Справа № 522/12028/18
Провадження № 1-кп/522/185/19
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та призначення до судового
розгляду
30 травня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018160500007711 від 20.11.2018 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 11.12.2003 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. З ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік;
- 02.07.2004 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць, на підставі п. 2, 3 ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки;
- 26.05.2010 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 10 років, звільнений по відбуттю строку покарання 23.08.2016;
- 29.11.2017 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком на 5 місяців, звільнений по відбуттю строку покарання 28.12.2017;
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
28 грудня 2018 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018160500007711 від 20.11.2018 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.2, 3 ст.185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п'яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду та заявив клопотання про застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 є те, що він обвинувачується у вчиненні злочинів, за найтяжче з яких законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, існує необхідність запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, вчинити інші кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого. З приводу призначення обвинувального акту до судового розгляду - не заперечували.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду та застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.
Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст.284 КПК України, немає. Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам КПК України.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно застосувати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, які карається позбавленням волі до 6 років, обвинувачений не має місця роботи, не одружений, ніде не навчається, неодноразово судимий за вчинення умисних корсиливх злочинів, станом на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності в суді за вчинення ряду інших корисливих умисних злочинів, що у сукупності вказує на відсутнінсть в обвинуваченого міцних соціальних зв язків, а тому наявні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк до 6 років, не має місця роботи, не одружений, ніде не навчається, неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, станом на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності в суді за вчинення іншого корисливого умисного злочину, що у сукупності вказує на відсутність в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у максимальному розмірі інкримінованої обвинуваченому статті, тобто - 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про призначення обвинувального акту до судового розгляду, а також про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 314-316, 291 КПК України, суд,-
Обвинувальний акт відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, призначити до судового розгляду на 31.05.2019 року о 11 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 131, за участю прокурора, потерпілих, захисника та обвинуваченого.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор, строком на 2 місяці, тобто до 29.07.2019 року.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 153 680 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого; провадження по справі 1-кп/522/711/19.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 30.05.2019 року.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
30.05.2019