Справа № 522/15971/18
Провадження номер 2-а/522/33/19
08 липня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Соболевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Ентерпрайз» до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання противоправною та скасування постанови, -
До суду надійшов позов Приватного підприємства «Ентерпрайз» до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання противоправною та скасування постанови.
В обґрунтування позову посилалась на те, що 10.08.2018 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень з державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №49740574 за виконавчим листом №2а-2604/06, виданого 12.01.2015 року Приморським районним судом м. Одеси, за яким зобов'язано Одеську міську раду укласти з приватними підприємством «Ентерпрайз» договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 530 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_1 . Між тим, із винесеною постановою позивач не згоден, тому звернувся до суду з дійсним позовом.
До суду надійшов відзив на позов від Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, згідно якого позов не визнали та просили відмовити. Посилились на те, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавчі дії вчинено у спосіб та порядок, визначений Законом України «Про виконавче провадження» та вжито всіх, передбачених цим Законом та рішенням суду заходів примусового виконання рішення, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.08.2018 року.
У судовому засіданні представника позивача позовні вимоги та обставини, якими він обґрунтований, підтримали та просили задовольнити. Представник позивача посилався на те, що постанова державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області є противоправною та підлягає скасуванню.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з обставин, викладених ним у відзиві. Пояснив, що 07.09.2016 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника та за повторне невиконання рішення суду без зазначення поважності причин, 10.08.2018 року винесено постанову про накладання на боржника штрафу в подвійному розмірі. Також 10.08.2018 року направлено повідомлення про вчинення злочину відносно боржника. З огляду на викладене просили відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.
Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.11.2002 році ПП «Ентерпрайз» отримало свідоцтво №022843 про право власності на не житлову будівлю, розташовану в м. Одесі, по АДРЕСА_2 . Фонтанська АДРЕСА_3 , 12
28.01.2015 року Одеською міською радою прийнято рішення «Про затвердження проекту відведення та надання ПП «Ентерпрайз» в оренду земельну ділянку площею 0,0530 га, розташовану в АДРЕСА_4 Одесі, по вул. Фонтанська дорога, 12 для експлуатації й обслуговування нежилої будівлі кафе з літнім майданчиком та благоустрою прилеглої території»
01.04.2005 року між ОМР та ПП «Ентерпрайз» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 50 років, який був посвідчений нотаріально та зареєстрований 15.04.2005 року в державному реєстрі земель за №040550500310.
06.03.2016 року Одеською міською радою було прийнято рішення «Про затвердження переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу у 2006 році», яким земельну ділянку площею 0,0530 га, розташовану в АДРЕСА_5 . АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , вирішено продати ПП «Ентерпрайз».
07.03.2006 року та 24.03.2006 року позивач звертався до Одеського міського управління земельних ресурсів з проханням включити витання про затвердження грошової оцінки земельної ділянки та її викуп.
19 жовтня 2006 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалив постанову у справі № 2а-2604 за адміністративним позовом ПП «Ентерпрайз» до Одеської міської ради про спонукання до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка набрала законної сили 30 жовтня 2006 року та якою визнано незаконною бездіяльність Одеської міської ради в особі управління земельних ресурсів Одеської міської ради та зобов'язано Одеську міську раду укласти з ПП «Ентерпрайз» договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 530 кв.м., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , на підставі рішення Одеської міської ради № 5312-ІV від 06.03.2006 р. «Про затвердження переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу в 2006 році», Звіту Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам «Про актуалізацію експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення приватного підприємства «Ентерпрайз», розташованої за адресою : м. Одеса, вул.. Фонтанська дорога, 12» та Висновку Одеського міського управління земельних ресурсів Держкомзема України № 22/м від 25.05.2006 р. «Про експерту грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягає продажу на без конкурентному ринку».
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Одеської області з 27.01.2007 року по 19.03.2007 року перебувало виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси № 2а-2604/06 від 25.01.2007 року про зобов'язання Одеської міської ради укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 530 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 з ПП «Ентерпрайз», але Одеською міською радою в добровільному порядку зазначене рішення суду виконано не було, у зв'язку з чим державним виконавцем до боржника двічі застосовано штрафні санкції відповідними постановами від 08.02.2007 року та від 21.02.2007 року, й 19.03.2007 року виконавче провадження по виканню вищевказаного виконавчого документа закінчено відповідно до положень п. 11 ст. 37 та ч. 3 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», так як у даному випадку виконати виконавчий документ суду без участі боржника не виявляється можливим.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2014 року була задоволена заява ПП «Ентерпрайз» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення до виконання, а також видано ПП «Ентерпрайз» дублікат виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-2604/06 за позовом ПП «Ентерпрайз» до Одеської міської ради про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та поновлено строк його пред'явлення до виконання.
12 січня 2015 року Приморським районним судом м. Одеси видано дублікат виконавчого листа № 2а-2604/06 про зобов'язання Одеської міської ради укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 530 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 з ПП «Ентерпрайз» на підставі рішення Одеської міської ради № 5312-ІV від 06.03.2006 р. «Про затвердження переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу в 2006 році», Звіту Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам «Про актуалізацію експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення приватного підприємства «Ентерпрайз», розташованої за адресою : м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 12» та Висновку Одеського міського управління земельних ресурсів Держкомзема України № 22/м від 25.05.2006 р. «Про експерту грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягає продажу на без конкурентному ринку».
07 жовтня 2014 року платіжним дорученням № 532 ПП «Ентерпрайз» здійснило оплату повної суми вартості земельної ділянки площею 0,0530 га за адресою : АДРЕСА_1 згідно висновку Одеського міського управління земельних ресурсів Держкомзема України № 22/м від 25.05.2006 р. «Про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу на без конкурентному ринку».
Одеська міська рада не виконала постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2006 року у справі № 2а-2604/06 та не уклала з ПП «Ентерпрайз» договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0530 га, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 .
ПП «Ентерпрайз» вказує, що Одеською міською радою в добровільному порядку вищезазначене рішення суду виконано не було, а у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет представляє сільський, селищний міський голова, й п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено що сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.
06.08.2015 року ПП "Ентерпрайз" звернулось до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2006 року.
11.08.2015р. державним виконавцем винесено постанову, якою відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19.11.2015р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016р., визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця від 11.08.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язано УДВС ГТУЮ в Одеській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2006 року.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 08.04.2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.11.2015р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016р.
Одеська міська рада звернулася у січні 2016р. з адміністративним позовом до Приморського районного суду м. Одеси, в якому просила визнати протиправною та скасувати відповідну постанову старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 29.12.2015р.
22.03.2016 р., Приморським районним судом м. Одеси винесено ухвалу, якою в якості забезпечення адміністративного позову зупинено дію постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 29.12.2015р.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 11.04.2016р. виконавче провадження зупинено.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 29 квітня 2016 року було встановлено порядок виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2006р., прийнятої по справі №2а-2604 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ентерпрайз» до Одеської міської ради про спонукання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого Одеський міський голова, як повноважний представник територіальної громади м. Одеси, зобов'язаний на підставі рішення Одеської міської ради №5312- IV від 06.03.2006р. «Про затвердження переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу у 2006 році», звіту Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам «Про актуалізацію експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення приватного підприємства «Ентерпрайз», розташованої за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 12 та висновку Одеського міського управління земельних ресурсів Держкомзему України №22/М від 25.05.2006 року «Про експертну грошову оцінку на безконкурентному ринку» підписати від імені Одеської міської ради як продавця земельної ділянки з приватним підприємством «Ентерпрайз» договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0530 га за адресою: м. Одеса АДРЕСА_1 й вчинити всі дії, необхідні для посвідчення такого договору у будь-якого нотаріуса за місцезнаходженням цієї земельної ділянки або за місцезнаходженням однієї із сторін цього правочину.
06.07.2016р. Одеським апеляційним адміністративним судом скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22.03.2016р.
Відповідно до постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 27.07.2016р. виконавче провадження поновлено.
19.08.2016р. Приморським районним судом м. Одеси винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 29.12.2015р. про відкриття виконавчого провадження.
Постанова Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2016р. не була оскаржена та набрала законної сили.
07.09.2016р. постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області за невиконання без поважних причин вимог виконавчого листа №2а-2604/06, виданого Приморським районним судом м. Одеси 12.01.2015р. про зобов'язання Одеської міської ради укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0530 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з ПП «Ентерпрайз» на Одеську міську раду накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07.03.2017р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову Одеської міської ради про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови від 07.09.2016р. про накладення штрафу.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 25.07.2017 року встановлено порядок виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2006 р., прийнятої по справі №2а-2604 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ентерпрайз» до Одеської міської ради про спонукання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якої 12.01.2015 р. Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 2а-2604/06 та встановити подальший порядок виконання рішення шляхом зобов'язання Одеської міської Ради укласти два договори купівлі-продажу, а саме: укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0211, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0319, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з Приватним підприємством "Ентерпрайз" на підставі рішення № 5312-IV від 06.03.2006 р. Одеської міської Ради "Про затвердження переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу в 2006 році", Звіту центру земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам "Про актуалізацію експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення приватного підприємства "Ентерпрайз", розташованої за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 12, та Висновку Одеського міського управління земельних ресурсів Держкомзема України № 22/М від 25.05.2006 р. "Про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягає продажу на без конкурентному ринку".
14.11.2017 року Одеський апеляційний суд постановив ухвалу, якою скасував ухвалу суду від 25.07.2017 року, та за власної ініціативи встановив порядок виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2006 року, шляхом укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0530 га.
10.08.2018 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень з державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №49740574 за виконавчим листом №2а-2604/06, виданого 12.01.2015 року Приморським районним судом м.Одеси, за яким зобов'язано Одеську міську раду укласти з приватними підприємством «Ентерпрайз» договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 530 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_1 .
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Виконавець зобов'язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Частиною 1 ст. 39 Закону передбачено підстави закінчення виконавчого провадження, а пунктом 9 визначено, що однією з підстав є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Одеською міською радою в добровільному порядку вищезазначене рішення суду виконано не було, а у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет представляє сільський, селищний міський голова, й п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено що сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи те, що головним управлінням вимоги виконавчого листа №2а-2604/06, виданого 12.01.2015 року Приморським районним судом м. Одеси, по виконавчому провадженню ВП № 49740574 не виконано в строк передбачений законом з поважних причин.
Одеською міською радою в добровільному порядку вищезазначене рішення суду виконано не було, у зв'язку з чим державним виконавцем двічі застосовано до боржника штрафні санкції відповідними постановами від 08.02.2007 року та від 21.02.2007 року, виконавче провадження 19.03.2007 року закінчено через неможливість виконати виконавчий документ без участі боржника.
Виходячи, з санкції статті 28 Закону України Про виконавче провадження N 606-ХІV від 21.04.1999, яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження і під час виконання головним управлінням судового рішення.
Відповідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин (виконання рішення суду) діяв саме Закон України Про виконавче провадження N 606-ХІV від 21.04.1999 р., то і правові наслідки за невиконання рішення суду повинні передбачатись також цим Законом, а не Законом України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Як зазначено в п.4.1Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. №15-рп/2004, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008року), право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою прана на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Однак. оскаржуваною постановою від 10.08.2018 про закінчення виконавчого провадження державний виконавець фактично позбавив стягувана можливості отримати виконання остаточного судового рішення, винесеного па захист права стягувана, що є несумісним з гарантіями, наданими ст.6 Конвенції.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості адміністративного позову Приватного підприємства «Ентерпрайз», наявності законодавчо передбачених підстав для часткового задоволення позовних вимог, та скасування оскаржуваної Постанови, що винесені старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В., як таку що винесена передчасно.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зіст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Ентерпрайз» правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже, підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2-14, 19-20, 72-77, 90, 159, 162, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позов Приватного підприємства «Ентерпрайз» до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання противоправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. від 10.08.2018 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 49740574.
В іншій частині відмовити.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя