р1111218 від 08.11.2018 року, сума страхового відшкодування згідно Договору FO-00095399 від 14 травня 2018 року, за автомобіль Citroen C-Elyss, ДНЗ НОМЕР_1 , отримувач ПП "ВК"Технополь", що належить до виплати, становить 20 549,69 грн. Зазначена сума, відповідно до платіжного доручення № 106610 від 09 листопада 2018 року, була перерахована Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС", згідно заяви страхувальника, на рахунок Приватного підприємства "ВК Технополь" (а.с.59-61, т.1).
Цивільна відповідальність ОСОБА_2 , як водія автомобіля «Тойота», держ. номер НОМЕР_2 , була застрахована в ТДВ «Міжнародна страхова компанія» (Відповідач) за Полісом № АМ/3304484. (а.с.62, т.1).
28 лютого 2019 року Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" надіслало на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" заяву про виплату страхового відшкодування у розмірі 20 549,69 грн. (вих. №Г0401/1411), 20 березня 2019 року (вих. №Г0401/1822) було надіслано доповнення до заяви на виплату до страхового відшкодування (а.с.63, т.1).
25 березня 2019 року (вх. № 001843) до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" надійшла відмова у виплаті страхового відшкодування, в обґрунтування якої відповідач зазначив, що згідно товарознавчого дослідження проведеного відповідачем, ринкова вартість автомобіля «Сітроен», держ. номер НОМЕР_1 , складає на момент ДТП 236 942,74 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіциєнту фізичного зносу складових - 252 669,64 грн., а вартість працездатних залишкових складових з урахуванням зносу дорівнює 280910,51 грн. Тобто, вартість розукомплектованого авто перевищує ринкову вартість автомобіля без пошкоджень (а.с.64 -65, т.1).
У відповідності до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" № 2658-||| від 12.07.2001 року, Національного стандарту № 1 "Загальні засади проведення оцінки майна та майнових прав", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.10.2003 року, "Норми професійної діяльності оцінювача", затвердженої Радою УТО, Постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 1998 року № 8, "Про затвердження типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів" була виконана Консультація № 05-R/45/4 від 27 вересня 2018 року щодо ринкової вартості пошкодженного КТЗ Citroen C-Elyssе, державний № НОМЕР_1 , яка на дослідження склала 148 888,81 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.38, т.1).
Відповідно до замовлення Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС", ФОП ОСОБА_3 виконав визначення вартості матеріального збитку завданого власнику майна Citroen C-Elyssе, реєстраційний № НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження. Станом на 12 вересня 2018 року вартість відновлюваного ремонту майна Citroen C-Elyssе, реєстраційний № НОМЕР_1 , складає 269999,98 грн., ринкова вартість майна Citroen C-Elyssе, реєстраційний № НОМЕР_1 , складає 241 164,2 грн.. На підставі виконаних досліджень, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості, заподіяного власнику майна Citroen C-Elyssе, реєстраційний № НОМЕР_1 , складає 241 164,20 грн. (а.с.30, т.1).
Пунктом 14.2.2. Договору передбачено, що при знищенні ЗТЗ розмір матеріального збитку визначається як дійсна вартість ЗТЗ на дату настання страхового випадку, визначена згідно з Актом товарознавчого дослідження. (а.с.15 т.1)
Відповідно до п. 14.3.2. Договору у випадку настання страхового випадку «Знищення ЗТЗ» розмір страхового відшкодування розраховується за наступною формулою: «ССВ = (РМЗ х КП - Ф - СОВЗЗ - ВЗ + ЗВ), але не більше СС, де ВЗ - дійсна вартість ЗТЗ у пошкодженому стані на дату настання страхового випадку, яка визначається на підставі висновку експерта-оцінювача відповідно до Акту товарознавчого дослідження».
Враховуючи вищевикладене, сума страхового відшкодування (171 150 грн. (загальна страхова сума (а. с. 19) - 148 888,81 грн. (ринкова вартість пошкодженого КТЗ згідно Консультації №05- R/45/4 ФОП ОСОБА_3 (а.с.38) - 1711,50 грн. (коефіцієнт пропорційності) = 20 549,69 грн.
Також, позивач наголошує на тому, що відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
На підставі вищевикладеного, позивач зазначає, що після виплати страхового відшкодування у АТ "СГ "ТАС" (приватне) виникло право вимоги до ТДВ "Міжнародна страхова компанія" відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу) в розмірі 20549,69 грн.
В свою чергу, відповідач разом з відзивом на позовну заяву надав до суду Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/3304484 від 20.04.2018 року, згідно якого Страховиком є ТДВ "Міжнародна страхова компанія", а Страхувальником - Фізична особа ОСОБА_2 , дійсний до 22.04.2019 року. (а.с.27, т.1).
Разом з тим, відповідачем було надано Звіт № 006/10/18 про оцінку колісного транспортного засобу від 24.05.2019 року суб'єкта оціночної діяльності ФОП Васильєв Д. В. з додатками, згідно якого дійсна ринкова вартість автомобіля Citroen C-Elysee, номерний знак НОМЕР_1 , складає на момент ДТП 251 169,66 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових - 267 862,58 грн., а вартість працездатних залишкових складових з урахуванням зносу - 261 739,93 грн. (а.с.128-145, т.1).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, Суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У частині 1 статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного страхування наземного транспорту.
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Грошові кошти в розмірі 20 549,69 грн. були перераховані Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС", згідно заяви страхувальника, на рахунок Приватного підприємства "ВК Технополь" відповідно до платіжного доручення № 106610 від 09.11.2018 року, а отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, саме в межах суми 20 549,69 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" реалізувало своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про виплату страхового відшкодування, оскільки за договором страхування відповідальності (Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") останнє надало згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.
Згідно з ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас, як передбачено приписами ч. 3 ст. 985 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За загальним правилом, згідно з положеннями ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Однак, спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29); відповідно до п. 32.4, 32.7 ст. 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з п. 12.1 ст. 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Положеннями ст. 29 цього Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Разом з тим, порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено ст. 1194 ЦК України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 19 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 року у справі № 910/3650/16 та у справі № 910/32969/15).
Крім того, згідно з абц. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
За наведених обставин у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що страховий акт №30358Р1111218 від 08.11.2018 року та платіжне доручення № 106610 від 09.11.2018 року є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.
Суд не приймає заперечення Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" щодо визначення вартості відновлювального ремонту на підставі товарознавчого дослідження від 19.04.2019, проведеного відповідачем за допомогою ФОП Васильева Д.В. , а також щодо відсутності підстав для виплати страхового відшкодування у зв'язку з перевищенням вартості відновлювального ремонту його ринкової вартості, виходячи з такого.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
При цьому пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" також передбачено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Відповідно до п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.
Судом встановлено, що ФОП Васильевим Д.В. 19.04.2019 проведено товарознавче дослідження автомобіля «Сітроен» без обстеження автомобіля, посилаючись на Акт огляду ТЗ та фототаблицю, надано позивачем. Таким чином, суд не бере до уваги зазначені докази, у зв'язку з тим, що вони складені в порушення вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
При цьому, суд зазначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, а звіт про оцінку автомобіля є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення (керуючись статтею 236 ГПК України, суд враховує аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17).
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, судовий збір покладається на Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" пропорційно до суми задоволених позовних вимог та підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 1 917,30 грн.
З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (місцезнаходження: 61023, місто Харків, вулиця Мироносицька, будинок 99 А-3; код ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (місцезнаходження: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 65; код ЄДРПОУ 30115243) суму страхового відшкодування в розмірі 20 549 (двадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 69 коп. та судовий збір в розмірі 1 917 (одна тисяча дев'ятсот сімнадцять) грн. 30 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "19" липня 2019 р.
Суддя Т.О. Пономаренко