ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2019Справа № 910/5675/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" до акціонерного товариства "Банк Альянс", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-гідроенергобуд", про стягнення 159 800,99 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У травні 2019 року акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Товариство) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (далі - Філія) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК-гідроенергобуд" було укладено договір підряду від 16 серпня 2018 року № 1808000288, за умовами якого останнє на свій ризик та власними і залученими силами й засобами зобов'язалося здійснити роботи по ремонту допоміжних будівель Новоград-Волинського проммайданчика Рівненського ЛВУМГ (завершальні будівельні роботи). В забезпечення належного виконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК-гідроенергобуд" своїх зобов'язань за цим договором, 7 серпня 2018 року акціонерним товариством "Банк Альянс" (далі - Банк) було видано безумовну та безвідкличну гарантію № 5025-18, згідно якої відповідач зобов'язався сплатити позивачу повну суму забезпечення виконання договору підряду, яка складає 159 800,99 грн., у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання учасником-переможцем прийнятих на себе зобов'язань. У зв'язку із неналежним виконанням третьою особою умов вищенаведеної підрядної угоди, позивач звернувся до Банку з вимогою про сплату зазначеної банківської гарантії. Оскільки відповідач не перерахував на рахунок позивача вищенаведену гарантійну суму в розмірі 159 800,99 грн., останній, посилаючись на статті 255, 560-561, 563, 565 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 222, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача зазначену суму боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.
21 травня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 7 травня 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 травня 2019 року прийнято позовну заяву Товариства в особі Філії до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5675/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Також цією ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, було залучено товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК-гідроенергобуд".
6 червня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшов відзив Банку на позовну заяву від 4 червня 2019 року № 05-1/01-1668, в якому останній заперечив проти позову та вказав, що вимога позивача від 26 лютого 2019 року про сплату відповідачем спірної суми коштів за банківською гарантією була отримана відповідачем лише 1 березня 2019 року, тобто поза межами преклюзивного строку дії гарантії, встановленого до 28 лютого 2019 року включно.
Слід також зазначити, що у липні 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла відповідь Товариства від 2 липня 2019 року № 1001ВИХ-19-2797 на відзив на позовну заяву, а також заперечення Банку від 10 липня 2019 року № 05-1/01-1999, в яких сторони, зокрема, просили поновити їм строки для подачі цих заяв по суті спору.
У той же час ухвалами Господарського суду міста Києва від 11 липня 2019 року та від 22 липня 2019 року у задоволенні вищевказаних клопотань Товариства та Банку про поновлення пропущених процесуальних строків було відмовлено.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Рішенням тендерного комітету позивача від 19 червня 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів по предмету закупівлі «Ремонт допоміжних будівель Новоград-Волинського проммайданчика Рівненського ЛВУМГ» № UA-2018-06-21-000907-c переможцем вказаних торгів було визнано товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК-гідроенергобуд", у зв'язку з чим між позивачем та цією юридичною особою укладено відповідний договір підряду від 16 серпня 2018 року № 1808000288.
Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 1.1 цієї угоди підрядник взяв на себе зобов'язання за завданням замовника, яке зазначене у складі тендерної документації «Технічні вимоги і якісні характеристики», у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, за результатами проведення процедури закупівлі № UA-2018-06-21-000907-c на свій ризик власними та залученими силами і засобами, обладнанням, матеріалами і механізмами виконати у встановлений строк (додаток № 3 до цього договору), а замовник - прийняти та оплатити роботи з ремонту допоміжних будівель Новоград-Волинського проммайданчика Рівненського ЛВУМГ (завершальні будівельні роботи), код ЄЗС ДК 021-2015:45400000-1.
За умовами пункту 2.1 зазначеного правочину строк виконання робіт за цим договором становить 150 календарних днів від дати оформлення дозволу на початок виконання робіт відповідно до «Графіку виконання робіт», що є додатком № 3 до цього договору. Дозвіл на початок робіт - відповідно до СОУ49.5-30019801-121:2014 «Охорона праці. Порядок допуску працівників сторонніх організацій для виконання робіт (завдань) на об'єктах АТ "Укртрансгаз"».
За змістом графіку виконання робіт, який є додатком № 3 до наведеної угоди, зовнішні загально будівельні роботи повинні бути виконані протягом 70 календарних днів з дати надання дозволу на початок виконання робіт, а внутрішні загально будівельні - протягом 150 календарних днів з дати надання дозволу на початок виконання робіт.
У пункті 6.1 договору закріплено обов'язок підрядника щодо виконання усіх робіт у повному обсязі та у строк, передбачений умовами цієї угоди.
Пунктом 12.8 договору передбачено, що виконання зобов'язань підрядником за цим договором забезпечується безвідкличною і безумовною банківською гарантією шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком про задоволення вимог замовника за цим договором у розмірі 5% вартості цього договору, а саме 159 800,99 грн., у всіх випадках, коли підрядник не виконує вказане у цьому договорі повне зобов'язання або виконає його неналежно, у тому числі з порушеннями щодо вимог якості, комплектності і/чи строків виконання, що є обов'язковим у випадках, які є предметом цього договору.
Згідно з пунктом 12.9 наведеної угоди строк дії банківської гарантії повинен закінчуватися не раніше, ніж через один місяць після закінчення строку дії цього договору.
Банківська гарантія (гарантійний лист) надається підрядником замовнику до підписання цього договору сторонами; договір, підписаний за її (банківської гарантії) відсутності, є нікчемним (пункт 12.10 вказаного правочину).
З матеріалів справи вбачається, що до моменту укладення вищенаведеного договору Банком було видано відповідну безвідкличну і безумовну банківську гарантію від 7 серпня 2018 року № 5025-18.
За умовами наведеної гарантії відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити повну суму забезпечення виконання договору про закупівлю (гарантовану суму), що складає 159 800,99 грн., протягом 5 робочих днів з моменту подання першої письмової вимоги замовником (бенефіціаром), в якій буде посилання на одну з наступних підстав: невиконання або неналежне виконання учасником-переможцем прийнятих на себе зобов'язань відповідно до договору про закупівлю; відмова учасника-переможця від виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до договору про закупівлю; дії учасника-переможця призвели до неможливості подальшого виконання договору про закупівлю.
Крім того, вищенаведеним гарантійним листом Банку від 7 серпня 2018 року № 5025-18 передбачено, що гарантія є дійсною та вступає в силу з 7 серпня 2018 року. Строк дії банківської гарантії - до 28 лютого 2019 року (включно).
Разом із тим слід зазначити, що у наведеній гарантії не було передбачено конкретного переліку документів, які повинні бути додані до письмової вимоги бенефіціара про сплату гарантованої суми.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що при виконанні умов договору підряду від 16 серпня 2018 року № 1808000288 третьою особою було допущено порушення строків виконання робіт, а саме: не виконано повного обсягу робіт до 23 січня 2019 року, як це передбачено додатком № 3 до цієї угоди. Наведені обставини не заперечувалися і учасниками процесу при розгляді даної справи.
Враховуючи наведене, замовником на адресу виконавця було надіслано претензію від 5 лютого 2019 року № 2501ВИХ-19-146 про сплату штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт.
Крім того, позивачем на адресу відповідача, як гаранта за банківською гарантією від 7 серпня 2018 року № 5025-18, також була надіслана вимога від 26 лютого 2019 року № 2501ВИХ-19-229 про стягнення коштів за банківською гарантією.
Проте у відповідь на зазначену претензію Товариства листом Банку від 11 березня 2019 року № 2501ВХ-19-297 позивача було повідомлено про відсутність правових підстав для сплати грошових коштів за вищезазначеною вимогою, оскільки остання була отримана відповідачем лише 1 березня 2019 року, тобто поза межами строку дії банківської гарантії.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з положеннями статті 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
За змістом статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до статті 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
У розділі І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639 (далі - Положення), визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії.
Статтею 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено статтею 565 ЦК України, згідно з частиною 1 якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу III Положення, у разі настання гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, бенефіціар може подати безпосередньо до банку-гаранта або до банку-резидента (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).
Водночас у силу статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання. Навпаки, відповідно до частини 3 статті 565 ЦК України, якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Отже, з умов гарантії та норм права слідує, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними у гарантії документами в установлений цією гарантією строк. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року № 3-31гс16.
Відтак, зважаючи на зміст гарантії від 7 серпня 2018 року № 5025-18 та листа-вимоги позивача від 26 лютого 2019 року № 2501ВИХ-19-229 з доданими до нього документами, суд дійшов висновку про неправомірність відмови Банку у виплаті бенефіціару грошових коштів за гарантією, оскільки пред'явлена Товариством вимога відповідає умовам гарантії відповідача та була пред'явлена позивачем своєчасно (за 2 дні до закінчення встановленого строку дії гарантії), оскільки здана до відділення поштового зв'язку 26 лютого 2019 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідного опису вкладення в цінний лист.
У той же час заперечення Банку проти вимог позивача, викладені у його відзиві на позовну заяву від 4 червня 2019 року № 05-1/01-1668, які зводяться до отримання гарантом відповідної вимоги позивача 1 березня 2019 року, тобто після закінчення преклюзивного строку дії гарантії, встановленого до 28 лютого 2019 року включно, не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.
За умовами статті 563 ЦК України кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
За змістом частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Водночас згідно зі статтею 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Як було зазначено вище, лист-вимога позивача від 26 лютого 2019 року № 2501ВИХ-19-229 була здана позивачем до відділення поштового зв'язку 26 лютого 2019 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідного опису вкладення у цінний лист та не заперечувалося сторонами та третьою особою під час розгляду справи. Відтак, з урахуванням вищенаведених нормативних приписів чинного законодавства, пред'явлення позивачем вказаної вимоги було фактично вчинено за 2 дні до закінчення встановленого строку дії гарантії, тобто своєчасно.
Разом із тим ні умовами банківської гарантії від 7 серпня 2018 року № 5025-18, ні законодавчими приписами не передбачено необхідності фактичного отримання гарантом адресованої йому вимоги про сплату гарантії протягом строку її дії, а унормовано лише необхідність пред'явлення такої вимоги у цей строк, що і було вчинено Товариством.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до норм частини 1 статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Відтак, з огляду на вищенаведені законодавчі приписи відповідачем не було у встановленому законом порядку доведено належними, достатніми і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти вимог позивача.
Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за банківською гарантією від 7 серпня 2018 року № 5025-18, яка складає 159 800,99 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до Банку про стягнення вказаної суми грошових коштів, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на Банк.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; ідентифікаційний номер 14360506) на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний номер 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" акціонерного товариства "Укртрансгаз" (79053, місто Львів, вулиця Івана Рубчака, будинок 3, ідентифікаційний номер 25560823) 159 800 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот) грн. 99 коп. заборгованості за банківською гарантією та 2 397 (дві тисячі триста дев'яносто сім) грн. 01 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22 липня 2019 року
Суддя Є.В. Павленко