Ухвала від 18.07.2019 по справі 640/5850/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

18 липня 2019 року м. Київ №640/5850/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відпо-відальністю "Будком-СВ" адвоката Коваленка В.В. про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною і скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 12.03.2019 №КВ469/1063/АВ/ТД/ФС-190 про накла-дення штрафу у розмірі 1001520 грн.

16 липня 2019р. представником позивача адвокатом Коваленком В.В. подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та заборони Печерському РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ вчиняти будь-які дії щодо виконання вказаної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування заяви зазначено про те, що оскаржувана постанова подана до примусового виконання й постановою Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ від 27.05.2019 відкрито виконавче провадження ВП №59218575, постановлено стягнути з ТОВ "Будком-СВ" як боржника виконавчий збір у розмірі 100152 грн.

На думку заявника, вчинення державним виконавцем дій з виконання оскаржуваної постанови зумовить негативні наслідки майнового характеру для товариства, а зокрема, спричинить примусове стягнення з позивача суми штрафу у розмірі 1001520 грн. та виконавчого збору у розмірі 100152 грн. витрат виконавчого провадження, а також потягне за собою інші наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Заявником наголошено, що, враховуючи великий розмір штрафу, який підлягає стягненню з позивача і який у перевищує суму наявних у товариства грошових коштів, та враховуючи, що найближчим часом не передбачається грошових надходжень, за рахунок яких він може бути сплачений, продовження дії постанови завдасть значних збитків товариству, оскільки накладення у виконавчому провадженні арештів на рахунки і майно позивача та виконання оскаржуваної постанови призведе до зупинення розрахунків товариства з підрядниками, порушення строків виконання зобов'язань перед контрагентами, поставить під загрозу своєчасну та повну сплату позивачем податків, зборів, інших обов'язкових платежів та виплату позивачем заробітної плати працівникам, і взагалі потягне за собою зупинення господарської діяльності товариства, оскільки воно буде неспроможним витримати фінансовий тягар у сумі більше мільйона гривень.

При цьому заявник стверджує, що у разі прийняття судом рішення про скасування оскаржуваної постанови після її фактичного виконання, виконання рішення суду буде утруднено, оскільки товариству доведеться звертатися до суду з метою повернення грошових коштів, стягнутих на підставі скасованої постанови.

Також у заяві зазначено, що після винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу у розмірі 1001520 грн. ГУ Держпраці у Київській області винесло постанову від 23.04.2019 №КВ709/1063/АВ/ТД/ФС-331 про накладення штрафу у розмірі 250380 грн. Водночас, на переконання заявника, стягнення штрафів у загальному розмірі 1251900 грн., накладених цими двома постановами, загрожує банкрутством товариства, у зв'язку з чим працівники товариства втратять роботу, після банкрутства товариства виконання рішення суду, у разі задоволення позову і скасування постанови, буде унеможливлено. Крім цього, заявником наведено також низку обставин, що свідчать, на його думку, про протиправність оскаржуваної постанови.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про її необґрунтованість і відсутність підстав для задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта влад-них повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як зазначав суд у своїй попередній ухвалі від 18.04.2019, якою позивачу було відмовлено у задоволенні заяв про забезпечення позову, сплата позивачем чи стягнення з нього суми штрафу і виконавчого збору істотно не ускладнить, а тим більше не унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав позивача, у разі задоволення його позову. У випадку сплати позивачем спірного штрафу і подальшого скасування судом оскаржуваної постанови, позивач зможе повернути сплачені кошти з Державного бюджету України, можливість чого передбачена чинним законодавством, й вчинення позивачем таких дій суд не вважає істотним ускладненням чи унеможливленням виконання судового рішення або неефективним захистом прав позивача. Посилання на зупинення господарської діяльності позивача, зупинення розрахунків із працівниками, контрагентами, порушення строків виконання взятих зобов'язань та інших негативних наслідків для діяльності товариства ґрунтується на припущеннях і нічим не підтверджено.

Також, суд зазначав, що незгода заявника з правомірністю оскаржуваної постанови і несплата штрафу, у зв'язку з цим, не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Водночас очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення заявником не зазначено, а судом таких не встановлено.

Водночас доказів, які б підтверджували наведені у заяві обставини, зокрема скрутний майновий стан підприємства, неможливість сплати спірного штрафу тощо, заявником не подано.

Додані ж копії постанови Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Київ від 27.05.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №59218575 та постанови ГУ Держпраці у Київській області від 23.04.2019 №КВ709/1063/НВ/ТД/ФС-331 наведених заявником ризиків і їх наслідків не підтверджують, тому суд не вбачає підстав відходити від своїх попередніх висновків. Вказані обставини можуть свідчити про утруднення виконання рішення, для чого позивач не позбавлений права ініціювати питання, а державний виконавець має право прийняти рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення у порядку ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача та вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки заявником не доведено дійсну наявність обставин, які передбачені у ч. 2 ст. 150 КАС України.

Керуючись ст.ст. 150-154 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ" адвокату Коваленку В.В. у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання. Ухвала може бути оскаржена до Шос-того апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15-ти днів з дня складення ухвали у повному обсязі. Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Суддя Д.А. Костенко

Попередній документ
83143551
Наступний документ
83143553
Інформація про рішення:
№ рішення: 83143552
№ справи: 640/5850/19
Дата рішення: 18.07.2019
Дата публікації: 22.07.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки