Справа № 352/598/19
Провадження № 2/352/582/19
15 липня 2019 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гургули В.Б.,
секретаря Кожуховської О.І.
за участю:
відповідачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів,-
19.03.2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до нього про розірвання шлюбу. Малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір'ю.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2018 року стягнено з нього на утримання сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_5 аліменти в твердій грошовій сумі по 2500 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Позивач зазначає, що коли синові виповнилося чотирнадцять років він добровільно обрав собі місце проживання разом з ним. На даний час син ОСОБА_6 отримав паспорт громадянина України та зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Позивач стверджує, що не зважаючи на те, що син проживає з ним і перебуває на повному його утриманні, він продовжує сплачувати аліменти на користь відповідачки на утримання двох дітей в сумі 5000 грн.
У зв'язку із вищевказаним, просить звільнити його від сплати аліментів на утримання сина та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачка в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з підстав наведених у відзиві.
Заслухавши пояснення відповідачки, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як було встановлено судом, рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір'ю.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2018 року стягнено з позивача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій грошовій сумі по 2500 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Коли сину ОСОБА_8 виповнилося чотирнадцять років він добровільно обрав собі місце проживання разом з позивачем. На даний час він отримав паспорт громадянина України та зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).
Не зважаючи на те, що син проживає з позивачем і перебуває на повному його утриманні, він продовжує сплачувати аліменти на користь відповідачки на утримання двох дітей в сумі 5000 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Таким чином, оскільки на даний час неповнолітній син сторін у справі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем, що було підтверджено у судовому засіданні відповідачкою, та перебуває на його утриманні, тобто, змінилися сімейні обставини платника та одержувача аліментів, тому, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом звільнення його від сплати аліментів на підставі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2018 року, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 19 березня 2019 року, оскільки саме з моменту звернення до суду почали діяти спірні правовідносини, що регулюються нормами чинного сімейного законодавства з приводу припинення стягнення аліментів, що може бути вирішено лише на підставі рішення суду.
Згідно з ст.180 СК України на батьків покладається обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 141 СК України встановлено рівність батьків щодо прав та обов'язків по відношенню до дитини.
Згідно з ст. 182 СК України, п. 17 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Враховуючи, що син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в подальшому буде проживати з батьком, є всі підстави для стягнення аліментів із матері на користь батька на утримання сина. При визначенні розміру аліментів суд виходить з фактичних обставин справи та враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини, зокрема те, що вона повністю знаходиться на утриманні батька, та матеріальне становище відповідачки, яка на утриманні має ще одну дитину, є працездатною особою.
Враховуючи вказані обставини, суд, у відповідності до вимог ст. 184 СК України, вважає за необхідне визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
На підставі встановлених і наведених судом фактів, суд із урахуванням, положень ст. ст. 141, 180, 184 СК України, приходить до висновку про задоволення позову, а також про доцільність стягнення аліментів у розмірі 2500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 2 ст. 134 ЦПК України зазначено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. У зв'язку із вищевказаним із відповідачки слід стягнути в користь позивача судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. та 800 грн. витрат понесених на отримання правничої допомоги.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10-13, 89, 258-259, 263-264, 268, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від стягнення аліментів та стягнення аліментів - задоволити.
Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від сплати аліментів в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі по 2500 гривень щомісячно до повноліття сина.
Стягнення розпочати з моменту пред'явлення позову до суду (19.03.2019 року) і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в користь ОСОБА_2 в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 800 (вісімсот) грн. витрат понесених на отримання правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 19 липня 2019 року.
Позивач:
ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачка:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Гургула В.Б.