ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2019Справа № 910/3819/19
За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів";
про стягнення 32 185,42 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача: не з'явилися;
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" про стягнення 32 185,42 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 року відкрито провадження у справі № 910/3819/19 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 23.04.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3819/19 до судового розгляду по суті на 04.06.2019 року.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 та 18.06.2019 слухання справи по суті відкладалося у зв'язку з неявкою представника відповідача.
Позивач та відповідач у судове засідання 25.06.2019 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (далі - позивач) та Приватним підприємством «Проект-Актів» було укладено договір підряду від 24.04.2018 №18/Б-МБІ/2-В щодо виконання капітального ремонту житлового будинку (далі - договір).
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «Проект-Актів» було припинено 21.02.2019, правонаступником підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" (далі - відповідач).
Відповідно до п.1.1. предметом договору є виконання капітального ремонту житлового будинку. Відповідач зобов'язується здійснити роботи: «Капітальний ремонт житлових будинків. Заміна вікон: вул. Михайла Бойчука 1/2 у Печерському районі м. Києва, за кодом ДК 021:2015:45453000- 7 - Капітальний ремонт і реставрація» (згідно ДСТУ БД. 1.1.-1:2013) в об'ємі, визначеному у кошторисній документації до цього Договору (далі - Роботи) відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.01.2018 №7 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.03.2018 року №491. Балансоутримувачем житлового будинку є Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва».
Пунктом 6.4.1. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний виконати у встановлені строки роботи відповідно до кошторисної документації.
Згідно із п. 2.1. договору (в редакції від 31.07.2018 згідно із п. 1 додаткової угоди №2 до Договору) строк виконання робіт визначений цим договором наступний: початок робіт - протягом 5-ти днів з моменту укладення договору; закінчення робіт - 30 вересня 2018 року.
Відповідно до п. 5.1. договору здача-приймання виконаних робіт по об'єкту здійснюється відповідно до діючих норм і правил та оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в і довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3) (далі -акти).
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що станом на 25.03.2019 відповідачем роботи не виконано, акти сторонами не підписано.
Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та/або договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Згідно пункту 11.2. договору за несвоєчасне виконання робіт з вини відповідача, відповідач сплачує замовнику за кожний робочий день затримки пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період. Загальна сума пені не може бути більшою 10 % від суми договору. За порушення термінів реєстрації податкових накладних Підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі суми ПДВ з урахуванням індексу інфляції.
Пунктом 3.1. договору (в редакції від 30.08.2018 згідно із п. 1 додаткової угоди №3 до Договору) ціна договору становить 321 854 (триста двадцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 17 коп.
Позивачем нараховано пеню за період з 01.10.2018 по 25.03.2019, розмір якої відповідно до п. 11.2. договору становить 32 185 грн. 42 коп.
Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши розрахунок штрафних санкцій позивача в сумі 32 185 грн. 42 коп., суд встановив, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, розрахунок пені у заявленому розмірі здійснений позивачем належним чином, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Актів" (04112, м. Київ, вулиця Авіаконструктора І. Сікорського, будинок 8, офіс 5, код ЄДРПОУ 40186902) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 32 185 (тридцять дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 42 коп. пені та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.07.2019 р.
Суддя О.В. Мандриченко