Справа №348/2285/16-ц
10 липня 2019 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Шпитко М.І.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
її представника - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - Андрійовича В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Пнівська сільська рада, Надвірнянського району, Івано-Франківської області про усунення порушень права власності на земельну ділянку, -
05.12.2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Пнівська сільська рада, Надвірнянського району, Івано-Франківської області про усунення порушень права власності на земельну ділянку.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві.
Просила суд ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні права власності на земельну ділянку, а саме перемістити огорожу в сторону земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та встановити її вздовж межі визначеної земельно-кадастровим планом меж земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка належить їй на праві приватної власності, а також стягнути з відповідача в її користь судові витрати.
Відповідач - ОСОБА_3 вимоги позивача ОСОБА_1 не визнала, а її представник в судовому засіданні 21.02.2017 року суду пояснив, що ОСОБА_3 загородила виключно свою земельну ділянку площею 0,0559 га., яку приватизувала згідно рішення Пнівської с/ради від 11.09.2014 року. У позивача ОСОБА_1 також є земельна ділянка площею 0,1100 га., на яку вона зареєструвала право власності.
Зазначає, що в процесі приватизації своєї земельної ділянки позивач ОСОБА_1 неправильно вказала межівників. Крім того свою земельну ділянку розширила за рахунок проектної дороги, яка є по генеральному плані, а також тієї частини землі, що залишилася між межами їхніх земельних ділянок.
Для вирішення конфліктної ситуації що склалася, приїжджав спеціаліст з Надвірнянського р-нного виробничого відділу "Центр державного земельного кадастру" ОСОБА_4 , який проводив обміри земельної ділянки, але будь-яких порушень ОСОБА_3 меж земельної ділянки ОСОБА_1 не виявив.
Стверджує, що відповідач ОСОБА_3 жодним чином не порушувала її право власності на земельну ділянку. Навпаки, це позивач ОСОБА_1 вчиняє різні неправомірні дії щодо неї та її сім'ї, зокрема обзиває та погрожує, що було зафіксовано працівниками поліції.
Тому, на думку відповідача та її представника, вимоги позивача є безпідставними та нічим не обгрунтовані.
Просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Представник третьої особи - Пнівської с/ради в судовому засіданні пояснив, що с/рада позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає.
Вказав, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася в с/раду з заявами про порушення її права на користування земельною ділянкою, захоплення земельної ділянки відповідачем ОСОБА_3 . Зі слів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 захопила у неї один метр земельної ділянки по всій її довжині.
Для перевірки факту захоплення землі на місце виходила комісія с/ради щоб перевірити межі земельних ділянок. Однак землевпорядником с/ради при обмірах земельних ділянок фактів порушення з боку відповідача не виявлено.
Площі земельних ділянок відповідають розмірам, які є в документах про реєстрацію права власності на них.
Разом з тим, щоб визначити чітко межі земельної ділянки с/рада рекомендувала ОСОБА_1 звернутися в землевпорядну організацію, що нею зроблено не було.
Стверджує, що площа земельної ділянки ОСОБА_1 не збільшилась і не зменшилась та відповідає рішенню Пнівської с/ради від 2003 року, в якому зазначена площа її земельної ділянки. Коли приїжджав спеціаліст з Надвірнянського РВВ "Центр державного земельного кадастру" ОСОБА_4 з працівниками для здійснення обмірів її та ОСОБА_3 земельних ділянок, ОСОБА_1 спровокувала з ними конфлікт, в результаті якого обміри її земельної ділянки зроблені не були.
Вважає, що позов ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , її представника, відповідача ОСОБА_3 , її представника, представника третьої особи - Андрійовича В.М., свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 80, 81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 з наступних підстав.
Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності з ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 30.04.2015 року, скориставшись правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою до Пнівської с/ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність, яка перебувала в її користуванні з цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства.
19.08.2015 року Пнівська с/рада прийняла рішення № 34-35/15 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність», яким надала позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1100 га. в АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 .Федьковича для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення. Зі змісту рішення також вбачається що, позивач даною земельною ділянкою користується.
На виконання рішення Пнівської с/ради від 19.08.2015 року № 34-35/15, ОСОБА_1 звернулась в ДП «Центр державного земельного кадастру» Івано-Франківської регіональної філії Надвірнянський районний виробничий відділ із заявою про проведення землевпорядних робіт по відведенню земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та оплатила виконані роботи.
Зі змісту схеми прив'язки межових знаків до об'єктів і контурів місцевості, земельна ділянка на яку ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою межує: зі сходу - від А до Б - Вінтоняк ОСОБА_10 , з півдня - від Б до В - дорога., зі сходу, від В до Г ОСОБА_11 , з півночі, від Г до Д та від Д до А - дорога.
Також це відображено в абрисі польових вимірів земельної ділянки та земельно-кадастровому плані, згідно яких, земельна ділянка якою користується ОСОБА_3 межує з ділянкою позивача.
Наведені обставини не заперечуються учасниками процесу.
Проект землеустрою передбачає також погодження меж земельної ділянки із межівниками. Оскільки межівник ОСОБА_3 не бажала погодити межу, позивач звернулась із заявою в с/раду. На підставі її заяви 19.06.2015 року комісія Пнівської с/ради вийшовши на місце розташування її земельної ділянки, встановила, що громадянка ОСОБА_3 безпідставно не хоче підписати межі, так як її межі не порушені.
Акт та витяг з протоколу комісії долучений до матеріалів справи.
22.10.2015 року рішенням сесії Пнівської с/ради № 45-35/15 «Про погодження меж від суміжного землекористувача ОСОБА_3 » затверджено акт комісії з питань земельних відносин сільського та лісового господарства Пніської с/ради від 19.06.2015 року, та погоджено межі ОСОБА_3 без підпису межівника.
Рішенням Пнівської с/ради Надвірнянського району від 18.02.2016 року № 39-2/2016 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її власність» позивачу затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 площею 0,1100 га. та зобов'язано оформити право власності відповідно до вимог ст.126 ЗК України.
А висновком відділу Держгеокадастру у Надвірнянському районі позивачу погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 .
11.04.2016 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на вказану вище земельну ділянку, отримавши інформаційну довідку з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Крім того, судом також встановлено наступне:
Як зазначалось вище, належна ОСОБА_1 на праві приватної власності земельна ділянка межує з земельною ділянкою площею 0,0759 га., якою користується відповідач - ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_1 .
З'ясовано також, що дана земельна ділянка розташована по АДРЕСА_4 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та належить відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності.
В судовому засіданні також доведено, що між позивачем та відповідачем існують неприязні відносини з приводу користування земельними ділянками, які межують.
Наведені обставини підтверджуються письмовими матеріалами справи, зокрема висновками ст.ДІМ Надвірнянського РВ УМВС Хім'яка Ю.Ю. від 27.05.2015 року, 17.09.2015 року, висновком ДІМ Надвірнянського РВ УМВС Іванишака А.В., висновком від 15.07.2016 року ІП Надвірнянського ВП ОСОБА_12 , які зберігаються в матеріалах справи.
В своїй позовній заяві та поясненнях даних в судовому засіданні позивач вказує, що відповідач ОСОБА_3 разом із співмешканцем - ОСОБА_13 чинять їй перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки, яка належить їй на праві приватної власності площею 0,1100 га. А саме: захопили частину належної позивачу на праві приватної власності земельної ділянки, встановивши власну огорожу вглиб її земельної ділянки, не допускають її на земельну ділянку для використання її за цільовим призначенням та не бажають встановити огорожу у відповідності до проекту землеустрою. На думку позивача, своїми діями відповідач порушує її право на користування належною їй земельною ділянкою.
В судовому засіданні також перевірено, що рішенням Пнівської с/ради від 19.06.2014 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність», с/рада вирішила надати дозвіл відповідачу по даній справі - ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка передається у власність, а саме: земельну ділянку АДРЕСА_5 , для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0759 га., в тому числі по угіддях: 0,0759 га., - рілля, за рахунок земель житлової та громадської забудови с/ради, комунальної власності, яка була в користуванні. Земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту.
Контроль за виконанням рішення покладено на комісію з питань земельних відносин, сільського і лісового господарства. Актом, складеним директором ПП «Карпатгеодезпроект» ОСОБА_14 від 12.07.2014 року, який був складений в присутності представника с/ради Андріїв С. ОСОБА_15 , представників суміжних землекористувачів ОСОБА_16 , ОСОБА_1 було встановлено та узгоджено зовнішні межі землекористувача ОСОБА_3
12.07.2014 року був також підписаний акт про прийом-передачу межових знаків на зберігання ОСОБА_3 .
В подальшому, рішенням ХХХ сесії Пнівської с/ради від 11.09.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність, с/рада вирішила: 1. Затвердити ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виготовлений ПП «Карпатгеодезпроект» №1 площею 0,0759 га. для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 . АДРЕСА_4 . 2.Передати ОСОБА_3 , жительці АДРЕСА_1 у власність земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,0759 га., в тому числі по угіддях: 0,0759 га. - рілля для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_5 з земель житлової та громадської забудови, комунальної власності. Земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту. 3.Оформити ОСОБА_3 право власності відповідно до ст.126 ЗК України.
На підставі вказаного рішення 09.09.2014 року ОСОБА_3 24.09.2014 року отримала свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Копії даних документів наявні в матеріалах справи.
Як вбачається з листа Пнівської с/ради від 25.05.2016 року № 447/02-25 на звернення ОСОБА_1 , щодо самовільного захоплення земельної ділянки сільська рада вказала, що їй необхідно відновити межі своєї земельної ділянки. Здійснення обмірів та встановлення меж земельної ділянки покладається на землевпорядні організації, які мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності. Процедура здійснення обмірів та встановлення меж земельної ділянки регламентується ЗУ «Про землеустрій», а також Інструкцією про встановлення(відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженим наказом Держкомзему від 18.05.2010 року №376 та рекомендувала їй звернутися до проектної землевпорядної організації які мають ліцензію.
Допитана в суді в якості свідка ОСОБА_6 суду повідомила, що з 04.11.2004 року по 01.11.2011 рік вона працювала землевпорядником Пнівської с/ради. Так як між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 виник конфлікт з приводу користування земельними ділянками, які межують, вона проводила обміри цих земельних ділянок.
Ствердила, що при проведенні обмірів земельної ділянки ОСОБА_1 нею ніяких порушень не виявлено. Площа, ширина і довжина земельної ділянки співпадали, відповідали рішенню с/ради від 25.09.2003 року, схемі яка міститься в матеріалах проекту землеустрою.
Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в суді підтвердили ту обставину, що відповідач ОСОБА_3 встановила паркан на своїй земельній ділянці, а ОСОБА_1 безпідставно створює конфліктні ситуації, мотивуючи, що нібито ОСОБА_3 захопила частину її земельної ділянки.
За клопотанням позивача ОСОБА_1 , ухвалою суду від 11.07.2017 р. по даній справі призначено судову земельну-технічну експертизу, якою експерту судово-експертної фірми «Експо-Фірма» ОСОБА_17 доручено з'ясувати: чи відповідає на місцевості межа земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , площею 0,11 га., з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , межі цієї ділянки, зазначеної в правовстановлюючих документах; чи відповідає на місцевості межа земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_4 , площею 0,0759 га., з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що належить ОСОБА_3 , межі цієї ділянки, зазначеної у правовстановлюючих документах; чи має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок позивача та відповідача відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів.
Відповідно до повідомлення експерта про неможливість проведення судової земельно-технічної експертизи від 07.10.2017 року в зв'язку з неоплатою замовником експертизи дослідницьких робіт, ухвала суду від 11.07.2017 року повернена без виконання. Повторно, за клопотанням позивача ухвалою суду від 23.08.2018 року була призначена ще одна судово земельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено судовому експерту Самулевичу В.М. Однак, як вбачається з листа №317 від 21.05.2019 року, експерт повернув матеріали справи та ухвалу суду без виконання знову ж таки по причині несплати замовником експертизи - ОСОБА_1 коштів за її проведення.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зі змісту ст.81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд констатує, що порушення, в значенні цього слова, по своїй суті є відхиленням від правил, відступ від законів, невідповідність нормам.
Перешкоди в розумінні їх чинення, являють собою навмисні дії когось (фізичної та/або юридичної особи).
В матеріалах справи, на час розгляду справи, відсутні докази, як того вимагає ЦПК України, щодо порушень права власності ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_3 та чинення нею перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачу ОСОБА_1 , натомість вбачається небажання позивача на підтвердження своїх вимог подавати докази, як того вимагає ст.83 ЦПК України.
Також суд не вбачає вини, протиправних дії чи бездіяльності відповідача ОСОБА_3 в тому, що позивач, як їй рекомендувала Пнівська с/рада не звернулася в ліцензовану землевпорядну організацію для здійснення обмірів щодо відновлення та встановлення меж своєї земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Наведене повністю підтверджується поясненнями представника третьої особи - Пнівської с/ради, відповідача ОСОБА_3 свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які є логічними та послідовними, письмовими документами.
Суд критично оцінює пояснення дані в судовому засіданні свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_9 про те, що відповідач ОСОБА_3 захопила частину земельної ділянки позивача та поставила саме на ній паркан, а також, що остання порушила межові знаки, оскільки такі їх показання об'єктивно нічим не підтверджуються, тобто є голослівними і повністю спростовуються вказаними вище доказами.
Разом з тим в своїх поясненнях свідок ОСОБА_9 наголосила на необхідності оцінки експертом факту захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_3 .
Враховуючи всі здобуті в судовому засіданні докази в сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в цілому не підлягає до задоволення в зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Відтак, немає підстав і для стягнення з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача сплаченого судового збору.
На підставі ст.ст.3, 19, 78, 91, 152 ЗК України, ст.391 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 76, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Пнівська сільська рада, Надвірнянського району, Івано-Франківської області про усунення порушень права власності на земельну ділянку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Грещук Р.П.
Повний текст рішення
виготовлено 19.07.2019 року.