Справа №348/2487/18
09 липня 2019 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого - судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Шпитко М.І.,
за участю представника позивача, адвоката - Брайляк Е.Я.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
19.11.2018 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 28.04.1992 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_5 у виконавчому комітеті Саджавської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 7.
Від шлюбу у них народилося троє дітей: дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які на даний час є повнолітніми.
Зазначає, що спільне життя з відповідачем на даний час погіршилось. З чоловіком вони більше двох років проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Крім того, вони втратили почуття поваги та любові один до одного. Вважає, що їхні сімейні відносини остаточно розірвані та примирення між ними неможливе, а шлюб носить тільки формальний характер. Просить шлюб між нею та відповідачем розірвати та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_9 ».
Крім того просить стягнути з відповідача в її користь судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору та витрат за надання їй професійної правничої допомоги.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав наведених в позовній заяві та просила їх задоволити. Крім того, зазначила, що наданий сторонам строк для примирення бажаного результату не дав, їх шлюб існує формально, а тому просить його розірвати.
Відповідач по справі ОСОБА_10 в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки бажає зберегти сім'ю. Суду пояснив, що з позивачем по справі він прожив в шлюбі 24 роки, за час перебування в якому у них народилось троє дітей, які на даний час є повнолітніми та мають свої сім'ї. Під час проживання у нього з дружиною не виникало серйозних суперечок та конфліктів, тому він не може пояснити дійсної причини звернення дружини з даним позовом до суду.
Зазначає, що для утримання сім'ї він їздив з 2011 року по 2018 рік на заробітки в Російську Федерацію, а дружина в 2017 році поїхала роботу в Італію, де перебуває і на даний час.
Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного висновку.
Ухвалою суду від 22.01.2019 року сторонам було надано три місяці для примирення та налагодження подружнього життя. Однак наданий судом строк для примирення бажаного результату не дав, так як сторони не вживали заходів для примирення, шлюб існує формально.
Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до змісту п.10 Постанови пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Факт перебування сторін у шлюбі підтверджується свідоцтвом про шлюб, який зареєстровано 28.04.1992 року у виконавчому комітеті Саджавської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 7, копія якого долучена до матеріалів справи.
Від шлюбу у подружжя народилося троє дітей: дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які на даний час є повнолітніми.
Судом встановлено, що сторони припинили подружні відносини та більше двох років проживають окремо, тобто протягом часу, який оцінюється тривалим, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин, а тому їх шлюб носить формальний характер.
Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що сторони протягом тривалого часу проживають окремо та не підтримують сімейних відносини. Зокрема, позивач ОСОБА_4 не має наміру підтримувати їх в подальшому, та стверджує, що вони як подружжя втратили почуття поваги та любові один до одного, наміру зберегти сім'ю у неї немає.
За таких обставин суд вважає, що позов підставний, так як в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи, які викладені в позовній заяві і які не спростовано відповідачем та встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Сторони не вживають заходів для примирення, тривалий час не підтримують жодних стосунків як подружня пара, а за таких обставин цей шлюб існує формально.
Враховуючи наведене, суд вважає, що шлюб слід розірвати.
Крім того, згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно наданих стороною позивача розрахунку суми судових витрат та витрат на правничу допомогу, а також квитанції серії АЕ № 34 від 15.11.2018 року, витрати на правничу допомогу склали 2000 грн.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_4 , з відповідача в користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. 00 коп. згідно квитанції серії АЕ № 34 від 15.11.2018 року.
Крім того, з відповідача в користь позивача слід стягнути також 704 грн. 80 коп. сплаченого судового збору, а всього судових витрат - 2704 грн. 80 коп.
На підставі ст.ст.105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , який зареєстрований 28.04.1992 року у виконавчому комітеті Саджавської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 7 - розірвати.
При розірванні шлюбу прізвище позивачу ОСОБА_13 - не змінювати.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 - 704 грн. 80 коп. сплаченого судового збору та 2000 грн. витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, а всього 2704 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошеннядо Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Грещук Р.П.
Повний текст рішення
виготовлено 19.07.2019 року.