Справа № 2-9250/09
Провадження № 6/522/1044/19
16 липня.2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі::
Головуючого судді - Шенцевої О.П..
за участю секретаря судового засідання- Соболевої О.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового виїзду за кордон України,-
В провадженні суду перебувала на розгляді цивільна справа Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
27.06.2019р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового виїзду за кордон України, посилаючись на те, що 10.01.2019р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. виконавче провадження № 554776525 з виконання виконавчого листа № 2-9250/09 було завершено на підставі заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про повернення виконавчого документу без виконання.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2009 року було стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» суми заборгованості у розмірі 1104396,31 грн.
На виконання вказаного рішення Приморським районним судом міста Одеси був виданий виконавчий лист та 04.01.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. відкрито виконавче провадження.
В липні 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. звернувся до суду з поданням в якому просив суд тимчасово обмежити виїзд за межі України ОСОБА_1 , до погашення заборгованості за виконавчим листом, виданого Приморським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» суми заборгованості у розмірі 1 104 396,31 грн.
Вимоги обґрунтовував тим, що боржник ухиляється від погашення боргових зобов'язань, не повідомляє про зміну свого проживання, на прийом до приватного виконавця не з'являється. На неодноразові виїзди за місцем його реєстрації по АДРЕСА_1 двері не відкривають, а тому встановити наявність ліквідного рухомого майна неможливо.
03.03.2018 року ним винесена постанова про опис майна боржника за № 55477652 відповідно до якої квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 описано, арештовано та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 . Проте , стягнути звернення на це майно неможливо в зв'язку з Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
В період 2013 -2017 роки ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України, що на думку заявника, свідчить про можливість залишити територію держави з метою його ухилення від виконання судового рішення.
Посилаючись на те, що боржник вчиняє дії, що ускладнює виконання рішення суду його дії свідчать про ухилення від виконання судового рішення та перешкоджанню приватному виконавцю у вчиненні виконавчих дій. Посилаючись на вимоги ст. 441 ЦПК України просив суд тимчасово обмежити виїзд за межі України ОСОБА_1 , до погашення заборгованості за виконавчим листом, виданого Приморським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» суми заборгованості у розмірі 1 104 396,31 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2018 року подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - задоволено.
Тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до погашення ним заборгованості за виконавчим листом № 2-9250/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» суми заборгованості у розмірі 1 104 396,31 грн.
10.01.2019 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», зміни кредитора та домовленість між позичальником ОСОБА_1 , поручителем ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Аькор Інвест» щодо реалізації квартири АДРЕСА_2 та добровільного звільнення(виселення) боржником, поручителем та членами його сім'ї вказаної квартири у строк до 15.06.2019 року.
Статею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави,в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.
На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочину, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідна норма Конвенції міститься у статті 33 Конституції України, якою встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Такі обмеження встановлюються, зокрема, статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» що передбачає підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Таке право на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, в тому числі, коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно положень п. 2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.
За період з 2013 по 2017 роки боржник неодноразово виїжджав за межі України та тривалі терміни поїздки.
Відповідно до листа № 08105/2019 від 08.05.2019 року передбачено, що боржники дали згоду на реалізацію іпотечної квартири та виселення в строк до 15.06.2019 року та п.8 передбачено , що стягувач буде сприяти ОСОБА_1 у вирішенні питання щодо зняття заборони на виїзд за кордон.
Посилання на повернення виконавчого листа стягувачу не є правовою підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали так як винесена державним виконавцем 10.01.2019 року.
Керуючись ст. ст.33 Конституції України, ст.77 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 441 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового виїзду за кордон України - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя