Справа № 640/4206/19
про залишення апеляційної скарги без руху
19 липня 2019 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу та наказу про проведення інспекційного відвідування,
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За приписами абзацу першого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
- майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Таким чином, сума судового збору при подачі апеляційної скарги складатиме:
за позовну вимогу майнового характеру - (417300*1%) * 150% = 6259,50 грн.
за позовну вимогу немайнового характеру - 1921,00*150%=2881,50 грн.
Разом - 9141,00 грн.
Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, але заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору.
Ознайомившись із вказаним клопотанням апелянта, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Викладені апелянтом доводи не підтверджуються жодними доказами та не свідчать про неможливість сплати обов'язкового платежу при зверненні до суду з апеляційною скаргою.
Апелянтом також не надано доказів щодо вжиття заходів спрямованих на отримання таких коштів шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів.
Відповідно до практики Верховного Суду, доводи щодо неналежного фінансування особи, яка утримується за рахунок державного бюджету та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а також обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставами для звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати чи розстрочення.
Отже, обставин, які можуть бути підставами для розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено не було, тому клопотання апелянта задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подачі доказів сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Київській області про розстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина