19 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/477/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,
розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення
прокурор: керівник Олександрійської місцевої прокуратури (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 1-а) в інтересах держави, уповноваженим органом якої є
позивач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)
відповідач: комунальне підприємство "Житлогосп" (8000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Григорія Усика, 29, код ЄДРПОУ 37015342)
про стягнення податкового боргу, -
У провадженні суду перебувала адміністративна справа за позовом керівника Олександрійської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Головне управління ДФС у Кіровоградській області, до комунального підприємства "Житлогосп" про стягнення податкового боргу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року у цій справі позов керівника Олександрійської місцевої прокуратури задоволено. Стягнуто з рахунків комунального підприємства "Житлогосп" у банках, що його обслуговують, в дохід місцевого бюджету Олександрійської міської ради податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 884146,14 грн. Вказане рішення суду 23.05.2019 року набрало законної сили.
До суду 11.07.2018 року надійшла заява комунального підприємства "Житлогосп" про розстрочення виконання судового рішення у цій справі строком на 36 місяців.
Ухвалою судді від 12.07.2019 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2019 року.
У судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до частини 2 статті 378 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.
Водночас представник позивача подав письмові заперечення проти заяви відповідача, мотивовані відсутністю доказів наявності виняткових обставин, передбачених статтею 378 КАС України для розстрочення судового рішення у цій справі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши заяву комунального підприємства "Житлогосп" про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Стягнення з відповідача коштів у даній справі спрямоване на погашення його заборгованості зі сплати податків до бюджету.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, урегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Стаття 100 ПК України передбачає розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
Згідно з пунктами 100.1, 100.2 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 100.4 статті 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Пунктом 100.6 статті 100 ПК України установлено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.
Згідно з пунктами 1, 2, 8 цього Переліку обставинами, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, є зокрема:
- ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів);
- загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасно та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі;
- виконання заявником особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню.
Наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року №574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за №1853/24385, затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (надалі - Порядок).
Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів.
Наведене свідчить, що чинне податкове законодавство передбачає особливий порядок розстрочення податкового боргу, яким заявник не скористався.
Згідно з частиною 3 статі 378 КАС України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору (п.1 п.4 ст.378 ПК України).
Відповідно до частини 5 статі 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Матеріали справи свідчать, що відповідач є комунальним підприємством, заснованим Олександрійською міською радою з метою надання послуг населенню з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, його фінансування здійснюється за рахунок платежів від надання житлово-комунальних послуг населенню та неприбутковим організаціям.
Подані відповідачем до суду докази, зокрема, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за І квартал 2019 року свідчать, що станом на 31.03.2019 року дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги становила 12 847, 7 тис. грн., за розрахунками з бюджетом - 31 тис. грн., інша поточна дебіторська заборгованість - 500,5 тис. грн., а поточні зобов'язання склали 4 917,1 тис. грн.
Відповідно до звіту про оплату населенням житлово-комунальних послуг та електроенергії за травень 2019 року, поданого відповідачем, заборгованість населення за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становила 12 734,5 тис. грн., з вивезення побутових відходів - 1 515, 3 тис. грн.
Згідно з довідкою АТ КБ "Приватбанк" вихідний залишок коштів на поточних рахунках КП "Житлогосп" станом на 31.05.2019 року склав 17781, 62 грн. та 52193, 55 грн.
Дані інтегрованої картки платника податків свідчать, що за упродовж 2019 року відповідачу нараховано до сплати податку на прибуток у розмірі 71 933, 64 грн., а ним за цей період перераховано до бюджету 340 000 грн., з яких 50 000 грн. - після ухвалення рішення у даній справі. Кошти, що сплачуються відповідачем, зараховуються контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Суд погоджується з доводами відповідача, що його фінансовий стан та специфіка діяльності об'єктивно впливають на можливість виконання судового рішення про стягнення податкового боргу в повному обсязі, істотно ускладнюють його виконання, що може призвести до виникнення та накопичення нового податкового боргу.
Тож суд дійшов до висновку, що заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення слід задовольнити частково, врахувавши строки, установлені частиною 5 статті 378 КАС України.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд -
1. Заяву комунального підприємства "Житлогосп" про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року про стягнення з рахунків комунального підприємства "Житлогосп" у банках, що його обслуговують, в дохід місцевого бюджету Олександрійської міської ради податкового боргу з податку на прибуток підприємств у сумі 884146,14 грн. строком на 12 місяців, шляхом сплати цієї суми рівними частинами по 73678,85 грн. щомісяця, починаючи з серпня 2019 року до липня 2020 року, але не пізніше 19.07.2020 року.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш